Річка Янцзи, відома китайцям як Чанцзян або “Довга річка”, простягається на 6300 кілометрів через серце Китайської Народної Республіки, від засніжених плато Тибету до бурхливого Східно-Китайського моря біля мегаполісу Шанхай. Ця могутня водна артерія починає свій шлях у горах Тангла провінції Цінхай, де кришталево чисті струмки зливаються в повноводний потік, і завершує його в дельті, де солоні хвилі океану змішуються з прісною водою. Вздовж свого шляху Янцзи торкається 11 провінцій та автономних регіонів, годуючи третину населення Китаю та генеруючи значну частку національного ВВП.
Уявіть бурхливий потік, що прорізає скелясті каньйони, а потім спокійно несе баржі з товарами повз хмарочоси. Саме так Янцзи пульсує життям сучасного Китаю, розділяючи країну на північ і південь не лише географічно, а й культурно. Басейн річки охоплює 1,8 мільйона квадратних кілометрів – п’яту частину території КНР, де мешкає близько 400 мільйонів людей. Це не просто географічна лінія на карті, а жива сила, що формує долі мільйонів.
Але чому Янцзи така унікальна? Її шлях – це епічна подорож від висот понад 5000 метрів до рівня моря, з різкими поворотами через гори, улоговини та рівнини. Тепер розберемося детальніше, крок за кроком, ніби ми самі пливемо її хвилями.
Географічний шлях Янцзи: від витоків до дельти
Витік Янцзи ховається в диких просторах Тибетського нагір’я, де гора Геладандун у масиві Тангла (висота 5042 метри) стає колискою легендарної річки. Координати джерела – приблизно 33°25′ пн. ш. і 91°11′ сх. д., де тонкі струмки, відомі як Дамку чи Улан-Морен, зливаються в повноводний потік. Звідси вода мчить на схід, прорізаючи глибокі ущелини на кордоні з Тибетом і Сичуанем – тут річка звуть Дрічу чи “болотистою рікою” через болотисту місцевість.
Перші сотні кілометрів – це сувора краса: скелі, що звисають над водою, водоспади, що падають з висоти, і тумани, що обвивають вершини. У провінції Юньнань Янцзи входить до заповідника “Три паралельні річки” ЮНЕСКО, де поруч текуть Меконг і Салуїн. Далі, у верхів’ях як Цзіньшацзян, вона набирає сили, приймаючи притоки на кшталт Ялунцзяна. Перехід до середньої течії відбувається біля міста Їбінь у Сичуані, де річка входить у родючу Сичуаньську улоговину – справжній рай для рисових полів.
Середня частина – найспекотніша: тут дамба “Три ущелини” стримує води, перетворюючи дикі пороги на судноплавний шлях. Нижче Уханя річка розливається, приймаючи Ханьшуй і формуючи мережу озер на кшталт Поянху – найбільшого прісноводного в Китаї. Фінал у дельті Цзянсу та Шанхаю вражає: Хуанпу впадає, несучи води мегаполісу, а Янцзи зливається з морем на 31°23′ пн. ш. і 121°59′ сх. д. Цей шлях займає 6300 км, з падінням висоти понад 5000 метрів – справжній рекорд для річок світу.
Провінції та ключові міста: мозаїка регіонів уздовж Янцзи
Янцзи – це місток між різними світами Китаю, торкаючись 11 адміністративних одиниць. Кожна провінція додає свій колорит: від тибетських монастирів до шанхайських неон. Нижче таблиця з основними регіонами, через які протікає річка, з ключовими характеристиками.
| Провінція/Регіон | Довжина течії (прибл.) | Ключові міста | Особливості |
|---|---|---|---|
| Цінхай | ~500 км | Юйшу | Витоки, високогір’я |
| Тибетський АР | ~1000 км | Чамдо | Ущелини, буддистські святині |
| Юньнань | ~400 км | Паньчжихуа | ЮНЕСКО-заповідник |
| Сичуань | ~1000 км | Їбінь, Лучжоу | Сичуаньська улоговина |
| Чунцін | ~600 км | Чунцін | Промисловий хаб |
| Хубей | ~1000 км | Ухань, Їчан | Три ущелини |
| Хунань | ~700 км | Юеян | Озеро Донтін |
| Цзянсі | ~500 км | Цзюцзян | Поянху |
| Аньхой | ~400 км | Аньцин, Уху | Рисові поля |
| Цзянсу | ~500 км | Нанкін, Янчжоу | Дельта |
| Шанхай | ~100 км | Шанхай | Гирло, порт |
Джерела даних: Britannica.com та uk.wikipedia.org. Ця таблиця показує, як Янцзи зв’язує контрасти – від гірських пастухів Цінхаю до трейдерів Шанхаю. Наприклад, Ухань з населенням понад 11 млн – “неформальна столиця” середньої течії, а Чунцін – найбільше місто світу за населенням у межах адмінодиниць.
Переходячи від географії до душі річки, не можна оминути її роль у китайській ідентичності. На північ від Янцзи – мандаринські діалекти, рис замість пшениці на півдні. Річка стала символом єдності в поемах Лі Бо та подіях, як заплив Мао Цзедуна 1956-го.
Історичне та культурне серце Китаю
Тисячоліттями Янцзи годувала цивілізації: неолітичні культури в долині, царства У та Юе на півдні з татуюваннями та чорними зубами. У Шести династіях з’явилася назва “Чанцзян”, а європейці в XIX ст. назвали її Янцзи за нижньою назвою біля Янчжоу. Повені 1931-го забрали мільйони життів, змусивши будувати дамби.
Сьогодні культура оживає в фестивалях біля Донтінху чи чайних церемоніях у Юньнані. Янцзи – не просто вода, а жива пам’ять Китаю, де кожна хвиля шепоче історії імператорів і селян. Перше повне спливання від витоку до гирла відбулося 1986-го, а 2004-го австралієць Мартін Стрел подолав 4000 км.
Економічна міць: від рису до хмарочосів
Басейн Янцзи дає 40% ВВП Китаю, з іригацією для рису (Дуцзян’янь – 2000-річна система), сталеварінням у Ухані та портом Шанхаю – найбільшим у світі. Транспорт: 2/3 прісноводної риби Китаю, баржі везуть 3 млрд тонн вантажів щороку. Гребля Три Ущелини (22,5 ГВт) – найбільша ГЕС, стримує повені та дає енергію.
У 2026-му нові мости, як Чантай-Янцзи (10 км), полегшують логістику. Але зростання не без болю – забруднення від заводів.
Екологічні битви: від кризи до відродження
Янцзи страждає: пластик (90% океанського з річок), осетер і веслонос вимерли, байцзі – функціонально зниклий. Гребля блокує міграції риб. Та з 2020-го – 10-річний бан на риболовлю (111 тис. човнів вилучено), закон про захист: заборона хімзаводів за 1 км, переїзд забруднювачів.
До 2026-го популяції риб зросли, аквакультура розквітає. Заповідники рятують алігаторів і саламандр. Відновлення Янцзи – приклад, як людина може повернути природу. Повені 2020-го через клімат нагадали про вразливість.
Туризм на Янцзи: хвилі пригод і спокою
Круїзи “Три ущелини” – магія: від Чунціна до Їчана на 5-зіркових лайнерах, з екскурсіями до греблі та богинь скель. Ціни від 500 дол. за 4 дні, пік – весна/осінь. Для українців: віза, тур з Пекіна чи Шанхаю.
- Порада 1: Оберіть upstream-круїз для кращих краєвидів – сонце на ущелинах зачаровує.
- Порада 2: Відвідайте Ухань для вуличної їжі, Шанхай – для бундесліги.
- Порада 3: Еко-тури в Юньнань: трекінг уздовж витоків, але готуйтеся до висоти.
Ці поїздки не лише розвага – вони змінюють погляд на Китай. У 2026-му нові маршрути з дронами та VR.
Цікаві факти про Янцзи
- Найглибша річка світу в ущелинах – до 180 м.
- 36% води Китаю, але 90% пластику в океан від неї (до реформ).
- Мао Цзедун заплив 1956-го – символ сили.
- Перший SUV перетнув Янцзи 2025-го – Jetour Zongheng за 22 хв.
- 416 видів риб, 178 ендеміків – біорізноманіття на рівні Амазонки.
- Дельта – домівка 105 млн у “Золотому трикутнику”.
Ці перлини роблять Янцзи вічною загадкою, де природа і людина танцюють у ритмі хвиль.
Янцзи кличе мандрівників і мрійників, обіцяючи нові відкриття за кожним поворотом. Її води несуть історії минулого й енергію майбутнього, нагадуючи, як тендітний баланс тримає світ.