Борис Фуксман, німецький медіамагнат українського походження, залишив по собі слід, який простежується від скромних київських студій до гучних проєктів на кшталт телеканалу “1+1”. Цей чоловік, народжений у 1947 році в Києві, став співзасновником одного з найпопулярніших українських каналів у 1995-му разом із двоюрідним братом Олександром Роднянським. Його ім’я асоціюється з революцією в українському телебаченні, мережею кінотеатрів “Сінема Сіті” та готелем Hilton у серці Києва. Фуксман помер 9 жовтня 2025 року в Німеччині у віці 78 років від хвороби, як повідомив Роднянський в Instagram: “Щойно пішов мій брат. Насправді ми двоюрідні, але ми завжди були рідними”.
Його шлях — це суміш радянської винахідливості та західної дисципліни, де кожен крок нагадував гру в шахи на високих ставках. Фуксман не просто інвестував гроші; він будував мости між Сходом і Заходом, привносячи в Україну стандарти, які тоді здавалися фантастикою. Від продажу “1+1” угорській CME за 200 мільйонів доларів до девелопменту в Німеччині — його історія надихає тих, хто мріє про глобальний бізнес.
Але за блиском імперії ховалася родина, меценатство та навіть скандальні сторінки, як роман із депутаткою Іриною Бережною. Розберемося, як звичайний хлопець з єврейської родини став легендою медіа.
Раннє життя: Київські корені та перші кроки
Київ повоєнних років — сірі будинки, де кожен двір пахне свіжим хлібом і надією на краще. Саме тут, 12 лютого 1947 року, з’явився на світ Борис Леонідович Фуксман у єврейській родині (хоча дані СБУ 2001 року вказують на Ригу як місце народження — типова плутанина радянських архівів). Батько Леонід любив малювати, колекціонувати мистецтво, що передалося сину як родинна пристрасть.
У 1966-му Борис вступив до Київського торгово-економічного інституту, де вивчав фінансові потоки — знання, які згодом стали фундаментом його імперії. Закінчив у 1970-му з дипломом, що відкривав двері до стабільної, але нудної кар’єри. Натомість обрав Київську кіностудію документальних фільмів, де чотири роки працював асистентом оператора. Уявіть: молодий Фуксман за камерою, ловить кадри реального життя, мріючи про щось більше, ніж радянська цензура дозволяє.
Ці роки загартували його. Кіно навчило бачити історії за цифрами, а економіка — рахувати ризики. Родина, відчуваючи наближення змін, у 1974-му емігрувала до Західної Німеччини в хвилі єврейської алії. Це був розрив із “залізною завісою”, де Фуксман, за легендами (зокрема з antikor.ua), нібито вивозив діаманти в “потайному місці” — міф, що додає шарму його біографії, хоч і без твердих доказів з авторитетних джерел.
Старт у Німеччині: від нуля до артгалереї
Дюссельдорф 1970-х — місто сталі й мистецтва, де емігрант з СРСР мусив вчитися німецької з нуля. Фуксман не сумував: у 1979-му відкрив артгалерею на Immermanstrasse. Це не просто бізнес — пристрасть до живопису, успадкована від батька. Галерея стала плацдармом, де він торгував картинами, будував мережі й колекціонував український авангард, зокрема “одеських парижан”.
Тут Фуксман опанував західний ринок: прозорі угоди, кредити, networking. За роки в Німеччині він інвестував у нерухомість, досяг успіху, про який у Києві могли лише мріяти. Його порада для емігрантів: “Не чекай милості — створюй можливості сам”. До 1990-х він накопичив капітал, готовий до повернення на батьківщину.
- Ключові уроки з німецького етапу: вивчити мову за рік, інвестувати в нішу (мистецтво), уникати боргів.
- Розвинути мережу: галерея приваблювала колекціонерів, що згодом стали партнерами.
- Фінансова дисципліна: з нуля до стабільного доходу за п’ять років.
Цей період заклав основу: Фуксман став мостом між культурами, де східна хитрість поєдналася з європейською точністю. Повернення в Україну 1990-го стало логічним — хаос розпаду СРСР кликав підприємців на кшталт нього.
Народження “1+1”: революція в українському ТБ
1990 рік: Україна в пошуках ідентичності, телебачення — сіре як радянські новини. Фуксман з двоюрідним братом Олександром Роднянським (відомим продюсером, номінованим на “Оскар”) заснували Innova Film — продакшн-компанію для якісного контенту. А 1995-го запустили “1+1” — канал, що приніс західні серіали, професійний дубляж і шоу на кшталт “Академії розуму”.
Це був ризик: інвестиції в ефір, студії, таланти. Фуксман фінансував, Роднянський креативував. Результат? Канал став лідером, змінив смак покоління. У 2005–2008 продали частки CME за 200 млн доларів — геніальний exit. 2010-го канал перейшов до Ігоря Коломойського, але фундамент лишився.
- Старт: імпорт контентів з Голлівуду, дубляж українською.
- Ріст: локальні хіти, що зібрали мільйони глядачів.
- Продаж: фіксація прибутку в доларах під час кризи.
Без “1+1” українське ТБ могло б загрузнути в пропаганді. Фуксман довів: комерція + якість = перемога.
Інші інвестиції: кіно, готелі та нерухомість
Фуксман не зупинився на ТБ. 2007-го з Роднянським і Махаелем Фліхтом запустили “Сінема Сіті” — мережу сучасних кінотеатрів, що принесла глядачам IMAX і комфорт. Наприкінці 2012-го завершили Hilton Kyiv — люкс-готель у центрі, де Фуксман і Роднянський тримали по 25%. Станом на 2026 рік готель процвітає, як частина H-Tower (dані z hilton.com).
Співзасновник “Української медійної групи”, журналу “ПіК” з Зіновієм Куликом. Фільми як продюсер: “Гагарін, я вас любила” (1994), “Прощай, СССР”. 2019-го зупинив інвестиції в Україну через ризики, переключившись на німецьку нерухомість — проєкти на понад 400 млн євро.
| Проєкт | Рік запуску | Партнери | Результат |
|---|---|---|---|
| 1+1 | 1995 | О. Роднянський | Продаж за 200 млн USD |
| Сінема Сіті | 2007 | Роднянський, Фліхт | Мережа по Україні |
| Hilton Kyiv | 2012 | Роднянський | 25% частка, працює досі |
Дані з lb.ua та forbes.ua. Ці проєкти створили тисячі робочих місць, задали стандарти.
Практичні кейси успіху Бориса Фуксмана
Кейс 1: Запуск 1+1. У хаосі 90-х інвестували в дубляж — ризик окупився за два роки. Урок: фокус на якості, а не дешевизні.
Кейс 2: Продаж активів. Фіксація прибутку в 2008-му уникнула кризи. Порада: май план B, продавай на піку.
Кейс 3: Hilton Kyiv. Партнерство з брендом — гарантія трафіку. Результат: стабільний дохід попри війни.
Ці приклади показують: успіх — у timing, партнерах і диверсифікації.
Особисте життя: родина понад усе
За бізнес-маскою — тепла родина. Дружина Лілія — опора, з якою виховали трьох дочок: Олену, Наталію, Мішель. Скандал: роман з Іриною Бережною (Партія регіонів), від якого 2009-го народилася Даніелла. Після загибелі Бережної в 2017-му Фуксман з Лілією удочерили дівчинку, відсудивши в бабусі.
Родинні зв’язки — ключ: двоюрідний брат Роднянський став найближчим партнером. Фуксман колекціонував мистецтво, жертвував на єврейські громади — 3 млн доларів общині Дюссельдорфа.
Громадська діяльність: меценат і президент конфедерації
Фуксман — не просто бізнесмен. Почесний президент Єврейської конфедерації України (з 1999-го, jcu.org.ua), підтримував синагоги, громади. Його кредо: “Залишайся євреєм, де б ти не жив”. Жертви на культуру, виставки українського авангарду в Нью-Йорку — спадщина, що живе.
Він стояв біля витоків ЄКУ, робив для України більше, ніж здається. У 2026-му його внесок згадують у контексті підтримки культури під час викликів.
Спадщина Фуксмана: уроки для нового покоління
Сьогодні, у 2026-му, його проєкти процвітають: “Сінема Сіті” еволюціонує в мультиплекси, Hilton приймає гостей, німецькі об’єкти генерують дохід для родини. Фуксман навчив: емігруй з планом, інвестуй у медіа, продавай вчасно. Його історія — як ріка, що несе воду з Карпат до Рейну, зрошуючи все на шляху.
Роднянський сказав: брат починав з нуля, досяг вершин. А ми? Можемо взяти естафету — будувати мости, ризикувати розумно, жити яскраво.