У тісній квартирі на третьому поверсі будинку на Ґетрайдеґассе, 9 у Зальцбурзі 27 січня 1756 року з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я згодом зазвучить симфоніями по всьому світу. Вольфганг Амадей Моцарт — сьомий і останній дитина в родині Леопольда та Анни Марії Моцартів — народився саме тут, у серці барокового міста, де сніг ковдрою вкривав черепичні дахи, а дзвони собору Св. Руперта кликали на молитву. Цей скромний будинок, відомий як дім Хагенауера, став не просто точкою на карті, а колискою, де зародився один з найяскравіших музичних геніїв.
Зальцбург, столиця маленького архієпископства у складі Священної Римської імперії, обійняв немовлята з родини придворного музиканта. Наступного дня, 28 січня, малюка охрестили в катедрі Св. Руперта під повним іменем Joannes Chrysostomus Wolfgangus Theophilus Mozart. Лише двоє з семи дітей Моцартів вижили — Вольфганг та його сестра Наннерль, — і саме це місто з його гірськими краєвидами та музичними традиціями формувало перші акорди його долі.
Сьогодні той самий будинок приваблює сотні тисяч відвідувачів щороку, перетворившись на музей, де оживають спогади про дитинство вундеркінда. Але за цією точною адресою ховається набагато більше: історія міста, родинні таємниці та культурний вибух, який досі резонує в кожній ноті “Маленької ночної серенади”.
Зальцбург XVIII століття: бароковий рай для музики
Уявіть вузькі вулички, де пахне свіжим хлібом з пекарень, а над ними нависають масивні барокові фасади, прикрашені фресками святих. Зальцбург середини XVIII століття — це не просто провінційне місто з населенням близько 20 тисяч душ, а справжній культурний осередок під владою архієпископів, які мріяли про Віденьське розмаху. Сіль, що текла з гірських копалень, робила його багатим, а церква — центром духовного життя. Архієпископ Сигізмунд фон Шраффенберг, при якому народився Моцарт, підтримував оркестр при дворі, де служив Леопольд Моцарт як помічник капельмейстера.
Місто пульсувало ритмом церковних месс і світських концертів. Собор Св. Руперта, заснований у VII столітті, став не лише місцем хрещення генія, а й ареною для перших музичних експериментів. Зальцбургські Альпи шепотіли мелодії вітру, а річка Зальцах нестримно несла води до Дунаю, ніби передчуваючи, як мелодії Моцарта полинуть Європою. За даними uk.wikipedia.org, саме тут, у тіні фортеці Гоценсальцбург, зароджувалися традиції, що годували юний талант.
Ця епоха просвітництва змішувалася з бароко: палаци архієпископів, як Резиденція, вражали золотими залями, де грали симфонії. Моцарт ріс у цьому вихорі — між релігійними процесіями та першими уроками скрипки від батька. Місто формувало його смак: від простих народних танців до складних контрапунктів, які Леопольд привозив з Відня.
Ґетрайдеґассе 9: будинок, що став легендою
Вулиця Ґетрайдеґассе — серце старого міста, де ковані вивіски гойдаються на вітрі, рекламуючи перукарів і кондитерів. Номер 9, з фасадом XII століття, належав родині купця Хагенауера. Сім’я Моцартів орендувала третій поверх з 1747 по 1773 рік — скромні три кімнати, кухню та комірчину, типові для середнього класу. Тут, у тісноті, де стіни просякнуті запахом воску від свічок, Вольфганг зробив перші кроки.
Будинок пережив війни та пожежі, але зберіг автентику: дерев’яні балки, вузькі сходи, де бігав чотирирічний Вольферль. У 1880 році Міжнародний фонд Моцартеум перетворив його на музей — один з найвідвідуваніших в Австрії. Сьогодні тисячі паломників торкаються цих стін, уявляючи, як Леопольд записував перші менуети сина. За даними mozarteum.at, це не просто меморіал, а портал у побут XVIII століття.
Переїзд 1773 року до будинку на Макартплац (тепер другий музей) став поворотом, але Ґетрайдеґассе лишився символом народження. Вуличний гамір — дзенькіт візків, крики торговців — супроводжував перші ігри на клавікорді, роблячи музику частиною життя.
Родина Моцартів: від трагедій до тріумфу
Леопольд Моцарт, народжений 1719 у Аугсбурзі, — скрипаль, композитор і педагог, автор знаменитого “Versuch einer gründlichen Violinschule” (1756). Його дружина Анна Марія Пертль походила з музичної сім’ї священика. Шість дітей померли в немовлястві від хвороб, типових для того часу, — віспа, кір. Наннерль, старша на п’ять років, стала першою ученицею батька, граючи клавесин, коли Вольфганг підглядав з-за плеча.
Родина жила скромно: Леопольд заробляв 250 флоринів на рік, вистачало на все. Батько побачив талант сина у три роки — хлопчик повторював мелодії сестри. До п’яти Вольфганг складав п’єси, які Леопольд транскрибував. Ця динаміка — суворий наставник і обдарований учень — стала основою генія.
- Леопольд: Єдиний вчитель музики, мов, математики; жертва кар’єри заради сина.
- Анна Марія: Домогосподарка, що підтримувала турне; померла 1778 у Парижі.
- Наннерль: Вундеркінд-компаньйонка, пізніше вчителька; шлюб з 1784 розлучив сестер.
Після списку стає зрозуміло: родина була музичним інкубатором. Леопольд, кинувши власні твори, присвятив життя просуванню дітей Європою з 1762 — Мюнхен, Париж, Лондон. Ці подорожі загартували Вольфганга, але Зальцбург лишився корінням.
Перші роки генія: від колискових до концертів
У чотири роки Моцарт грав менуети без нот, у п’ять — складав. Батько фіксував: Andante за KV 1, Allegro KV 3. Перший публічний виступ — 1761, Зальцбург. У 1762 турне: Відень, де імператриця Марія Терезія дарувала годинник. Зальцбургські церкви чули його перші меси.
Хвороби — віспа 1762 — не зламали: після одужання геній сяяв яскравіше. До 1773, коли родина переїхала, він написав 20 симфоній, опери для Італії. Зальцбургський двір архієпископа Коллоредо став школою: капельмейстерство змушувало творити під тиском.
| Рік | Подія | Місце |
|---|---|---|
| 1756 | Народження | Ґетрайдеґассе 9 |
| 1762 | Перше турне | Відень, Мюнхен |
| 1773 | Переїзд | Макартплац |
Таблиця ілюструє хронологію; дані з mozarteum.at та uk.wikipedia.org. Ці роки заклали стиль: грація, глибина, емоційний накал.
Цікаві факти про народження Моцарта
- Повне ім’я містить “Theophilus” — “люблений Богом”, латинізоване як Amadeus лише з 1770-х.
- Дитяча скрипка в музеї — оригінал, на якій у три роки грав перші гами.
- Будинок має 12-вікову основу; колись сад бенедиктинців.
- Волос Моцарта в експозиції — реліквія, підтверджена ДНК-тестами 2000-х.
- Щороку в січні музей влаштовує концерти “День народження генія” з творами KV 1-3.
Ці перлини роблять Зальцбург магнітом для фанатів.
Музей Моцарта сьогодні: живий спадок 2026
У 2026 музей на Ґетрайдеґассе приймає понад 400 тисяч гостей. Три поверхи: перший — інтер’єри, другий — листи, портрети Джозефа Ланге, третій — інструменти. Клавікорд, на якому грала Наннерль, звучить як у 1760-х. Аудіогіди 10 мовами, включаючи українську, переносять у часи.
Ціни: дорослі 15 євро, діти 4,50; Salzburg Card — безкоштовно. Години: 9:00-17:30, навіть взимку. Події: Mother’s Day Tour у травні, літні табори для дітей з нотами KV 265 (“Twinkle, Twinkle”). Інсталяція “Flying Notes” проектує ноти на фасад — магія ночі.
- Купіть квиток онлайн на shop.mozarteum.at.
- Оберіть комбо з Резиденцією — 23 євро, 48 годин.
- Приїжджайте рано — черги на піку сезону.
- Слухайте аудіогід: деталі про кожну кімнату.
Поради полегшують візит. Музей не лише зберігає, а оживає: концерти, лекції про “Реквієм”. Зальцбург без Моцарта — як симфонія без фіналу.
Вплив Зальцбурга на спадщину генія
Місто не відпустило Моцарта: 55 симфоній з присвятою Зальцбургу, меси для собору. Архієпископ Коллоредо мучив низькою зарплатою, але форсував ріст. Переїзд до Відня 1781 — бунт проти кайданів, але ноти Зальцбурга лунали в “Весіллі Фігаро”.
Сьогодні фестиваль Моцарта липень-серпень збирає еліту: оркестри грають на фортепіано Шредера, на якому репетирував геній. Туризм: 8 млн відвідувачів 2025, +10% прогноз на 2026. Шоколадні кульки “Моцарткугель” — солодкий сувенір з його портретом.
Зальцбург еволюціонував: від солевого барону до ЮНЕСКО-міста. Геніальність Моцарта — плід цієї землі, де гори шепочуть мелодії. Відвідати — відчути пульс історії, де кожна цегла Ґетрайдеґассе співає.
Коли ви ступите на ту вулицю, вітер принесе відлуння перших акордів — і Зальцбург розкаже решту сам.