У тихому селищі Софіївка на Дніпропетровщині, де ритм життя задають промислові гіганти, 10 березня 1964 року з’явилася на світ Валентина Григорівна Гінзбург. Дочка шахтаря та металурга, вона виросла серед людей, чиє здоров’я залежало від швидкості та точності медичної допомоги. Цей світ формувала її покликання: стати не просто лікарем, а тим, хто змінює систему зсередини. Сьогодні, у 62 роки, Валентина Гінзбург — доктор медичних наук, заслужений лікар України, екс-директор Департаменту охорони здоров’я КМДА, чий внесок у перинатальну допомогу та реформи столиці рятував тисячі життів.
Її шлях — це історія наполегливості, де білі халати чергувалися з кабінетами чиновників, а наукові дослідження ставали основою для обласних і міських програм. Від перших кроків інтерна в Дніпрі до керівництва київською медициною протягом восьми бурхливих років — Гінзбург завжди тримала фокус на пацієнті. Вона не раз приїздила до лікарень інкогніто, перевіряючи реальність на смак, як звичайний хворий.
Кар’єра Валентини Григорівни розквітла в акушерстві-гінекології, де кожна хвилина могла врятувати матір чи немовля. У 1987 році, закінчивши з відзнакою Дніпропетровський медичний інститут за фахом “лікувальна справа”, вона одразу поринула в практику. Рік інтернівтури в терапевтичному відділенні Міської клінічної лікарні №1 м. Дніпра став фундаментом, але справжнє покликання чекало попереду.
Ранні роки в медицині: від кабінетів до керівних посад у Дніпрі
З 1988 року Гінзбург працює лікарем-акушером-гінекологом у тій же лікарні №1, а згодом очолює жіночу консультацію в МКЛ №7. Тут, серед щоденних пологів і консультацій, народжується її бачення: перинатальна допомога потребує системного підходу. У 2000-му вона стає головним акушером-гінекологом Управління охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, а з 2004-го — заступником начальника цього управління.
Кульмінацією стала посада директора Департаменту охорони здоров’я ДОДА у 2007–2015 роках. Саме тоді Дніпропетровщина перетворилася на лідера реформ. Валентина Григорівна запровадила регіоналізацію перинатальної служби: створили мережу міжрайонних центрів, де недоношених малюків з вагою від 500 г отримували високотехнологічну допомогу. Результат? Перинатальна смертність у низьковаговій групі впала вдвічі — з 150–200 на 1000 до менш як 80, за даними регіональних досліджень.
- Закупівлі сучасного обладнання для реанімацій новонароджених, включно з інкубаторами та апаратами ШВЛ.
- Програми профілактики ВІЛ у вагітних, що знизили вертикальну трансмісію до мінімальних показників.
- Модернізація швидкої допомоги — томографи в ключових лікарнях, скорочення часу до пацієнта на 30%.
Ці кроки не були випадковими: вони ґрунтувалися на наукових даних, які Гінзбург збирала роками. Перехід від хаотичної мережі до кластерної моделі врятував сотні життів, зробивши область еталоном для інших регіонів.
Науковий внесок: від кандидатської до докторської дисертації
Паралельно з адміністративною роботою Валентина Григорівна будувала академічну кар’єру. У 2006 році захистила кандидатську дисертацію “Наукове обґрунтування ведення жінок зі звичною втратою плоду, профілактика перинатальних ушкоджень з метою збереження репродуктивного здоров’я”. Ця праця стала основою для протоколів, що зменшили повторні втрати плоду на 15–20% у пілотних клініках.
У 2015-му, вже доктором медичних наук, вона представила докторську: “Медико-соціальне обґрунтування інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в умовах модернізації системи охорони здоров’я”. Доцентський ступінь того ж року закріпив статус. Понад 50 публікацій у фахових журналах, як “Україна. Здоров’я нації” чи “Вісник соціальної гігієни”, аналізують результати реформ.
| Показник | До реформ (2000-ті) | Після реформ (2010-ті, Дніпро) |
|---|---|---|
| Перинатальна смертність (на 1000 народжених) | 18-20 | 9-11 |
| Материнська смертність (на 100 000 пологів) | 40-50 | 25-30 |
| Виживання недоношених 500-1500 г (%) | 40-50 | 70-80 |
Джерела даних: публікації в журналі “Україна. Здоров’я нації”, esu.com.ua. Ці цифри — не суха статистика, а врятовані долі, де інтеграція амбулаторії, стаціонару та реанімації стала нормою.
Київський етап: вісім років реформ у столиці
У 2015-му Гінзбург переходить доцентом у Дніпропетровський медичний інститут традиційної медицини, очолює проєкт “Біоімплант” МОЗ. 2016 — радниця Київської ОДА. З березня 2017-го — заступниця директора ДОЗ КМДА, а 23 жовтня того ж року — директорка. Вісім років — це епоха змін: від автономізації комунальних закладів до госпітальних округів.
Реорганізовано понад 50 лікарень, перетворивши їх на неприбуткові підприємства з контрактами НСЗУ. Запроваджено ендоваскулярні операції при інфарктах, трансплантацію серця в 1-й лікарні, центр трансплантації кісткового мозку (2023). Служба крові модернізована: 29 банків крові, запаси для поранених.
Пандемія COVID-19: криза та адаптація
2020–2022 роки стали випробуванням. Київ отримав мільярди від НСЗУ, але Гінзбург жорстко контролювала витрати: закриття прострочених партій ліків, перевірки. Ви не повірите, але департамент не скоротив виїзних бригад — їх лишилося 155. Координація вакцинації, госпіталі “коронавірусні” — столиця витримала пік з найменшими втратами серед мегаполісів.
Воєнний час: від паліативу до реабілітації
З 24 лютого 2022-го режим 24/7. Створено центр реабілітації в Пущі-Водиці (350 ліжок, басейн для паралізованих), мережу паліативних відділень (з нуля до повного покриття). Після атаки на Охматдит 12-а лікарня прийняла 27 постраждалих. Програми для ветеранів: телемедицина, психологічна допомога, гаряча лінія. Онкоскринінг охопив тисячі, ПЕТ-КТ і лінійні прискорювачі в комуналках.
- Паліативна допомога: дитяче відділення — унікальне в Україні.
- Реабілітація: 60 ліжок у 18-й лікарні, осередки для дітей.
- Перинатальні центри: внутрішньоутробні операції, скринінг туговухості з кохлеарними імплантами.
Бюджет ДОЗ зріс удвічі, інвестовано мільярди в обладнання. Гінзбург наполягала: “Маршрути пацієнтів — ключ до ефективності”.
Контроверсії та виклики на шляху
Не все було гладко. У 2017-му ЗМІ писали про “регіональні зв’язки” з часів Дніпра, петиції з тисячами підписів вимагали відставки. Гінзбург відповідала фактами: перевірки виявили порушення в закладах, не в департаменті. Звільнення 13 жовтня 2025-го — за власним бажанням, на пенсію. Депутати аплодували, мер Кличко дякував. “Я завершила місію, більша частина виконана”, — згадувала вона в інтерв’ю.
Нагороди та спадщина
Заслужений лікар України (2008), Орден княгині Ольги III ступеня (2013). Заступниця Голови Поважної Ради Ордену Святого Пантелеймона. Її моделі досі впроваджують: нулева вертикальна трансмісія ВІЛ у Києві (2024), перша в Україні програма ліків від спинальної атрофії.
Цікаві факти з життя Валентини Гінзбург
- Особисто тестувала лікарні як “таємний покупець”: приїздила без попередження, перевіряла палати та черги.
- Київ першим запустив масову телемедицину для ветеранів АТО/ООС — понад 10 тис. консультацій за 2022–2025.
- Її реформи в Дніпрі зменшили материнську смертність на 25%, статистика МОЗ досі цитує ці проєкти.
- Разом з чоловіком-судмедекспертом Валерієм Войченком — подружжя медиків з 30-річним стажем.
- Улюблена фраза: “Медицина — це не папери, а життя на кону”.
Спадщина Гінзбург пульсує в київських клініках: сучасні центри, де поранені встають на ноги, мами впевнено народжують здорових малюків. Її енергію важко не відчути — це той вогник, що запалює реформи. А що чекає попереду? Можливо, нові проєкти, бо така жінка не зупиняється.