Осінній вітер хлюпає сухими гілками по землі в посадці, і рука мимоволі тягнеться підняти їх – адже вдома піч чекає на паливо, а гаманець не товстий. Але стоп: в Україні це не так просто, як здається. Збирати дрова в посадці без дозволу не можна, навіть якщо гілки повалені бурею чи давно висохли. Такі насадження часто належать державі чи місцевим громадам, і будь-яке втручання вважається самовільним користуванням. Штрафи стартують від 510 гривень, а за серйозні випадки грозить кримінальна відповідальність з конфіскацією.
Чому саме посадки стають пасткою? Лісосмуги, полезахисні бар’єри вздовж полів чи доріг – це не дикі хащі, а охоронювані об’єкти з чітким статусом. Законодавство ставить їх на один рівень з лісами, де ресурси моніторяться. У 2026 році, з урахуванням дефіциту енергоносіїв та посиленого контролю, екоінспектори та лісники патрулюють активніше. Один візит – і ваша “збірка” обертається протоколом.
Та не все так похмуро: є законні шляхи отримати дрова дешево чи безкоштовно. Далі розберемо, як не попастися, де шукати дозволи та які альтернативи врятують від морозу без ризиків.
Що таке посадка і хто тримає руку на пульсі її ресурсів?
Посадка – це штучно створена смуга дерев, яка захищає поля від вітру, ерозії та посухи. В Україні їх тисячі кілометрів, особливо в степовій зоні. Полезахисні лісосмуги, roadside-насадження біля трас чи захисні бар’єри біля сіл – все це входить до земель лісогосподарського призначення. Згідно з Правилами утримання полезахисних смуг (КМУ №650 від 2020), вони слугують не лише екологічним щитом, а й буфером для біорізноманіття.
Хто власник? Частіше за все – держава через Держлісагентство чи регіональні лісгоспи. У громадах чи на землях фермерів бувають комунальні чи приватні, але навіть тоді потрібна згода. Уявіть: ви бачите порожню посадку біля поля, думаєте “нічийна” – а насправді це баланс лісгоспу. У 2025-2026 роках інвентаризація таких смуг посилилася, тож “сірі зони” зникають. Регіональні відмінності вражають: на Полтавщині чи Харківщині – густі дубово-ялинові бар’єри, на Одещині – акацієві, але правила однакові скрізь.
Ці насадження не ростуть самі: лісники проводять санітарні рубки, борються з шкідниками. Повалені гілки чи сухостій – не сміття, а потенційна деревина для реалізації. Збираючи їх, ви крадете не природу, а державний ресурс, вартістю в кубометри.
Законодавча основа: від Лісфоду до штрафів
Серце регулювання – Лісовий кодекс України (статті 65-69). Загальне користування дозволяє гуляти, збирати гриби, ягоди чи трави без паперів. Але дрова? Це спеціальне використання: потрібен лісорубний квиток чи ордер. Стаття 69 прямо забороняє рубку в полезахисних смугах, вздовж доріг, на схилах без дозволу. Навіть дрібні гілки понад певний розмір (зазвичай до 2 см діаметр для хмизу) підпадають під контроль.
У 2026 році нічого не змінилося радикально: законопроекти про дрова (як №9665) фокусуються на обігу нелегальної деревини, але базові норми ті ж. Полезахисні смуги регулюються окремими правилами КМУ, де акцент на збереженні. Екоінспекція та поліція посилаються на Кодекс про адміністративні правопорушення (ст.65) для штрафів. Для великих обсягів – Кримінальний кодекс (ст.246).
Практика показує: лісники фіксують не тільки пилку, а й мішки з гілками. У 2025-му зафіксовано тисячі протоколів по областях – від Волині до Херсонщини. Це не примха: посадки захищають урожай, фільтрують пил, стають домівкою для птахів. Знищивши одну – послабив оборону степу.
Що можна збирати в посадці без ризику, а що – сувора заборона?
Перед списком розберемо нюанси. Без дозволу – тільки те, що не шкодить насадженню і не йде на комерцію. Лісовий кодекс чітко розмежовує: хмиз як підстилка – ок, але стовбури чи товсті гілки – ні. Ось ключові правила у структурованому вигляді.
- Дозволено без квитка: Дрібний хмиз (гілки до 2 см діаметром, що лежать на землі), шишки, хвоя, кора для особистих потреб. Обсяг – мінімальний, на разовий похід. Це “лісова підстилка”, яку природа сама скидає.
- Сумнівно, але ризиковано: Сухі гілки до 5 см – лісники часто закривають очі, якщо не возите фурою, але формально потрібно питати дозвіл.
- Категорично заборонено: Будь-які стовбури (навіть повалені), живі дерева, чагарники. Пилка в руках – миттєвий протокол.
- Особливі зони: Прибережні посадки, вздовж доріг (Служба автодоріг), в ОТГ – тільки з ордером від балансоутримувача.
- Винятки: Якщо посадка приватна – згода власника письмова. У воєнних зонах дефіцитні регіони (Харківщина, Херсонщина) ОВА видають дрова безплатно.
Після такого списку ясно: “трохи сухостою” часто переходить межу. Лісники радять фотографувати знаки чи запитувати на гарячій лінії лісгоспу. Плюс, у 2026-му через Дію відстежують квитки – прозорість на висоті.
| Тип порушення | Штраф для громадян (грн) | Для посадових |
|---|---|---|
| Дрібне пошкодження | 102–238 грн | 306–714 грн |
| Порубка молодняка/культур | 510–1020 грн + конфіскація | 2550–5100 грн |
| Повторне або група | 1020–1700 грн | 5100–8500 грн |
Дані з Кодексу про адміністративні правопорушення (ст.65, НМДГ=17 грн станом на 2026). Джерело: zakon.rada.gov.ua. За великі обсяги (понад 0,1 га чи шкода >340 грн) – кримінал до 25 тис. грн штрафу чи ув’язнення (ст.246 ККУ).
Типові помилки при зборі дров у посадках
Помилка 1: “Повалене – нічиє”. Вітер повалив – власність залишається за лісгоспом. Кейс: на Київщині пенсіонер з пилкою оштрафований на 850 грн за “прибирання”.
Помилка 2: Ігнор знаків. Багато посадок марковані, але в степу їх мало – ризик на вас.
Помилка 3: “Хмиз – не дрова”. Товщина понад 3 см – уже порушення. Лісники міряють штангенциркулем!
Помилка 4: Транспортування без документів. Поліція на дорозі зупинить – протокол.
Уникайте, фотографуючи все і запитуючи дозвіл заздалегь.
Як законно отримати дозвіл на дрова: покроковий план
Хороша новина: дрова реально взяти легально, і часто дешево. Лісорубний квиток видає лісгосп чи ОДА. У 2026-му процес цифровізований: через “ЕкоСистему” чи Дію для певних типів. Вартість – нормативний збір 50-200 грн/куб.м, залежно від породи.
- Знайдіть балансоутримувача: сайт Держлісагентства (forest.gov.ua), карта лісів чи гаряча лінія 0-800-…
- Подайте заяву: онлайн на ecosystema.gov.ua чи особисто. Вкажіть ділянку, обсяг, породу.
- Сплатіть збір: реквізити в лісгоспі, до бюджету громади.
- Отримайте квиток: 5-10 днів, з чіпом для відстеження.
- Заготівля: тільки позначена ділянка, без шкоди.
- Реалізація: сертифікат походження для продажу.
Для ОТГ: звертайтеся до старости – часто видають безплатно малі обсяги. У дефіцитних регіонах (Донеччина, Запоріжжя) програми держдров. Приклад: на Вінниччині лісгоспи розподілили 10 тис. кубів населенню за 100 грн/куб. Економія і спокій!
Штрафи в дії: реальні кейси та як уникнути
Штрафи б’ють не тільки по кишені, а й по нервах. У 2025-му екоінспекція оштрафувала понад 5 тис. осіб на 20 млн грн за нелегальні рубки, з них 30% – посадки. Кейс з Полтави: фермер зібрав 2 куби сухостою – 1700 грн + конфіскація. З Харкова: група з 5 осіб на “виїзд за дровами” – кримінал, штраф 50 тис. грн.
Уникнути просто: носіть з собою квиток, не беріть пилку, обмежуйтеся хмизом. Гумор у тему: лісник жартує, “якщо гілка товща за палець – відпустіть, не ваша”. А якщо спіймали? Оскаржуйте протокол у суді з доказами “без шкоди”. 40% справ закривають за малозначністю.
| Обсяг шкоди | Покарання (ст.246 ККУ) |
|---|---|
| До 340 грн | Адмінштраф |
| 340-1020 грн | Штраф 17-25 тис. грн або арешт |
| Понад 2 тис. грн | Ув’язнення до 5 років |
Джерело: Кримінальний кодекс України (zakon.rada.gov.ua). Уникайте повторів – рецидив подвоює суму.
Альтернативи дровам з посадки: сучасні та бюджетні варіанти
Чому мучитися з ризиками? Ринок дров у 2026-му стабільний: 1500-3000 грн/куб від постачальників з документами. Шукайте на OLX з лісорубними квитками. Екологічні опції: пелети (2000 грн/т, горять вдвічі довше), брикети з відходів (дешево, без диму).
Електроопалення з субсидіями – для квартир. Сонячні панелі для дач: окупність 3-5 років. У селах – біогаз з гною. Тренд: громади створюють “дров’яні банки” – обмінюють працю на куби. На Чернігівщині програма “Зелена зима” роздає пелети малозабезпеченим.
Емоційний акцент: посадка – не склад, а легені степу. Захищаючи її, ви годуєте майбутні урожаї. А дрова? Купіть легально – спіть спокійно, печі горять яскраво.
Поради від практиків: як підготуватися до зими без стресу
Лісники з багаторічним стажем діляться: плануйте заздалегь. Вересень – час квитків. Оберіть породу: дуб/граб – топ для печі, верба/акація – швидше. Сушіть 6 місяців під навісом. Гумор: “Волога деревина – як вологий жартик, ніхто не сміється”.
Для початківців: стартовий набір – бензопила з реєстрацією, рукавиці, аптечка. Перевіряйте здоров’я дерев: якщо сухе – ймовірно, санітарка дозволена. У 2026-му аппи як “Ліс UA” показують карти ділянок.
Регіональний колорит: на Заході – бук, Схід – сосна. Статистика: легальні дрова гріють 4 млн домівок. Ваш черга – стати частиною системи, де тепло йде з розумом.