Уявіть гамірну київську вулицю, де натовп снує туди-сюди, а ви витягуєте смартфон, щоб зафіксувати яскравий момент: дитина годує голубів, літня пара сміється над анекдотом. Клац – і кадр готовий. Але раптом хтось повертається з обуреним виразом: “Видаліть мене негайно!” Чи закон на вашому боці? В Україні відповідь звучить так: у громадських місцях зйомка дозволена за принципом мовчазної згоди, якщо вона відкрита й не вторгається в приватне життя. Однак публікувати чи поширювати таке фото без дозволу – вже сіра зона, повна пасток. Стаття 307 Цивільного кодексу України чітко фіксує: фізичну особу можна зняти лише за її згодою, з винятками для суспільно важливих ситуацій.
Цей баланс між свободою творчості та правом на приватність – як тонка крига під ногами вуличного фотографа. З одного боку, камера фіксує реальність, з іншого – може стати інструментом образи. А якщо йдеться про відео в TikTok чи Instagram, де мільйони переглядів множать ризики? Розберемося крок за кроком, спираючись на чинне законодавство станом на 2026 рік.
Законодавча основа: що каже Цивільний кодекс України
Серце теми – стаття 307 Цивільного кодексу України. Вона поділена на три частини, кожна з яких розкриває нюанси. Перша частина лаконічна: “Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою”. Згода буває усною, письмовою чи навіть мовчазною – коли людина в громадському місці не заперечує проти відкритої зйомки. Це не просто слова: Верховний Суд неодноразово підтверджував, що на вулиці чи в парку фіксація натовпу не потребує запитувати кожного.
Друга частина додає гостроти: якщо згода надана, особа може в будь-який момент вимагати припинення поширення, якщо матеріал зачіпає її приватне життя. Третя частина відкриває двері для винятків – зйомка без згоди дозволена, якщо це необхідно для суспільного інтересу, наприклад, фіксація злочину чи журналістське розслідування. Конституція України в статті 32 посилює захист: конфіденційна інформація про особу не збирається без згоди, крім випадків національної безпеки.
Але ось де починається реальна гра: що вважати “громадським місцем”? Метро, торговий центр чи концерт – так, але роздягальня чи квартира сусіда – категорично ні. Юристи радять: якщо камера спрямована на людину як на головного героя, краще перепитати. Інакше – ризик цивільного позову про моральну шкоду.
Винятки, коли згода не потрібна: від вулиці до блокпостів
Не все так суворо, як здається. Уявіть журналіста, який фіксує протест: натовп, плакати, емоції. Тут мовчазна згода діє автоматично, бо люди свідомо перебувають у публічному просторі. Публічні особи – політики, чиновники на роботі – знімаються без запитань, якщо камера не заважає обов’язкам. Правоохоронці мають право фіксувати затримання чи перевірку без згоди, це частина їхньої роботи.
Під час воєнного стану, який триває в Україні, додаються специфіки. Зйомка військових колон чи блокпостів обмежена статтею 114-2 Кримінального кодексу: поширення такої інформації може коштувати до 12 років. Але цивільні на вулиці – все ще можна, якщо не розкриває стратегічні деталі. Ось приклад: у 2024 році в Хмельницькому СБУ розслідувала справу чоловіка, який знімав атаки дронів – не за саму зйомку, а за публікацію.
- Громадські місця: вулиця, парк, транспорт – зйомка ок, якщо відкрита й не нав’язлива.
- Публічні особи: посадовці на службі, знаменитості на прем’єрі – фокус на події, а не на приватних моментах.
- Правоохоронці: фіксація дій поліції чи ТЦК для захисту прав, але без провокацій.
- Журналістика: суспільний інтерес дозволяє зйомку злочинів чи катастроф.
Після такого переліку зрозуміло: винятки – це не лазівка для вуайєризму, а інструмент для суспільної користі. Перехід до приватних просторів різко змінює правила гри.
Приватні місця: де зйомка – табу
Квартира, офіс, роздягальня – тут приватність панує абсолютна. Навіть дрон над балконом сусіда може стати підставою для позову. Стаття 182 Кримінального кодексу карає за незаконне вторгнення в приватне життя штрафом від 8500 до 17000 грн чи арештом. У 2019 році в справі №159/4835/19 суд оштрафував чоловіка на 10200 грн за таємну зйомку сусідського будинку.
Робоче місце додає шарів: Закон про працю вимагає згоди на відеоспостереження, окрім безпеки. Багато компаній ставлять таблички “Ведеться запис”, але без згоди працівників – це порушення. А якщо бос знімає нараду та викладає в корпоративний чат? Ризик конфлікту гарантований.
| Місце зйомки | Потрібна згода? | Наслідки порушення |
|---|---|---|
| Громадське (вулиця) | Мовчазна | Вимога видалити |
| Приватне (дім) | Обов’язково письмова | Штраф, моральна шкода |
| Робота | Згода колективу | Позов за ст.307 ЦКУ |
Дані таблиці базуються на Цивільному кодексі України (rada.gov.ua) та судовій практиці (court.gov.ua). Таблиця ілюструє чіткий поділ зон, де ігнорування правил обертається реальними витратами.
Діти та неповнолітні: подвійний захист
З дітьми все гостріше. Батьки дають згоду, але один з них – не завжди достатньо, якщо немає нотаріуса. У 2025 році суди нагадали: згода лише одного не дозволяє публікувати фото в соцмережах. Методичні рекомендації МОН для 2024/2025 років прямо забороняють зйомку школярів без батьківського дозволу. Приклад: вчитель викладає класне фото в Instagram – і отримує позов від розлучених батьків.
Емоційний акцент тут ключовий: діти не контролюють свій образ, тож фото з парку може стати вірусним мемом через роки. Завжди перепитуйте батьків, особливо якщо плануєте поширення.
Публікація та поширення: де ховається головна міна
Зняти – половина справи. Публікувати без згоди – ризик №1. Стаття 308 ЦКУ дозволяє поширення лише за дозвіл, з винятком захисту інтересів (наприклад, фото жертви ДТП для розслідування). У соцмережах це вибухає: сторіз з концерту, де ви випадково потрапили, може призвести до блокування акаунту чи позову.
Сучасні тренди множать проблеми: deepfakes, де ваше обличчя на чужому тілі, чи AI-фільтри. Законодавство відстає, але ст.307 застосовують широко. Ви не повірите, але в 2025 році зросли справи про фото з Telegram-каналів новин.
Міжнародний контекст: від GDPR до американської свободи
У ЄС GDPR трактує фото як персональні дані: згода обов’язкова, штрафи до 20 млн євро. Навіть стріт-фото на вулиці Парижа не публікуйте без дозволу – це реальність з 2018 року. Україна, прагнучи до ЄС, посилює захист: Закон про персональні дані гармонізує норми.
В США “очікування приватності” дозволяє зйомку в публічних місцях без згоди, але публікація для комерції – ні. Порівняння показує: Європа суворіша, Америка – ліберальніша, Україна – посередині з акцентом на приватність.
Воєнний стан: особливі правила для України 2026
Повномасштабна війна ввела ст.114-2 ККУ: зйомка та поширення даних про ЗСУ – кримінал. Понад 10 вироків у 2022-2025 роках. Журналісти з акредитацією – захищені, але цивільні ризикують. Фіксуйте руйнування, але анонімізуйте людей.
Типові помилки при зйомці без згоди
Фотографи часто спотикаються об банальні пастки. Ось топ-5, які я бачив у практиці:
- Ігнор приватного життя: Зняли пару на лавці в парку – ок, але фокус на поцілунку – вже інтим, видаляйте.
- Публікація без редагування: Натовп у кадрі? Замазати обличчя Photoshop’ом, бо кожен може вимагати видалення.
- Дрони без дозволу: Летить над пляжем – романтика, але сусіди з балкона бачать вас як шпигуна.
- Соцмережі без тегів: Використали фото друга в рекламі – і ось позов за комерційне використання.
- Школа чи садок: Зняли дітей на прогулянці, не спитавши батьків – класичний провал.
Ці помилки коштують тисяч гривень. Навчіться етиці: запитайте, анонімізуйте, подумайте двічі.
Такий блок помилок – як дорожній знак перед прірвою. Тепер поради, щоб не потрапити в халепу.
Поради для фотографів і звичайних користувачів
Хочете знімати спокійно? Почніть з таблички “Прошу згоду” у профілі. Для вуличної зйомки – широкі плани, де люди – фон. Публікуєте? Отримайте усну згоду на диктофон чи письмову модельку. Захищаєтеся як жертва? Пишіть претензію, фіксуйте скріншоти, звертайтеся до суду за ст.277 ЦКУ – моральна шкода від 5 тис. грн.
У 2026 році додатки на кшталт ConsentCam фіксують згоду голосом – тренд, вартий уваги. Будьте емпатичними: повага до чужого образу робить ваші кадри кращими.
Тема зйомки без згоди – жива мозаїка законів, етики та технологій. З кожним роком соцмережі та AI додають фарб, але базові правила лишаються. Тримайте камеру розумно, і світ стане вашим альбомом без судових тіней.