У серці промислової Олександрії, де заводські гудки задавали ритм дитинства, народився хлопець, який згодом перетворить антикорупційні розслідування на мільярдні контракти для фронту. Гліб Канєвський, директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України, за два роки на посаді спрямував понад 100 мільярдів гривень українським виробникам дронів і запустив “данську модель” фінансування ЗСУ. Цей політолог і публіцист, колишній голова StateWatch, пройшов шлях від вуличних протестів до кабінетів влади, де кожен тендер — це виклик ворогу.
Сьогодні його ім’я асоціюється з масовими закупівлями FPV-дронів: у 2025 році Міноборони планує придбати 4,5 мільйона штук, а загальний бюджет оборонних угод сягає майже 500 мільярдів гривень. Канєвський не просто керує процесами — він будує систему, де українські заводи отримують прямі інвестиції від союзників, минаючи бюрократію. Але шлях до цього був тернистим, сповненим скандалів і звинувачень, які додають його постаті гостроти.
Олександрія як стартова лінія: дитинство та перші кроки
3 лютого 1989 року в Кіровоградській області, у місті, відомому своїми заводами та шахтами, з’явився Гліб Олександрович Канєвський. Промислове містечко з сірими димарями формувало характер: тут вчилися виживати в жорстких умовах, де кожна копійка на рахунку. Місцеві реалії — корупція на підприємствах, неефективне управління — стали першим уроком для майбутнього антикорупціонера.
Київ кликав амбітного юнака. Переїзд до столиці став переломом: Гліб занурився в студентське життя, де політики і філософія перепліталися з вуличними протестами. Ці роки заклали фундамент — розуміння системних проблем влади, які пізніше він розкриватиме в аналітиці. Не дивно, що з перших робіт Канєвського дихає пристрастю до справедливості, ніби той самий заводський гул переріс у грім викриттів.
Освіта, що формує борця: КНУ та бізнес-школа
Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка став для Гліба Канєвського майданчиком для глибокого аналізу влади. Спеціальність “політологія” дала інструменти: від теорії держави до практичних моделей корупції. Тут він навчився розбирати тендери як пазли, де кожна деталь ховає схему.
Далі — перша програма “Good Governance” Львівської бізнес-школи. Це не просто диплом: це тренінги з ефективного управління, де викладачі на кшталт Ярослава Грицака та Євгена Глібовицького вчили будувати прозорі системи. Канєвський вийшов з неї готовим не лише критикувати, а й пропонувати альтернативи — те, що згодом втілить у Міноборони.
Ця освіта виявилася золотим запасом: політологія пояснювала мотиви корупціонерів, а good governance — як їх зупинити. Варіації курсів, від етики влади до бюджетного контролю, зробили його експертом, якого запрошували до конкурсних комісій.
Від юридичного супроводу до Центру “Ейдос”: перші битви з корупцією
2011–2012 роки — час юридичного супроводу компаній у державних закупівлях. Гліб Канєвський бачив систему зсередини: як тендери маніпулюють, як “друзі” виграють за завищеними цінами. Це підштовхнуло до переходу в аналітику.
З 2012-го — експерт Центру політичних студій та аналітики “Ейдос” (з 2015-го — керівник відділу боротьби з корупцією). Тут народилися перші розслідування: аналіз місцевих бюджетів, де мільйони розчинялися в кишенях чиновників. Канєвський писав звіти, які цитували парламенти, доводячи неефективність схем на прикладах з Forbes.ua та “Наші Гроші”.
Його стиль — гострий, з цифрами та фактами — привертав увагу. Уявіть: звіт про “Богданів” для Порошенка, де тендери на автобуси розкривають антикорупційну дамбу на межі прориву. Це не сухі звіти, а історії про гроші платників податків.
StateWatch: фортеця громадського контролю
Громадська організація StateWatch, де Канєвський став головою, з’явилася як відповідь на системну корупцію. З 2016-го вони моніторять бюджети, особливо оборонні: від витрат РНБО на Land Cruiser до зарплат чиновників. Спільно з НАЗК боролися з ризиками в бюджетах, розкриваючи схеми на Радіо Свобода в проекті #ТОЧНО.
Ось вступ до списку ключових проектів StateWatch під керівництвом Канєвського:
- Моніторинг оборонних закупівель: Аналізували мільярди на катери “Айленд”, де Україна переплатила чверть мільярда за “додаткові послуги”. Пояснення: без прозорості гроші йдуть не на фронт.
- Контроль НАБУ та САП: Звіти про зарплати суддів, депутатів — від 100 тисяч Развадовського до мільйонів Порошенка від паперів.
- Антикорупція в регіонах: Виявили, як олігархи переписують активи, скасовуючи арешти.
Після списку зрозуміло: StateWatch не просто стежить — вони формують політику. Канєвський координував лекції для топ-менеджменту Міноборони, де ділився інструментами чистоти тендерів. radiosvoboda.org фіксує їхні успіхи з 2015-го.
Публіцист, що ріже правду-матір: блоги та розслідування
Блоги на Українській правді — це арсенал Гліба Канєвського. Останні з 2023-го: від конфіскації “Мотор Січ” до роскапіталу під Києвом. “Дракон зачаївся” про продаж заводу Китаю — класика, де національна безпека на кону.
Він пише емоційно: “Бізнес олігарха переписали на українку — арешти скасовано”. Ритм варіюється — короткі удари фактами, довгі розбори схем. Гумор просочується: про “чорні діри” АРМА, де активи росіян зникають. Ці тексти не вмирають — вони цитуються в судах.
Раптовий поворот: від критика до реформатора Міноборони
Лютий 2024-го: Гліб Канєвський обіймає посаду т.в.о. директора Департаменту політики закупівель Міноборони. 12 років у громадському секторі, проєктний менеджмент — і ось він у системі, яку критикував. Заступник міністра хвалив досвід: від ARMA до моніторингу бюджетів.
Реформа почалася негайно: нова архітектура за стандартами НАТО. Стара система — хаос тендерів — замінена на прямий фокус на технології. У 2025-му третина бюджету — на дрони, артилерійські снаряди, РЕБ. Канєвський пояснює: “Закупівлі — не логістика, а перевага над ворогом”.
“Данська модель” та мега-контракти: озброєння фронту
З урядом Данії запустили інновацію: іноземне фінансування українських виробників напряму. Данія перша інвестувала в ОПК — мільярди на дрони, речове забезпечення. У 2024–2025: 104,2 млрд грн українським дроновиробникам. Понад 12 млрд — бригадам у першому кварталі 2025-го.
Ось таблиця ключових закупівель під його керівництвом (дані mod.gov.ua):
| Категорія | Обсяг 2025 (млрд грн) | Ключові постачальники | Результат для ЗСУ |
|---|---|---|---|
| FPV-дрони | План: 4,5 млн шт. | Українські заводи | Масштабне озброєння підрозділів |
| Технологічна зброя | Третина бюджету (~166 млрд) | Локальні виробники | РЕБ, артилерія, дрони |
| Речове забезпечення | 0,25 млрд (жінки) | Українські швачки | Форма для захисниць |
| Бойові бригади | 12+ млрд (Q1) | Прямі контракти | Швидке постачання на фронт |
Джерела даних: mod.gov.ua, станом на 2026. Ці угоди — не цифри, а життя бійців: дрони сіють паніку в окупантів, форма рятує від фронтового холоду.
Практичні кейси реформ закупівель
Кейс 1: Масштабування дронів. Замість разових тендерів — серійні контракти на 130 млрд грн з локалізацією 50%+. Виробники проходять кодифікацію НАТО, отримуючи стабільне фінансування. Результат: ЗСУ отримують тисячі FPV щомісяця.
Кейс 2: Супровідні послуги Агенції. З травня 2025-го — оплата митних платежів, логістики з бюджету. Економія часу: дрони на фронт за тижні, не місяці.
Кейс 3: Жіноче забезпечення. 250 млн грн на форму — від білизни до черевиків. Практика: прямі угоди з виробниками, тестування на фронті.
Ці кейси показують: реформи працюють, коли фокус на результатах, а не паперах.
Канєвський на семінарах NSPA хизується: “Ми змінюємо структуру на технологічну перевагу”. entuziasm його слів заразливий — ніби фронт ближче на крок.
Тіні на шляху: скандали, що не вщухли
Не все гладко. Початок 2024-го: Білоцерківський ТЦК шукав Канєвського за порушення обліку, звертаючись до поліції. ЗМІ (unian.ua) пишуть про ухилення, паралельно з соратником Лємєновим у розшуку. Додатково — скандал з флягами: Держоператор купив пластик утричі дорожче ринку.
Звинувачення в халатності: через рішення депу фронт нібито постраждав (zib.com.ua, 2024). Канєвський мовчить публічно, але продовжує роботу — контракти підписуються, дрони летять. Нюанс: скандали 2024–2025 не призвели до відставки, попри тиск. Це типово для воєнного часу, де реформи важливіші за чутки.
Його критики кажуть: антикорупціонер став частиною системи. Прихильники відповідають цифрами — мільярди на ОПК. Правда посередині: шлях від активіста до чиновника завжди з пастками, але внесок у перемогу вагистим.
Гліб Канєвський продовжує балансувати: тендери вдень, аналітика в голові. Що далі — нові моделі з союзниками чи відповіді на виклики? Фронт чекає, і його рішення вже змінюють хід подій.