У серці Тернополя, де Галичина дихає історією, 26 жовтня 1974 року з’явився на світ Богдан Богданович Буяк – чоловік, чия кар’єра перетворилася на справжній міст між минулим і майбутнім української освіти. Народжений у сім’ї скромних службовців, він виріс у типовому радянському, а згодом незалежному українському середовищі, де праця та навчання були основою життя. Сьогодні, як ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Богдан Буяк стоїть на чолі одного з ключових осередків знань Західної України, поєднуючи академічну глибину з практичним лідерством.
Його шлях розпочався в стінах Тернопільської середньої школи №11, яку він закінчив 1992 року з відмінними оцінками та жагою до історії. Уже тоді юний Богдан виявляв неабияку енергію: брати участь у шкільних заходах, мріяти про велике. Цей етап заклав фундамент – дисципліну, допитливість, уміння працювати в команді. Перехід до Тернопільського державного педагогічного інституту (нині ТНПУ) став логічним кроком: історичний факультет поглинув його з головою на п’ять років, з 1992 по 1997.
Перші кроки в професії виявилися динамічними. Осінню 1997-го Богдан Буяк вирушив учителем історії до Прошівської загальноосвітньої школи в Тернопільському районі. Там, серед сільських дітей, він не просто передавав знання про битви та реформи – він запалював іскру патріотизму, роблячи уроки живими розповідями про боротьбу українців за свободу. Паралельно, з 1997 по 2000 рік, працював помічником директора ТОВ «Ватра-Арс» та завідувачем клубу «Перлина» при палаці культури ВО «Ватра». Ці ролі навчили його організовувати масові заходи, керувати людьми – навички, які згодом стали основою управлінського таланту.
Академічний підйом: від аспіранта до доктора наук
Аспірантура при тому ж інституті за спеціальністю 07.00.01 «Історія України» стала переломним моментом. Дотерміново закінчивши її у вересні 2000-го, Богдан Буяк одразу ввійшов у викладацьке середовище ТНПУ. 11 вересня того ж року його призначили начальником відділу виховної роботи – позиція, де він формував студентську молодь не лише знаннями, а й цінностями. З 2001-го – асистент кафедри історії України, а з 2005-го – доцент.
Кандидатська дисертація «Розвиток промислової сфери в західних областях Української РСР упродовж 1944–50-х років (На матеріалах Дрогобицької, Львівської, Станіславської, Тернопільської областей)» захищена 26 грудня 2001 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Ця праця розкрила забуті сторінки повоєнної відбудови Галичини, показавши, як промисловість ставала інструментом радянської інтеграції. Богдан Буяк не просто реконструював минуле – він витягував уроки для сучасної України.
Докторська дисертація 2013 року – «Світоглядна складова політичної освіти і виховання молоді: функціональний потенціал та перспективи його використання» (спеціальність 09.00.10 «Філософія освіти») – захищена в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди. Тут Буяк перейшов від історії до філософії, аналізуючи, як світогляд формує політичну свідомість молоді. Звання професора (2013), член-кореспондент НАПН України (2019) – це вершини, за якими стоять понад 80 наукових праць, 5 монографій і 7 посібників. Серед них монографія «Політичне виховання молоді (філософсько-освітній аспект)» (2012), посібник «Релігієзнавство: хрестоматія-практикум» (2015) та праці про глобалізаційні виклики освіти.
Університетське лідерство: проректор і ректорство
Жовтень 2006-го: призначення проректором з наукової роботи. З січня 2008-го – проректор з наукової роботи та міжнародного співробітництва. Тут Буяк розквітнув як менеджер: координував програми з польськими університетами (Вища лінгвістична школа та Академія ім. Яна Длугоша в Ченстохові), гранти TEMPUS, TACIS. Стажування в США (2010, 2015), Естонії (2015), Польщі – все це розширило горизонти ТНПУ.
Кульмінація – ректорство. 8 листопада 2017-го обраний з фантастичними 91,86% голосів, призначений 15 грудня наказом МОН №770-к. Переобрання 2022-го, попри виклики. 2024–2025 роки стали справжнім тестом на міцність: судові баталії, тимчасове усунення, але перемога в червні 2025-го (301 голос проти 230 у другому турі) та призначення наказом МОН №226-к-25 від 7 серпня. У серпні 2025-го колектив ТНПУ зустрів його оваціями – символ непохитності.
Під його керівництвом університет став лідером у цифризації освіти, волонтерстві під час повномасштабної війни. Волонтерський центр ТНПУ передав тонни допомоги ЗСУ, студенти долучилися до фронту знань. Буяк лично координував це, наголошуючи: освіта – це зброя миру.
| Рік | Ключова подія |
|---|---|
| 1974 | Народження в Тернополі |
| 1997 | Закінчення університету, перша робота вчителем |
| 2001 | Кандидат наук |
| 2006 | Проректор з наукової роботи |
| 2013 | Доктор наук, професор |
| 2017 | Ректор ТНПУ |
| 2025 | Переобраний після судів (джерело: tnpu.edu.ua) |
Таблиця ілюструє стрімкий ріст, де кожна сходинка – результат наполегливості. Дані з офіційного сайту ТНПУ та uk.wikipedia.org підтверджують хронологію.
Громадська та політична активність
Богдан Буяк не замикається в аудиторії. 2015-го балотувався до Тернопільської обласної ради від «Самопомочі» (округ №31) – досвід, що збагатив його розумінням локальної політики. Як член президії Ради проректорів з наукової роботи МОН, Харківської асоціації політологів, він впливає на національну освітню політику. Керує захистами дисертацій, очолює конференції.
- Міжнародна співпраця: Програми обмінів з Польщею, США; лекції в Ченстохові.
- Виховна робота: Розвиток патріотизму через історичні проєкти.
- Волонтерство: З 2022-го – масова допомога ЗСУ, освітні фронти.
Ці напрямки показують Буяка як універсала: від теорії до практики. Його підхід – не суха адміністративщина, а жива взаємодія, де студенти стають лідерами.
Нагороди та визнання
Почесна грамота МОН (2006), нагрудний знак «Відмінник освіти» (2007), грамота КМУ (2011), медаль «Ушинський К.Д.» (2020), Заслужений працівник освіти України (2020). Стипендіат КМУ для молодих вчених (2009–2011). Цитати в Google Scholar – понад 305, що свідчить про вплив.
Цікаві факти з життя Богдана Буяка
- Отримав диплом від свого наступника на посаді ректора – Володимира Кравця, створивши цикл у долі ТНПУ.
- У КВН-періоді молодості грав у команді, де гумор змішувався з інтелектом – риса, що збереглася в управлінні.
- Під час воєнного часу університет став волонтерським хабом: дрони, теплі шкарпетки, онлайн-уроки для бійців.
- Серед публікацій – книга про академічну чесність (2016), актуальна в еру плагіату.
- У 2025-му переміг у виборах ректора після року судів, здобувши 301 голос – урок стійкості для студентів.
Ці епізоди роблять Буяка не іконою, а живою людиною з харизмою. Його стиль – п’ятниці без краваток, відкриті діалоги – перетворює університет на спільноту.
Сучасні виклики та внесок у освіту
У 2026-му, посеред війни та реформ, Буяк фокусується на цифризації: game-based learning, онлайн-платформи. ТНПУ лідирує в підготовці вчителів НУШ, з акцентом на патріотизм. Як член вчених рад у Харкові та Тернополі, він формує стандарти. Його бачення: освіта як міст до Європи, де молодь – рушій змін.
Скандали навколо ректорства? Так, були суди 2024-го, звинувачення в закупівлях, але перемога колективу розвіяла сумніви. Буяк наголошує: прозорість – ключ. Декларації відкриті, зарплата 2021-го – 913 тис. грн, авто на родину – все легально.
Родина: дружина, син – опора. Мало деталей, бо приватність понад усе. Батько працював на комбайновому заводі начальником цеху – пролетарські корені додають автентичності.
- Почніть з історії: вивчайте Буяка через його дисертації – шлях від промисловості УРСР до філософії освіти надихає.
- Для студентів: долучайтеся до ТНПУ-проєктів – волонтерство, обміни змінюють життя.
- Аналізуйте лідерство: перемога після поразок вчить наполегливості.
Такий підхід робить біографію Буяка шаблоном успіху. Його внесок у ТНПУ – модернізація, міжнародні зв’язки, стійкість – продовжує формувати покоління. Уявіть університет, де лекції оживають дискусіями, а студенти – агентами змін: це реальність під його крилом. Далі – нові горизонти, гранти, проєкти, бо енергія Буяка невичерпна.