У вихорі української політики Давид Арахамія постає як хитрий тактик, що поєднує грузинську завзятість з українським патріотизмом. Народжений у Сочі 23 травня 1979 року, він перетворив біженську долю на успіх IT-магната, волонтера й нині – голову фракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Цей чоловік з псевдонімом Девід Браун не просто тримає дисципліну в 200+ депутатів, а й формує ключові рішення, від оборонних закупівель до мирних переговорів.
Його шлях – це суміш адреналіну покерних турнірів, де він заробляв мільйони, та реальної війни, де збирав кошти на бронежилети для десантників. Сьогодні, у 2026 році, Арахамія знову в епіцентрі чуток: нова партія з Тереховим і Кімом чи просто політичні маневри? Він – міст між бізнесом і владою, де кожен крок вабить як магніт увагу преси.
Але за фасадом впевненого лідера ховається історія людини, яка втекла від пострілів в Абхазії й побудувала імперію в Україні. Розберемося, як цей грузин став ключовим гравцем у парламенті, де його слово – як залізний кулак у оксамитовій рукавичці.
Дитинство в тіні війни: від Сочі до Миколаєва
Сочі, 1979 рік. Маленький Давид народжується в сім’ї вчителя й косметолога, де грузинські корені переплітаються з радянською реальністю. Раннє дитинство минає в Гаграх, абхазькому раю на Чорному морі, але 1992-й все змінює. Війна в Абхазії змушує родину тікати: спочатку Латвія, потім Пенза в Росії, і нарешті – Миколаїв, де Давид оселяється з 12 років. Школа №36 стає його новим домом, а вулиці промислового міста – школою виживання.
Тут, у суворих миколаївських реаліях, формується характер хлопця, який не зламається. Батьки вкладають у нього любов до знань, а сам він мріє про стабільність. Закінчивши школу, Давид вступає до Європейського університету в Києві, де отримує магістратуру з економіки. Паралельно – магістерська програма Professional Management в Open University London. Ця освіта стає трампліном для амбіцій, бо Україна 2000-х кличе підприємців як магніт.
Ви не уявите, як цей переїзд визначив усе: від IT-стартапів до волонтерства. Без миколаївського загартування не було б ані TemplateMonster, ані Народного проекту. Джерело: uk.wikipedia.org.
IT-імперія та покерний альтер-его: шлях Девіда Брауна
2002 рік. 23-річний Давид запускає TemplateMonster – платформу для веб-шаблонів, яка вибухає на глобальному ринку. За 11 років компанія росте до 4 мільйонів клієнтів, а продаж у 2013-му приносить понад 100 мільйонів доларів. Це не просто бізнес – це американська мрія в українському виконанні, бо значна частина життя Арахамії минає в США, де псевдонім David Braun полегшує вимову грузинського прізвища.
Покер стає його хобі й джерелом адреналіну: турніри в Лас-Вегасі, Вулґаті, де він грає на високих ставках. Цей ризик – метафора його кар’єри, де блеф і розрахунок ведуть до перемог. 2016-го з’являється Weblium – конструктор сайтів, що спрощує веб-розробку для новачків. Співзасновник ТОВ «МВА-Центр» і Українського агентства експорту та інвестицій продовжує бізнес-лінію, але Революція Гідності кличе на інший фронт.
Ці роки роблять Арахамію мільйонером, але й вчать системі: від FОП у програмуванні до офшорів, які він називає нормою для бізнесу. Без цього бекграунду не було б його впевненості в парламенті.
Волонтерський фронт: Народний проект як перша перемога
Березень 2014-го. Російська агресія на Донбасі будить у Давида спогади про Абхазію. Він створює сайт для збору коштів на екіпіровку 79-ї десантної бригади – і це вибухає. Народний проект стає мега-ініативою: дрони, тепловізори, авто для ЗСУ. За місяць – мільйони гривень, прозорий звіт на сайті peoplesproject.com.
Серпень 2014: радник голови Миколаївської ОДА з волонтерства. Вересень – уповноважений Міноборони з закупівель. Жовтень – радник міністра оборони, голова Ради волонтерів. Листопад – співзасновник Асоціації народних волонтерів. Це «волонтерський десант» у Міноборони, де Давид реформує закупівлі, борючись з корупцією.
Орден «За заслуги» III ступеня від Президента – визнання. Цей етап перетворює бізнесмена на героя війни, де кожна бронежилет рятує життя. Воно ж стає мостиком до політики.
Цікаві факти про Давида Арахамію
- Шістьох дітей на “Д”: сини Давид, Даніель; доньки Дана, Демі, Даріка, Деніс – сімейна абетка, що символізує гармонію в хаосі політики.
- Продав TemplateMonster за понад $100 млн, але гроші вклав у волонтерство, а не яхти.
- У Стамбулі 2022-го очолив українську делегацію на переговорах з РФ – пропозиція не в НАТО за гарантії безпеки.
- Заперечує чутки про громадянство США: “Залізобетонна відповідь є”, попри фейки 2019-го.
- У 2026-му – в центрі пліток про нову партію з Тереховим і Кімом, але коментує: “Нічого не знаю”.
Ці перлини роблять Арахамію не просто політиком, а легендою з людським обличчям.
Політичний дебют: №4 у списку та голова фракції
2019 рік. Зеленський кличе – Давид іде під №4 у списку «Слуги народу», безпартійний, але з досвідом. Перемога з 73% – і 29 серпня він голова фракції. 237 депутатів слухаються його як диригента оркестру. Член Комітету нацбезпеки, голова підкомітету з нагляду за спецорганами.
Ключові ролі: голова ТСК по вибухах складів (Ічня, Балаклія), комісія з територіальної цілісності, депутатська група з США. Секретар Націнвестиційної ради. З його подачі – кадрові ротації в Держгеокадастрі, реформи ВЛК.
У 2025-му голосує за 12414 – обмеження НАБУ/САП, що викликає бурю. Це тактика монобільшості, де дисципліна понад усе.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2014 | Запуск Народного проекту | Мільйони на ЗСУ |
| 2019 | Голова фракції СН | Контроль парламенту |
| 2022 | Стамбул-переговори | Мирні ініціативи |
| 2025 | Закон 12414 | Реформа антикор |
| 2026 | Чутки про нову партію | Майбутні вибори? |
Таблиця базується на даних chesno.org та uk.wikipedia.org. Вона ілюструє еволюцію від волонтера до стратега.
Війна та дипломатія: Стамбул, США і евакуація з Азовсталі
Повномасштабне вторгнення 2022-го. Арахамія – комунікатор фракції з ОП, евакуює 100+ цивільних з Азовсталі. Очолює делегацію в Стамбулі: пропонує нейтралітет за гарантії, як австрійська модель. Зустрічі в США з конгресменами – за зброю й санкції.
У 2025-2026: поїздки з Умєровим і Будановим до Маямі за угодами безпеки на $800 млрд. Його роль у переговорах – як шахова партія, де кожен хід наближає перемогу. Без нього монобільшість тріщала б по швах.
Це не кабінетні ігри – реальні життя на кону, де грузинська кров кипить за Україну.
Скандали, що не вщухають: сексизм, лобі та чутки 2026-го
2020-й: “Корабельна сосна” – розмова з Корнієнком про колежанку Аллахвердієву, сексистський скандал, що гримить мережею. Вибачення, але пляма лишається. Того ж року – слова про воду в Крим, вибачення за “нещасний випадок”.
Лобі: тютюн (Philip Morris, зниження акцизу), гральний бізнес (Parimatch). Польоти Фірташем (2021, Відень, пояснення – зерновий коридор). Офшори на дружині (Сейшелі). 2021: привітання КПК Китаю. 2025: голос за обмеження НАБУ.
2026: аудіо з Копитіним проти Тимошенко (НАБУ справа, підкуп?), де Арахамія нібито радить провокацію. Він називає Копитіна “дисциплінованим”, заперечує. Чутки про партію з Тереховим/Кімом – “архітектор Арахамія?”, але “нічого не знаю”. Скандали – як хвилі, але він тримається, бо фракція слухається.
Ці бурі тестують, але й загартовують лідера.
Сім’я як опора: шістьох дітей і дружина Вікторія
Одружений вдруге з Вікторією, батько шестеро: Давид-молодший, Даніель, Дана, Демі, Даріка, Деніс. Усі імена на “Д” – сімейний кодекс. Багатодітність – як метафора його життя: хаос, але з любов’ю. Дружина підтримує в тіні, оплачуючи поїздки, щоб уникнути декларацій.
Декларація 2019: 20 млн грн готівкою, будинок занижено (суперечка з НАЗК). Але сім’я – його фортеця в політичному штормі. Тут немає гламуру – реальні цінності, що роблять Арахамію близьким.
У 2026-му, коли чутки про нову партію вирують, Давид лишається грузином з українською душею – тактиком, що дивує. Його історія нагадує: з нуля до вершин, де кожен крок – ризик і перемога. А що далі? Політика як покер – розкриємо карти незабаром.