Уявіть грізний рев бензовозів, що мчать українськими трасами, доставляючи життєво важливе пальне в найвіддаленіші куточки. За цим потоком стоїть Дмитро Льоушкін, засновник і гендиректор групи компаній Prime Group. Цей луганчанин, народжений у промисловому Стаханові 25 вересня 1979 року, виріс у середовищі, де виживання вимагало гострого розуму та сміливості. Сьогодні він не просто бізнесмен – а визнаний експерт ринку нафтопродуктів, чиї прогнози змушують АЗС переглядати цінники, а водіїв – перевіряти бак.
Prime Group, яку він заснував ще студентом, еволюціонувала від регіональних перевезень до повноцінного логістичного гіганта з флотом автопоїздів, мережею АЗС та цифровими інструментами для трекінгу палива. Навіть повномасштабна війна не зламала його: дві релокації бізнесу, замах на життя – і ось Дмитро знову на передовій, коментуючи запаси пального на 20 днів чи ризики подорожчання до 100 гривень за літр. Його історія – це не суха хроніка, а епічна сага про стійкість, де кожен поворот долі загартовував характер.
Раннє дитинство Дмитра пройшло в Кадіївці (колишній Стаханів), місті шахтарів і заводів Луганської області. Батько Геннадій Дмитрович став першим партнером у бізнесі, а мати вчила наполегливості. Вже у дев’ять років хлопець заробляв перші гроші, фотографуючи однокласників та сусідів – проста камера перетворювалася на джерело кишенькових.
Шкільні роки та перші підприємницькі іскри
У школі Дмитро не сидів склавши руки. У 10-11 класах він займався тим, що сам називає “комерцією” – спекуляцією товарами, яка давала адреналін і перші уроки ринку. Ці роки заклали фундамент: уміння бачити можливості там, де інші бачать рутину. Луганщина, з її бандитськими розборками та економічним хаосом 90-х, загартувала характер, перетворивши підлітка на стратега.
Після школи шлях лежав до Харкова. У 2001 році він закінчив Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця за спеціальністю “менеджер”. Диплом не запилювався на полиці – Дмитро одразу кинувся у вир справ. Щоб поглибити знання, у 2016-му вступив на заочне відділення економічного факультету Українського державного університету залізничного транспорту. Освіта стала не просто папірцем, а інструментом для масштабування бізнесу.
Заснування Prime Group: з п’яти фур до логістичного імперії
Перше підприємство з’явилося ще до диплома – у 1999 році, коли студент разом з батьком запустив компанію з переробки сільгосппродукції: свинарники, маслобійні, млини, пекарні. Досвід навчив ризикам, і Дмитро продав активи, інвестувавши в п’ять фур. Офіційно Prime Group зареєстрували 15 серпня 2006-го в Кадіївці як фірму з вантажних перевезень.
Компанія росла шаленими темпами. З регіональних маршрутів – до Європи та Азії. Спеціалізація на світлих і темних нафтопродуктах зробила її незамінною. До 2014-го автопарк налічував десятки бензовозів, а клієнти включали гігантів: Metinvest, ArcelorMittal, Cargill Україна, Миронівський хлібопродукт, Нібулон, PepsiCo, Nestle, Оболонь, Nemiroff, Coca-Cola. У 2015-му відкрили перші п’ять АЗС для власного транспорту, а до 2019-го – 41 заправку з гуртовим продажем.
| Рік | Ключова подія | Масштаб |
|---|---|---|
| 2006 | Заснування Prime Group | Регіональні перевезення, Луганщина |
| 2014 | Релокація до Харкова | Розширення до Європи/Азії |
| 2015-2019 | Мережа АЗС | 41 АЗС, 64 автопоїзди |
| 2022 | Релокація до Рівного | Втрата 70% активів, фокус на логістику |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, delo.ua. Ця таблиця ілюструє, як Prime адаптувалася, перетворюючи кризи на можливості. Сьогодні структура включає логістику (Укрінформтрейд, Титан Альянс, Пегас Вінд, Респект Ложистік), паливо, Prime Fashion, Prime-Travel, Primecore. Представництва в 11 областях, мобільний додаток Diesel-manager для фіксації цін і розподілу ресурсів.
Замах і релокації: випробування вогнем
24 лютого 2014-го – дата, яка стала “другим днем народження” для Дмитра. Бандити, намагаючись віджати бізнес, встромили штик-ніж у легені, серце й печінку. “Луганщина завжди була бандитським краєм”, – згадує він. Вижив – диво, гідне голлівудського сценарію. Того ж року через війну на Донбасі евакуював компанію до Харкова, вивозячи людей “зеленим коридором”.
Повномасштабне вторгнення 2022-го вдарило ще сильніше: бомбардування Харкова, втрата 16 АЗС і 70% бізнесу. Релокація до Рівного стала спасінням. “Слава Богу, люди живі”, – говорить Льоушкін про керуючого маріупольської заправки, що вижив у підвалі. Пандемія, перевірки АЗС, мобілізація водіїв – все це він долав, скорочуючи витрати й фокусуючись на ключовому: логістиці пального.
У 2024-му продав мережу АЗС Антону Ломаному з “Дюваль Компані”, зосередившись на транспорті та гуртовому продажу. Цей крок вивільнив ресурси для інновацій, як Prime Academy – освітня платформа з 2016-го для логістів.
Аналіз трендів ринку пального в Україні 2026: погляд Дмитра Льоушкіна
- Запаси на 20 днів: Станом на січень 2026-го, ринок тримається, але ажіотаж штовхає ціни вгору. “Запас на 20 днів і вищі ціни”, – попереджає Льоушкін у коментарях для ЗМІ.
- Блокпости та мобілізація: Водіїв бензовозів знімають прямо з маршруту – загроза для логістики. Протести проти ТЦК звучать з його вуст гостро.
- Глобальні ризики: Сухий Дунай у 2025-му спричинив дефіцит, але ціни стабілізувалися. Прогноз: до 100 грн/л при блокуванні кордонів чи ударах по нафті.
- Електромобілі та АЗС: Мережі “вимиратимуть”, але логістика пального залишиться королем щонайменше до 2030-х.
Ці тренди показують, чому слова Льоушкіна – барометр ринку. Його прогнози на 4 грн зростання до кінця 2025-го справдилися з запасом.
Експертні коментарі: голос ринку пального
Дмитро не ховається в офісі – його Facebook та інтерв’ю рясніють аналітикою. У 2025-му він пояснював дефіцит через Дунай: “Ситуаційний, але ціни вже падають”. У 2026-му – про “суперпаніку” на АЗС: гуртові ціни злетіли на чверть. “Ціни на бензин та дизель можуть зрости до 100-150 грн, якщо блокування триватиме”, – попереджав нещодавно.
- Проти мобілізації водіїв: “Хто возитиме пальне?”
- Про кордони з Польщею: Компроміс з перевізниками – єдиний шлях.
- Майбутнє: Перелом з електромобілями у 2019-му не стався, але тренд йде.
Ці інсайти роблять його must-follow для бізнесу. Нагороди підтверджують статус: “Людина року” у логістиці 2015-2016, “Лідер галузі” 2013 та 2016.
Особисте життя: сім’я як опора
Перший шлюб завершився 2015-го, залишивши двох синів – 2001 та 2011 років народження. У 2017-му Дмитро одружився з Зарою Айвазовою з Харкова. Вона залишила університет МВС заради моди – пара доповнює одна одну: він – логістика, вона – креатив. Сім’я – тиха гавань у бурі бізнесу, де сини вчать батька балансу.
Минулий досвід з Forex (Prime Broker з 2016-го) мав тіні: зупинка виплат клієнтам, але без кримінальних звинувачень. Льоушкін фокусується на сьогоденні, де Prime процвітає. Його девіз “All will be prime” – гра слів з прізвищем – надихає команду.
Сьогодні, у 2026-му, Дмитро Льоушкін продовжує прокладати шляхи для пального, як артерії для економіки. З Рівного він керує флотом, прогнозує бурі й веде компанію крізь них. Його історія шепоче: в Україні успіх – це не удача, а наполегливість з присмаком адреналіну.