У спекотному Мелітополі Запорізької області 10 грудня 1969 року з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я згодом гримить у новинах як символ колаборації. Євген Віталійович Балицький, син військового льотчика, пройшов шлях від пілотської кабіни через заводські цехи та парламентські крісла до посади маріонетки російських окупантів у Запорізькій області. Сьогодні, у 2026 році, він заочно сидить на довічному терміні, але його тінь досі лягає на долі тисяч мелітопольців.
Родинні корені Балицького глибоко впираються в радянську епоху. Батько, Віталій Броніславович, народжений 1944-го, гудів небами на винищувачах, а з розпадом Союзу різко повернув штурвал до бізнесу – створив ПП «ОлЖеКа», що ремонтувало телевізори та торгувало імпортом. Мати Ніна Василівна підтримувала цю справу, як тиха опора в родинному штормі. Старший брат Олег, теж льотчик за фахом, загруз у бізнесі й політиці Мелітополя, але трагічно пішов з життя 2013-го – його тіло знайшли у водоймі, а племінник Віталій розбився в автокатастрофі. Молодша сестра Катерина та дружина Наталія Миколаївна, психолог за освітою, вплелися в сімейну павутину підприємств. Сини Олександр, Сергій та Іван успадкували не лише гени, а й активи – від ресторанів у Севастополі до елеваторів на окупованих землях.
Ця династія не просто виживала – вона панувала в Мелітополі, ніби королі промислового півдня. Балицькі контролювали заводи, медіа та навіть небо, реєструючи флотилію літаків Cessna на дружину, попри скромні декларації.
Шлях льотчика: від неба до землі
Шкільні роки Євгена в Мелітополі минали під гул моторів – батько надихав на небо. 1987-го він закінчив середню школу, а 1991-го гордо ступив на поріг Тамбовського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Спеціальність “льотчик-інженер” третього класу, звання лейтенанта – уявіть той адреналін перших польотів над радянськими степами. Служба тягнулася чотири роки в авіагарнізонах, аж до Мелітопольського полку транспортної авіації.
1995-го, у розпал хаосу переходу до ринкової економіки, капітан запасу Балицький повернувся додому. Військова форма змінилася костюмом бізнесмена. Чому не продовжив кар’єру в небі? Можливо, земля обіцяла більше – заводи чекали на його хватку.
Бізнес-імперія Балицьких: від холодильників до пивних гігантів
Перший крок – ПП «ОлЖеКа» у 1995-му. Тут лагодили побутову техніку, а 1996-го запустили FM-радіо “Південний простір”, що заполонило ефіри мелітопольськими хвилями. Євген очолив фірму, а родина розкручувала мережу. 1997-го перейшов на Мелітопольський пивоварний завод – пиво лилося рікою, а кредити з “Кредитпромбанку” на 8,2 мільйона доларів полилися слідом. Не все гладко: борги повисли, але активи перекинули на нові фірми.
2000-го Балицький став головою правління “Автогідроагрегату” – ключового заводу гідроагрегатів для літаків. Звідси його звання льотчика грало роль: знав, що потрібно небу. Родина розширювалася – завод підшипників, телеканал “МТВ-плюс”, аероклуб, нерухомість. Схеми були хитрими: брали кредити в “Укрексімбанку” на 5,3 мільйона доларів, банкрутували, переписували майно. У Криму після 2014-го з’явилися ресторани з пільгами для росіян.
Після 2022-го бізнес адаптувався до окупації: вивезення зерна через “державну унітарну компанію” на 650 тисяч тонн, захоплення ферм виїхавших українців. Сімейна машина не зупинялася, навіть коли сирени вили над Запоріжжям.
Ось ключові етапи бізнес-кар’єри в таблиці:
| Рік | Посада/Компанія | Ключові події |
|---|---|---|
| 1995–1997 | Керівник ПП «ОлЖеКа» | Запуск радіо, ремонт техніки |
| 1997–2007 | Керівник Мелітопольського пивзаводу | Кредити на мільйони доларів |
| 2000–2001 | Голова/директор «Автогідроагрегат» | Розвиток авіаційних агрегатів |
| 2000-і | Родинні активи | Завод підшипників, ТБ, Крим (джерело: spravzhne.media) |
Таблиця ілюструє, як Балицький перетворив військовий бекграунд на промислову фортецю. Після конфіскації 2024-го – квартири, літаки, авто пішли державі, але родина тримається.
Політичний злет: від облради до Верховної
Політика кликала 1998-го – депутат Запорізької облради від Мелітополя. Батько, голова НДП, проклав шлях. До 2002-го Євген навіть виконував обов’язки в Мінекономіки. 2010-го повернувся в облраду, у бюджетну комісію – гроші текли крізь пальці.
Великий стрибок – 2012-й, нардеп 7-го скликання від Партії регіонів по округу 80, 54,46% голосів. Фракція ПР, потім вихід після Майдану. 2014-го – Опоблок, 47,4%, голова підкомітету з надр. Керував осередком у Мелітополі, 2020-го – знову облрада.
- Голосував за “диктаторські закони” 16 січня 2014-го – розгін протестів.
- Підписав звернення про Волинську трагедію як геноцид поляків – скандал з Кравчуком.
- Кнопкодавство: шестеро фіксацій, включно з 2016-м піджаком за колег.
Ці епізоди малюють портрет депутата, що ігнорував правила. Поїздки в Крим 2018-го, заяви про “свої території” 2017-го – СБУ розслідувала.
Колаборація: від МТВ-плюс до губернаторського крісла
Повномасштабне вторгнення 2022-го стало апогеєм. 4 березня – звернення “не чинити опір”. На своєму “МТВ-плюс” запустив “Росію-24”. 8 травня – пресконференція як “начальник ВЦА”. 9 травня – росіяни призначили “губернатором”. Отримує паспорт РФ, вступає в “Єдину Росію” вересень 2022-го.
Укази про репресії незгодних, перейменування вулиць на Судоплатова, “референдум” серпень 2022-го, мобілізація, вивезення зерна. Курував “МВД” для викрадень – щонайменше 50 депортованих. Пропаганда лунала з його медіа, як грім над степом.
Цікаві факти про Балицького
- Реєстрував п’ять Cessna 1980-х на дружину – попри дохід у деклараціях у 100 тисяч гривень.
- Його весілля сина в Криму 2015-го облетіло пресу як виклик Києву.
- Середній палець журналісту 2016-го під час кнопкодавства – фото стало мемом.
- Родич-прокурор у ЛНР, сюжет без Криму на ТБ – дрібниці, що видавали проросійськість.
- У 2022-му партизани Мелітополя оголосили винагороду 10 тисяч доларів за голову.
Ці перлини розкривають людину за фасадом.
Санкції, активи та вироки: кінець епохи?
СБУ підозрила 26 травня 2022-го в колаборації. 19 жовтня – санкції РНБО. 2023-го – 15 років заочно за референдум і посягання на цілісність. 2024: ВАКС конфіскував активи – 120 млн грн, літаки, будинки, частки в дев’яти фірмах (джерело: uk.wikipedia.org). Червень 2024 – підозра за депортації. Листопад 2025 – довічне за зерно та воєнні злочини.
Міжнародні санкції Канади, ЄС, США. Позбавлений нагород. Родина під ударом, але бізнес крутиться в окупації – елеватори гудуть, ресторани в Севастополі приймають росіян. Балицький досі видає “розпорядження” з Мелітополя, ніби нічний метелик у вогні.
Його історія – як падіння метеора: яскраво, руйнівно. Запоріжжя пам’ятає, а суди вершать правосуддя заочно. Що далі для таких фігур у 2026-му? Тіні окупації тягнуться, але правда пробивається крізь пропаганду.