Сирена пронизує вуличний гамір, і раптом у супермаркеті чути гучномовець: “Увага, повітряна тривога! Прошу всіх негайно залишити приміщення та прямувати до укриття”. Касири хапають мікрофони, покупці з кошиками застигають на мить, а двері зачиняються з металевим клацанням. У 2026 році така картина – норма для більшості мереж, як АТБ чи Сільпо. Більшість магазинів припиняють торгівлю, аби уберегти життя персоналу й клієнтів. Але не всі: деякі ТРЦ з укриттями тримають двері відчиненими, а аптеки чи АЗС часто не зупиняються.
Ця практика народилася не з наказу зверху, а з уроків кривавих ударів – згадаймо Кременчук 2022-го, де відкритий Амстор став пасткою для 22 людей. Законодавство не диктує жорстко “закритися”, але вимагає планів безпеки. Тож у перші хвилини тривоги ви рідко купите хліб чи молоко в великому ритейлі – чекайте відбою. А от у маленьких кіосках чи критичних точках шанси вищі. Далі розберемо нюанси, щоб ви знали, куди бігти по продукти й не ризикувати даремно.
Повітряні тривоги стали частиною ритму життя, тримаючи бізнес у напрузі. За даними моніторингу, у 2025-му середня тривалість тривоги сягала 40 хвилин, крадучи до 10% робочого часу ритейлу. Мережі адаптувалися: одні зачиняються миттєво, інші пропонують укриття всередині. Це не хаос, а свідомий вибір між прибутком і пріоритетом – життям.
Законодавча основа: що зобов’язує Кодекс цивільного захисту
Уявіть гігантський лабіринт норм, де немає чіткого “стоп-сигналу” для кас. Кодекс цивільного захисту України, ключовий документ, не містить прямого наказу закривати магазини під час тривоги. Стаття 130 вимагає від кожного бізнесу – від гіпермаркету до кіоску – розробити план реагування на надзвичайні ситуації. Це може бути евакуація в укриття, сповіщення чи тимчасове припинення торгівлі. Для фірм з менш як 50 працівниками вистачає простої інструкції: “При сирені – до укриття”.
Реалії жорсткіші. Статті 20, 32 і 33 Кодексу зобов’язують власників забезпечувати укриття чи евакуацію персоналу й відвідувачів. Якщо в магазині немає бомбосховища, тримати людей усередині – ризик. Місцеві ради додають локальні правила: у Житомирі чи Волині рекомендують обмежувати роботу об’єктів масового скупчення. ДСНС наголошує: сповіщайте всіх, евакуюйте, не ігноруйте сигнал. Порушення? Штрафи від Держпродспоживслужби чи кримінал, якщо трапиться лихо.
У 2026-му правила еволюціонували з урахуванням енергокризи. Кабмін послабив комендантську годину для ТРЦ, аптек і АЗС з генераторами – вони можуть працювати 24/7. Але тривога перекриває все: без укриття торгівля стоп. Це баланс – бізнес виживає, люди в безпеці. Кодекс ЦЗ залишається основою, актуальним після правок 2025-го (Кодекс цивільного захисту України, zakon.rada.gov.ua).
Політики мереж: хто зачиняє двері, а хто ховає в укриттях
Великі гравці ритейлу – як солдати на передовій – мають чіткі протоколи, відточені роками сирен. АТБ, найбільша мережа, миттєво зачиняє каси: персонал виводить усіх, самі йдуть у найближче укриття. Сільпо діє схоже – гучномовець, евакуація, двері на замок. COMFY прямо пише: “Більшість магазинів не працюють під час тривоги, бо життя понад усе”. Varus, Салют, Spar, Наш край – той самий сценарій.
Але є винятки, що дратують скептиків. Епіцентр у 2025-2026 тримає двері відчиненими, якщо є укриття на мінусовому поверсі. Прикасові зони, аптеки, зоомагазини працюють – бо приміщення сертифіковане як просте укриття. ТРЦ типу Ocean Plaza чи Blockbuster у Києві пропонують спуститися в бомбосховище: магазини зачиняються, але фудкорт чи аптеки іноді лишаються. Маленькі мережі, як Сім23, іноді ризикують – працюють, доки не прилетить.
Щоб розібратися, ось таблиця з політикими топ-мереж станом на 2026. Дані з офіційних заяв і моніторингу (Рекомендації ДСНС України, dsns.gov.ua; сайти мереж).
| Мережа | Політика під час тривоги | Укриття | Час відновлення |
|---|---|---|---|
| АТБ | Зачиняється, евакуація | Найближче | Через 15-30 хв після відбою |
| Сільпо | Зачиняється, вивід усіх | Зовнішнє | 30 хв |
| Епіцентр | Працює з обмеженнями, укриття всередині | Мінусовий поверх | Негайно після |
| COMFY | Не працює | Зовнішнє | 1 год після |
| Varus | Зачиняється | Найближче | 20-40 хв |
Таблиця показує розбіжності: консервативні мережі жертвують часом заради нуля ризиків, амбітні – інвестують в укриття. Після таблиці уточню: політики динамічні, залежать від регіону. У прифронтових зонах, як Харків чи Запоріжжя, зачиняються жорсткіше.
ТРЦ проти маленьких магазинів: різні світи безпеки
У ТРЦ – це цілий екосистема. Блокбастери чи Sky Mall мають підземелля, де ховаються сотні: вентиляція, запас води, навіть Wi-Fi. Під час тривоги магазини паузують, але аптеки чи продукти лишаються. У 2026-му 70% київських ТРЦ сертифіковані як укриття – дані Асоціації рітейлерів. Така гнучкість рятує бізнес: втрати мінімальні.
Маленькі магазини – інша історія. Кіоск біля дому чи продуктовий у спальні районі часто без укриття. Власник кричить “У підвал!”, і торгівля стоп. Але ризик вищий: у селах чи малих містах люди ігнорують, сподіваючись на удачу. Статистика ДСНС фіксує: 15% інцидентів з уламками – біля роздрібних точок. У містах аптеки типу EVA чи Подорожник працюють – ліки критичні, мають генератори й плани.
АЗС – окрема каста. WOG, OKKO зачиняють АЗС, але магазинчики лишаються: пальне й снеки – must-have. У 2026-му з послабленням коменданської години вони на передовій енергокризи.
Права продавців і покупців: не мовчіть, якщо змушують ризикувати
Продавець за касою чує сирену, а менеджер шепоче: “Стійте, продаємо далі”. Це червона лінія. Закон про охорону праці забороняє примус до роботи в небезпеці – штраф до 100 тис. грн чи суд. Працівник може піти в укриття, поскаржитися в Держпраці чи поліцію. У 2025-му зафіксовано 200+ скарг на ритейлерів.
Покупці – не заручники. Якщо ТРЦ ховає вас усередині – ок, але примус не проходять. Ви маєте право вийти й піти в метро чи підвал. Реальний кейс: у Львові 2024-го суд оштрафував мережу за “утримання” клієнтів без укриття. Емоційно: це не гра, де переможець – той, хто купив йогурт під ракетами.
Поради для покупців і продавців під час тривоги
- Для покупців: Завжди майте “тривожний кошик” – базові продукти вдома. Перевіряйте app “Повітряна тривога” перед виходом. У магазині – слухайте гучномовець, не сперечайтесь.
- Запасний план: Знайдіть 2-3 укриття біля улюблених магазинів via “Дія” чи Google Maps. Уникайте ТРЦ без сертифікату.
- Для продавців: Вивчіть інструкцію фірми напам’ять. Якщо примушують – фіксуйте на відео, дзвоніть 101. Генератори – ваш порятунок у довгі тривоги.
- Унікальна порада: Тренуйтеся! Раз на квартал – імітація тривоги з таймером. Це рятує секунди.
- Гумор для розрядки: Якщо сирена – не час за акціями, краще за спокій.
Найважливіше: Життя – не товар на полиці. Пріоритет – укриття, не чек.
Цей блок – ваш щит. Поради базуються на реальних кейсах: від Харкова до Одеси, де персонал рятував клієнтів героїчно.
Реальні історії: уроки з Кременчука та свіжі інциденти
27 червня 2022-го в Кременчуку ракета влучила в Амстор під час тривоги. Магазин працював – 22 загиблих, десятки поранених. Власник отримав підозру в нехтуванні безпекою. Цей жах став поворотом: мережі посилили протоколи. У 2024-му в Сумах уламок пробив дах АТБ – ніхто не постраждав, бо зачинилися за 2 хвилини.
У 2026-му тренд – цифрова сирена. App Push-тривоги дають +5 хв на евакуацію. Кейс з Києва: Сільпо врятували 150 людей, спрямувавши в метро. Але є й темні плями – у Херсоні кіоск постраждав від дрона, бо продавець ігнорував сигнал. Статистика: 80% інцидентів – через ігнор планів (загальні дані ДСНС).
Тренди 2026: генератори, укриття та майбутнє ритейлу
Енергокриза підштовхнула ритейл до автономності. 90% супермаркетів на генераторах – АТБ крутить по 6 годин. ТРЦ будують “розумні укриття” з ChargePoint для гаджетів. Тренд – гібрид: продажі онлайн під тривогу + пункти видачі в укриттях. У 2026-му Асоціація рітейлерів прогнозує +20% інвестицій у ЦЗ.
Майбутнє – в адаптації. Маленькі магазини об’єднуються в кластери укриттів. Аптеки EVA тестують продаж через вікно в укритті. Це не кінець шопінгу – це нова норма, де безпека крутіша за знижки. Залишайтеся пильними, плануйте заздалегідь – і сирени звучатимуть як пауза, а не катастрофа.