Фоменко Ігор Олександрович — видатний український менеджер, чия кар’єра переплітається з ключовими етапами розвитку оборонно-промислового комплексу України. Народжений у 1967 році, він пройшов шлях від інженера на луганських заводах до заступника міністра економіки та генерального директора Федерації роботодавців України Defence. Його внесок у реформи Укроборонпрому, координацію оборонної політики та консолідацію бізнесу в умовах війни робить його фігурою, що визначає сучасний ландшафт національної безпеки.
У найскладніші моменти — від окупації сходу до повномасштабного вторгнення — Фоменко стояв на передовій промислових змін. Призначений в.о. гендиректора Укроборонпрому в жовтні 2020-го, він одразу озвучив болючі реалії: боєприпасна галузь зруйнована, її треба будувати з нуля. Сьогодні, у 2026-му, як голова ФРУ Defence, він об’єднує роботодавців для технологічного прориву, спростовуючи міфи та просуваючи інновації.
Ця траєкторія не просто посади — це історія людини, яка поєднує технічну глибину з глобальним баченням. Від Harvard Business School до натівських комітетів, Фоменко демонструє, як український досвід стає конкурентною перевагою в оборонці.
Ранні роки, освіта та перші кроки в інженерії
Кар’єра Ігоря Фоменка почалася в серці промислового сходу України, де гудіння верстатів і запах металу формували характер майбутнього лідера. У 1967 році народжений в Україні, він обрав технічний шлях, закінчивши Національний транспортний університет за спеціальністю інженера. Цей фундамент дозволив йому одразу зануритися в реалії виробництва, де теорія стикається з практикою щодня.
Не зупинившись на базовій освіті, Фоменко здобув юридичну ступінь у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — рідкісне поєднання для промисловця, що дало йому перевагу в складних контрактах і регуляціях. А потім — глобальний стрибок: MBA в Institute of International Business Relations у Німеччині, курси Executive Education у Harvard Business School та INSEAD. Ці інвестиції в себе перетворили інженера на стратегічного менеджера, готового до викликів міжнародного рівня.
Такі знання не просто дипломи — вони як надійний міст через бурхливу річку бізнесу, де один неправильний крок коштує мільярди. Фоменко завжди підкреслював: освіта за кордоном відкрила очі на те, як світові гіганти оптимізують виробництво, і це стало його суперсилою в українському контексті.
Від луганських заводів до топ-менеджменту в АвтоКрАЗі та Corum Group
Перші робочі роки Фоменко провів на Луганському акумуляторному заводі та Луганському верстатобудівному заводі, який згодом став патронним. Тут, у ритмі конвеєрів, він освоїв основи: від налагодження обладнання до керівництва змінами. Окупація 2014-го змусила переорієнтуватися, але досвід уже сформував його як практика — людину, яка бачить слабкі ланки в системі.
Далі — стрибок у велику гру. У Холдинговій компанії АвтоКрАЗ Фоменко став першим заступником генерального директора, директором з зовнішньоекономічної діяльності та збуту. АвтоКрАЗ, легенда українського вантажівництва, випускав машини для армії, і саме тут Ігор навчився балансувати між санкціями, ринками та війною. Потім Corum Group — глобальний гравець у гірничій техніці, де він керував проектами, що виходили за межі України.
- Ключові ролі в АвтоКрАЗі: оптимізація збуту, експорт до Близького Сходу, адаптація під військові потреби — це врятувало компанію в кризу.
- У Corum Group: модернізація виробництва, партнерства з Європою, фокус на інноваціях для видобутку.
- ICDI Group (2015–2019): проектно-будівельний інститут, де Фоменко керував комплексними рішеннями від геології до інжинірингу.
Ці етапи — не просто сходинки, а лабораторія успіху. Фоменко створив ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Мостовий центр»», де як бенефіціар (20%) розвиває інжиніринг і геодезію. За даними opendatabot.ua, це підприємство активно й досі, демонструючи його талант до бізнесу поза державою.
Укроборонпром: виконання обов’язків гендиректора в часи реформ
У листопаді 2019-го Фоменко увійшов до Укроборонпрому як заступник гендиректора з виробництва — відповідальний за бронетанкову, радіолокаційну та спеціальну техніку. Концерн тоді кипів скандалами, корупцією, неефективністю. А в жовтні 2020-го, після відставки Айвараса Абромавичуса, указом Президента він став в.о. гендиректора до грудня.
Ці місяці стали випробуванням вогнем. Фоменко прямо заявив: в Україні не лишилося боєприпасної галузі, її треба створювати спочатку — слова, що зачепили тисячі, адже перед вторгненням це було пророцтвом. Він запустив аудит, скоротив штати, посилив експорт. За даними з uk.wikipedia.org у статті про Укроборонпром, його каденція — перехідний період до реформ.
Виклики? Гігантська бюрократія, окуповані заводи на сході, брак інвестицій. Але Фоменко заклав основу: фокус на кластерах, приватний сектор, міжнародні партнери. Це не героїзм з фільмів — це щоденна боротьба з паперами та політикою, де кожен контракт — перемога.
| Період | Посада в Укроборонпромі | Ключові дії |
|---|---|---|
| Листопад 2019 | Заступник гендиректора з виробництва | Аудит виробництва, фокус на техніку |
| Жовтень–грудень 2020 | в.о. гендиректора | Реформи, заява про боєприпаси, експорт |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, lb.ua. Ця таблиця ілюструє динаміку — короткий, але інтенсивний період, що вплинув на весь концерн.
Заступник міністра економіки: координація оборони в часи війни
У червні 2022-го, коли ракети падали на Київ, Фоменко очолив напрямок у Мінекономіки як заступник міністра Юлії Свириденко. Координував державну економіку в безпеці, обороні, матеріальному резерві. У 2023-му указом Президента став головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва.
Його робота — міст між бізнесом і державою. Участь у комітетах НАТО з партнерств, де Україна доводила готовність до стандартів Альянсу. Звільнився за власним бажанням у червні 2024-го, за розпорядженням Кабміну на kmu.gov.ua. Чому? Ймовірно, щоб повернутися до бізнесу, де руки вільніші.
Результати відчутні: посилення резервів, контракти на озброєння, інтеграція приватних виробників. Фоменко доводив: оборона — не лише ЗСУ, а вся економіка, від заводів до логістики.
Генеральний директор ФРУ Defence: нова ера консолідації ОПК
Літо 2025-го — поворот. Експосадовець АвтоКрАЗу очолив ФРУ Defence, федерацію роботодавців оборонної галузі. Затвердили правління з 25 осіб, пріоритети: консолідація зусиль, технології, експорт. На France–Ukraine Defence Innovation Forum 2025 Фоменко наголосив на стратегічних сферах для переваги на полі бою.
Він спростував фейки про Defense City — законопроєкт №13423 не амністує корупцію, а створює захищені хабы для інновацій. Співпраця з kmbs та Могилянською школою, Європейською оборонною асоціацією. У 2026-му ФРУ Defence під його керівництвом — рушійна сила: від меморандумів до спільних проєктів.
Це не офісна рутина — це адреналін від реальних змін. Фоменко об’єднує гіганти й стартапи, доводячи: український ОПК може стати експортером світового рівня.
Практичні кейси з кар’єри Фоменка
Кейс 1: Реформа АвтоКрАЗу під санкціями. У кризу 2014–2018 Фоменко перенаправив збут на Азію та Африку, адаптував вантажівки під військові задачі. Результат: зростання експорту на 30%, порятунок тисячі робочих місць.
Кейс 2: Боєприпасний виклик в Укроборонпромі. 2020-го запустив пілотні лінії на базі приватних партнерів. Хоч галузь мертва, це дало перші серії під час війни — урок для кластерів.
Кейс 3: Defense City 2025. Спростував міфи, лобіював правовий режим для хабів. Зараз — перші інвестиції в дрони та логістику, співпраця з Францією.
Ці приклади показують: успіх у деталях, мережах і сміливості. Для менеджерів — шаблон: аналізуй, адаптуйся, партнеризуйся.
Фоменко Ігор Олександрович продовжує формувати оборонку, де кожен проєкт — крок до перемоги. Його підхід надихає: з інженерного цеху до глобальних арен, Україна має таланти, готові міняти світ.
Уявіть ритм його днів — зустрічі з CEO, брифінги НАТО, верстати в думках. Це історія, що триває, з новими горизонтами попереду.