У промисловому серці Дніпропетровщини, де гудуть заводи й реве Дніпро, 31 грудня 1976 року з’явився на світ Андрій Леонідович Білоусов. Цей хлопець з Кам’янського, колишнього Дніпродзержинська, виріс серед диму металургійних гігантів і став символом стійкості свого міста. Сьогодні, у 2026 році, він уже понад десять років очолює Кам’янське як міський голова, перетворюючи промислове гніздо на сучасну громаду з новими зупинками, опалювальними мережами та допомогою для захисників.
Його шлях — це не просто посади, а реальні зміни: від комунальних доріг до державних міністерств, а тепер і фронтові дрони для бійців. Андрій Білоусов поєднує жорстку управлінську хватку з байкерською душею, а його родина — опора в буремні часи війни. Розкриємо, як син професора та лікаря став лідером, чиї рішення відчувають тисячі кам’янчан.
Раннє життя в промисловому Кам’янському
Кам’янське 1970-х — це ритм доменних печей, де кожен вдих пахне металом і можливостями. Тут, у родині інтелектуалів, виріс Андрій Білоусов. Батько, Леонід Юрійович, доктор наук і професор, очолював кафедру історії та українознавства в місцевому університеті, вчив синів патріотизму й дисципліни. Мати, Аліна Олександрівна, терапевт з коксохімічного заводу, лікувала робітників, передаючи дітям турботу про людей. Ця родина, де освіта й праця йшли пліч-о-пліч, сформувала характер майбутнього мера.
Шкільні роки Андрія пройшли в школі №40, а потім у престижному технікумі №1, де він опанував перші навички технічного мислення. Місто формувало його: вуличні ігри серед заводських труб, перші уроки відповідальності від батьків. Сестра Ірина, яка трагічно пішла з життя у 2023-му, і брат Юрій, нині начальник департаменту в Офісі Генпрокурора, завжди були поруч. Ця міцна сім’я стала фундаментом для амбіцій, адже в Кам’янському виживали тільки сильні.
Родинні вечері за розмовами про історію й медицину загартовували характер. Андрій згадує, як батько розповідав про українські традиції, а мати вчила емпатії. Таке дитинство перетворило хлопця на лідера, готового до викликів промислового гіганту.
Освіта: від студента до магістра держуправління
У 1993-му Андрій вступив до Дніпродзержинського державного технічного університету на факультет менеджменту в виробничій сфері. П’ять років напруженої студентської поради завершилися дипломом з відзнакою економіста-менеджера у 1998-му. Уявіть: ще студентом п’ятого курсу він уже працює головним спеціалістом в міськвиконкомі — перші кроки в реальному житті, де теорія зливається з практикою.
Але амбіції не спинялися. У 2002-му, паралельно з роботою, Андрій здобув другу освіту в Дніпропетровському регіональному інституті НАДУ при Президентові України за спеціальністю “державне управління”. Це не просто папірець — це інструмент для кар’єри в владі. А у 2023-му, коли війна вже гримить, він завершив військову кафедру в Українському державному університеті науки і технології. Тепер у кишені — повний комплект: менеджмент, держуправління й військова підготовка.
Ця освіта стала трампліном. Знання дозволили перейти від комуналки до високих кабінетів, де рішення впливають на тисячі життів. Без неї Кам’янське не мало б такого динамічного мера.
Перші кроки в кар’єрі: комуналка й міська рада
Ще студентом, у серпні 1998-го, Андрій Білоусов стартував як головний спеціаліст організаційного відділу міськвиконкому Кам’янського. Швидко перехід у управління комунального господарства — тут він вкусився в проблеми доріг, водопостачання, сміття. У 2000-му очолив КП “Дніпродзержинське експлуатаційно-лінійне управління автошляхів” — реальний виклик для 23-річного хлопця.
Тут почалася політика: обраний депутатом міськради, де випередив конкурентів, а у 2002-му переобраний абсолютною більшістю. Як депутат, фокусувався на окрузі — ремонти дворів, освітлення, транспорт. У червні 2002-го — перший заступник начальника ЖКГ міськради, а згодом начальник. Рішення Андрія помітили: дороги стали кращими, комуналка — ефективнішою.
Цей етап — школа життя. Від асов на паперах до реальних змін: кам’янчани відчули перші плоди його роботи, а він — смак влади.
Обласний і центральний рівні: від ОДА до Мінрегіону
У березні 2004-го Андрій стає заступником міського голови Кам’янського, а в червні 2005-го — першим. Але горизонт розширюється: 2006-й — заступник начальника ЖКГ Дніпропетровської ОДА, 2009-й — начальник управління. Тут масштаб величезний: стратегії для всієї області, модернізація мереж.
Січень 2013-го — заступник голови ОДА, а вже в травні — у Києві, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, керівник апарату. Робота з Геннадіям Корбаном і командою Коломойського — динамічний період реформ. Андрій впроваджував програми енергоефективності, децентралізації.
Березень 2015-го — повернення в Кам’янське як перший замміського голови. Цей досвід зробив його стратегом: від локальних доріг до національних стандартів.
Міський голова Кам’янського: трансформація міста
Листопад 2015-го — тріумф: обраний мером з великим відривом. 2020-го переобраний. За десять років Кам’янське змінилося: нові зупинки на площі Софії Шаповалової (робоча нарада січня 2026-го), реконструкція стадіонів, МРТ у лікарні. Підготовка до опалення 2025/2026 — штаби, ремонти котелень.
Ось ключові проекти:
- Інфраструктура: Модернізація доріг, нові комплекси зупинок — місто рухається в ритмі сучасності.
- Соціалка: Відділення МРТ у лікарні, підтримка ювілярів як 100-річна Любов Корячко (2025).
- Культура: 275-річчя міста у 2025-му — святкування з душею.
Після списків — цифри: за звітом 2024-го на kam.gov.ua, реалізовано понад 100 проектів. Але не без викликів: конфлікт з БК “Прометей” 2021-го, коли клуб пішов після чемпіонства, і тендери, як на стадіон гімназії №11 (7,8 млн грн, компанія “Білдінг буд”). Критики є, та результати говорять голосніше.
| Період | Ключовий проект | Результат |
|---|---|---|
| 2015-2020 | Ремонт доріг | Понад 50 км асфальту |
| 2020-2025 | Енергоефективність | Зниження втрат тепла на 20% |
| 2025-2026 | Опалення | Штаби, нові котли |
Дані з kam.gov.ua та uk.wikipedia.org. Ці трансформації роблять Кам’янське комфортнішим, попри війну.
Військовий час: від волонтера до захисника
Повномасштабне вторгнення 2022-го — тест для лідера. Андрій Білоусов організував пункти ТрО, гуманітарку, дрони для фронту. У квітні 2025-го сам став на захист України — ймовірно, мобілізований чи доброволець, залишивши брата й синів. Медалі Міноборони 2019-2024-го, знаки ЗСУ 2022-го — за реальну допомогу.
У лютому 2026-го — партія FPV-дронів для кам’янських бійців. Новорічне звернення 2025-го: подяка за довіру, плани на 2026-й. Його слова: “Дякую за довіру, разом переможемо!” Війна загартувала його ще дужче.
Цікаві факти про Андрія Білоусова
- Байкер у душі: сам їздить на мотоциклі, підтримує арт-об’єкти для байкерів у Кам’янському.
- Сімейний зв’язок з правоохоронцями: брат Юрій у ОГП бореться з воєнними злочинами.
- Нагороди як колекція: від “Заслуженого працівника послуг” 2010-го до відзнаки ДніпроОДА 2025-го — понад 20.
- “Людина року 2019” — визнання за мерство.
- У 2026-му вітає з Новим роком, акцентуючи єдність громади.
Ці штрихи роблять його не просто чиновником, а живою людиною.
Особисте життя: сім’я, хобі та нагороди
Одружений, два сини — опора в тилу. Байкерство — хобі, що додає адреналіну: мотоклуби, арт-об’єкти. Нагороди — від подяк 2000-х до президентських медалей: ювілейна “25 років незалежності” 2016-го, грамота ВРУ, знаки ЗСУ. Почесна відзнака ДніпроОДА 2025-го — за розвиток регіону.
Його стиль — прямий, як дорога на мотоциклі. Звіти щорічні, прийоми громадян — щотижня. У 2026-му Кам’янське готується до нових звершень, а Андрій Білоусов веде його вперед, ніби досвідчений байкер на трасі.
Декларації на youcontrol.com.ua підтверджують прозорість: річні звіти до 2025-го. Його історія — про зростання від студента до захисника, де кожне рішення — крок до кращого Кам’янського.