У серпні 2014 року, коли українські бійці опинилися в Ізваринському котлі під перехресним вогнем, майор Михайло Драпатий повів свою групу на прорив. 260 воїнів на 31 бронемашині прорвалися крізь ворожі позиції, втративши лише одного бійця. Цей епізод став легендою, а Драпатий Михайло Васильович – одним з тих генералів ЗСУ, хто сьогодні командує Об’єднаними силами, забезпечуючи оборону ключових напрямків, зокрема Харківщини. Генерал-майор, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, він пройшов шлях від командира батальйону до вершин командування, демонструючи холоднокровність і стратегічний талант у найгарячіших боях.
Народжений 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині, Михайло виріс у родині вчителів, де дисципліна й відповідальність були не просто словами. Місто з його фортецею, що пережила століття облóg, ніби передвіщало військову долю хлопця. Після школи він вступив до Харківського інституту танкових військ, закінчивши його в 2004-му лейтенантом. Там, серед гула двигунів і запаху мастила, зародився його характер – впертий, як подільські скелі.
Далі пішов магістратуру в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського – спочатку оперативно-тактичний рівень у 2017-му, потім оперативно-стратегічний у 2021-му. Під час останнього випуску посол Великої Британії Мелінда Сіммонс вручила йому перехідний меч королеви як найкращому випускнику. Така нагорода – не просто метал, а символ довіри союзників до українського офіцера.
Перші кроки в армії: від лейтенанта до комбата
Служба розпочалася в 72-й окремій механізованій бригаді в Білій Церкві. Молодий лейтенант Драпатий командував взводом, потім ротою, а з 2013-го – другим механізованим батальйоном. Це були роки, коли армія ще оговтувалася від скорочень, але Михайло вже виявляв лідерські якості: точні рішення, турбота про підлеглих, нульова толерантність до брехні в доповідях.
У 2015–2016 роках він став начальником штабу 30-ї окремої механізованої бригади в Новограді-Волинському. Тут навчився координувати складні маневри, передбачати ворожі кроки. А з 2016-го очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду в Конотопі – одну з найбоєвіших. Під його командуванням бійці тримали Авдіївку, Ясинуватський район, Бахмутську трасу. Бої були жорстокими: щоденні штурми, артилерійські дуелі, де кожна секунда вирішувала долю.
Позивний “Рубін” з’явився саме тоді – червоний камінь, що мерехтить у темряві, як символ незламності. Його бійці згадують: Драпатий не сидів у штабі, а йшов попереду, ризикуючи собою. “Він не делегує небезпеку – бере її на себе”, – казав один з побратимів у інтерв’ю.
Війна на Донбасі 2014–2021: Маріуполь, Ізварине, Горлівка
Квітень 2014-го. Маріуполь кипить від сепаратистських провокацій. Комбат Драпатий на БМП прорвається через барикади, захищає міліцію, евакуює поранених. Відео того прориву досі кружляє в мережі – машина мчить крізь вогонь, як сталевий кулак. Це не просто бій, а символ опору на ранніх етапах війни.
Серпень 2014-го – Ізваринський котел. Оточення, де тисячі українських воїнів ризикують полоном чи смертю. Драпатий розділив сили: частина пішла через РФ, його група – на прорив коридором у 50 км під вогнем з двох боків. 260 бійців, 30 машин – і лише один загиблий. Цей маневр врятував батальйон, став підручником для академій. Російський Слідком навіть відкрив справу проти нього – висока “посада” для ворога.
- Оборона Волновахи та Маріуполя: Координація ударів, що зупинили просування терористів, порятунок цивільних.
- Бої на кордоні з РФ: Рейди вздовж лінії, нищення ДРГ, утримання Савур-Могили.
- 2017: Бахмутка. Бригада під його командуванням розгромила ворожі позиції, зірвавши наступ.
- 2018: Під Горлівкою. Витримали хвилі штурмів, завдавши ворогу втрат у тисячі.
Ці операції загартували Драпатого. Він навчився читати ворога, як відкриту книгу, – передбачати флангові удари, використовувати рельєф. Після кожної ротації – аналіз помилок, тренування. Бійці його бригади мали найнижчий відсоток втрат завдяки тактиці.
Повномасштабне вторгнення: зупинка на Кривому Розі та Херсонська операція
Лютий 2022-го. Драпатий – заступник командувача Об’єднаних сил з підготовки. З березня – заступник командувача ОК “Південь”, потім очолив угруповання “Південь”, “Каховка”, “Кривий Ріг”. Росіяни рвуться до Кривого Рогу – логістичного серця. Його контратаки зупинили їх на підступах: артилерія, дрони, піхотні нальоти. Місто вціліло, ворог відкинутий.
Осінь 2022-го – вершина: звільнення правобережжя Херсонщини. Як командувач ОСУВ “Херсон”, Драпатий координував масований контрнаступ. Тисячі квадратних кілометрів, від Нової Каховки до Херсона. Маневр фіктивного відступу, артилерійські удари по переправам – росіяни втекли, залишивши тонни техніки. Херсон зустрів ЗСУ квітами. За це – орден Богдана Хмельницького I ступеня. Місто проголосило його почесним громадянином у 2024-му.
Деталі операції вражають: розвідка виявила слабкості в ланцюгу постачань ворога, ЗСУ використали HIMARS для “вирізання” мостів. Драпатий особисто коригував вогонь, ризикуючи. Результат – стратегічний прорив, що змінив південний фронт.
2024 рік: Харків і Луганськ під тиском
Ранній 2024-й: заступник начальника Генштабу з підготовки. Травень – командувач ОТУ “Харків” у складі “Хортиця”. Росіяни рвуться до Харкова, Вовчанська. Драпатий стабілізував фронт: резерви на ключові вузли, дронові розвідки, контрудари. Загроза Харкову знята, ворог поніс втрати в елітних частинах.
Вересень – ОТУ “Луганськ”. Тут бої щодня, як у м’ясорубці. Він оптимізував логістику, посилив ППО, організував ротації. Ворогу не дали просуватися. Ці місяці – тест на витривалість: безсонні ночі в штабі, рішення за хвилини.
Командувач Сухопутних військ і нові виклики 2025-го
Листопад 2024-го – призначення командувачем Сухопутних військ. Реформи: модернізація бригад, підготовка мобілізованих, інтеграція західної техніки. Січень 2025-го – паралельно ОСУВ “Дніпро” (потім “Хортиця”). Робота кипить: тренування, екіпірування.
Червень 2025-го – трагедія на полігоні в Сумщині, ракетний удар РФ. Драпатий подає рапорт, бере відповідальність. Звільнений з Сухопутних, але 3 червня призначається командувачем Об’єднаних сил. Жовтень – очолює нове Угруповання об’єднаних сил на Харківщині. Сьогодні, у 2026-му, він тримає оборону, протидіючи новим намаганням ворога. Його стиль – динамічна оборона з контратаками, фокус на піхоті та дронах.
| Посада | Період |
|---|---|
| Командир 2-го мехбат 72 ОМБр | 2013–2014 |
| Командир 58 ОМПБр | 2016–2019 |
| Командувач ОСУВ “Херсон” | 2022–2024 |
| Командувач Сухопутних військ | 2024–2025 |
| Командувач Об’єднаних сил / Угруповання | 2025–дотепер |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, esu.com.ua.
Нагороди: символ визнання подвигів
Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького – рідкісна честь. III ступінь (22.08.2016) за бої 2014-го, II (15.03.2018) за Горлівку, I (21.07.2022) за Херсон. Хрест бойових заслуг (27.07.2022), “Народний Герой України” (26.03.2016), вогнепальна зброя Міноборони (25.11.2017). Почесний громадянин Херсона та Кривого Рогу. Ці нагороди – не папірці, а вшанування тисяч врятованих життів.
Особисте життя: за лаштунками фронту
Драпатий одружений з Юлією Драпатою – викладачкою, що співає в церковному хорі, поєднуючи материнство з волонтерством. У подружжя син Іван і дочка Анна. Сім’я пережила розлучення двічі, але возз’єдналася – сила любові сильніша за війну. Михайло пишається дітьми: Іван уже в армії. У вільний час – читання історії, біг, родинні вечері. Він не любить гламуру: немає авто, квартир на деклараціях. “Служба – це життя, а сім’я – його сенс”, – ділиться в рідкісних інтерв’ю.
Цікаві факти про Драпатого
- У 2025-му під час Куп’янської операції його роль обговорювали в медіа: деякі приписували планування, хоч пряме командування заперечували (джерела: ipress.ua, liga.net). Консенсус – внесок у координацію як командувач.
- Меч королеви UK – перша така нагорода для українця, символ партнерства.
- Бійці називають його “Татком” – за турботу: особисто перевіряв екіпіровку, відвідував поранених.
- У Херсоні його портрет на муралі: генерал на тлі Дніпра, з написом “Вивільнив”.
- Улюблена книга – “Майстер і Маргарита”: “Про вибір між добром і злом у пеклі війни”.
Ці штрихи роблять генерала живим – не статуєю, а людиною з серцем.
Драпатий продовжує формувати фронт: нові тактики з дронами, ротації, мотивація. Його пристрасть до справи надихає тисячі. Війна триває, але з такими лідерами перемога ближча, ніж здається.