Антон Валерійович Страшко, народжений 19 березня 1997 року в тихому Зеленодольську на Дніпропетровщині, перетворився на одного з найяскравіших голосів української журналістики. Цей 28-річний українець, випускник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, спершу чатував за гарячими новинами як кореспондент ТСН, а нині очолює комунікаційний фронт Міністерства внутрішніх справ. Його репортажі з місць подій – від кривавих ДТП до самоселів Чорнобильської зони – хвилювали мільйони, а волонтерський проект зібрав понад мільйон гривень для ЗСУ.
Перехід від мікрофона телевізійних студій до кабінетів МВС здається раптовим, але насправді це логічний крок людини, яка завжди тримала руку на пульсі реальності. За п’ять років у ТСН він опублікував 178 матеріалів, ставши найпродуктивнішим репортером, працюючи по дві з половиною зміни. Сьогодні, як перший заступник директора Департаменту комунікації МВС, Антон Страшко формує інформаційний щит для силовиків під час війни, організовуючи тести з ПДР і медіа-дні.
Його орден “За заслуги” III ступеня, вручений у 2022 році, – не просто блискучий метал, а визнання за сміливі репортажі з передової та волонтерство. Антон Страшко довів: журналістика – це не тільки слова, а й дії, що рятують життя.
Ранні роки в Зеленодольську: корені, що формують характер
Зеленодольськ, невеличке селище в Апостолівській громаді Криворізького району, став колискою для хлопця, який мріяв про великі екрани. Тут, серед степових краєвидів і промислових ритмів, Антон ріс у простій родині, де праця й чесність були не гаслами, а щоденною нормою. Шкільні роки пройшли непомітно, але вже тоді він проявляв інтерес до новин – слухав радіо, дивився телевізор, уявляючи себе за пультом репортера.
Після школи шлях привів до Києва, де Антон вступив до КНУТКТ імені Карпенка-Карого – елітного вишу для майбутніх медійників. Факультет телебачення загартував його: лекції з журналістської етики, практика на камеру, майстер-класи від ветеранів ефіру. Випускник університету не просто навчився говорити – він опанував мистецтво розповідати правду так, щоб вона чіпляла за живе. Закінчивши навчання приблизно у 2019-му, Страшко одразу кинувся в бій за перші сюжети.
Ці ранні етапи заклали фундамент: дисципліна з вишу, патріотизм з провінції. Без блату, як сам зізнавався в інтерв’ю 2019 року, він пробився в ТСН – просто взяв камеру й почав знімати. Такий старт робить його історію близькою тисячам молодих українців, які мріють про медіакар’єру.
Шторм ТСН: найпродуктивніший репортер 2016–2021 років
У 2016-му Антон Страшко ступив на поріг ТСН – флагмана новин на “1+1”. Тут, у вихорі подій, він став королем репортажів: 178 публікацій на tsn.ua свідчать про шалений темп. Працюючи по 2,5 зміни, він фіксував усе – від трагічних аварій до абсурдних скандалів. Його матеріали пульсували енергією: камера в руках, мікрофон напоготові, правда на першому плані.
Ось вступне речення перед прикладами його робіт: Антон майстерно розкривав людські драми, перетворюючи сухі факти на історії з плоттвістами. Ось ключові репортажі:
- ДТП і аварії: “Спасателям пришлось ликвидировать утечку масел после аварии маршруток” (2021) – детальний опис хаосу на трасі з Борисполя, де він фіксував роботу рятувальників під дощем.
- Кримінал: “Тело было в ушибах, зубы выбиты” (2020) – жахливі деталі смерті ювеліра на Полтавщині, з розслідуванням і свідченнями.
- Соціалка: “Сочиняют песни и всегда рады гостям: как живут самоселы Чернобыльской зоны” (2019) – проникливий погляд на ізгоїв зони відчуження, де Антон показав їхню стійкість.
- Напади: “В Киевской области хозяин дома открыл по ним огонь” (2021) – хроніка оборони від грабіжників, з інтерв’ю жертви.
- Скандали: “Мы перегнули палку”: пассажирка такси, которая “ненавидит украинский” (2021) – вірусний сюжет, де героїня вибачилася після ефіру.
Після цих прикладів видно: Страшко не уникав болючих тем, а заглиблювався в них, додаючи емоційний шар. Його стиль – динамічний монтаж, живі цитати, контекст – робив ТСН лідером рейтингів. У 2019-му в інтерв’ю “Журналістика очима ТСН” він жартував: “Без блату, просто камера і ніс для новин”. Такий підхід приніс славу, але й виснаження – війна змінила все.
Телеканал “Рада”: ведучий і репортер на межі 2021–2023
З 2021-го Антон Страшко перейшов на державний “Рада”, де поєднував ведення новин із репортажами. Це був період телемарафону “Єдині новини”, де він чергувався з колегами, фіксуючи ракетні удари та успіхи ЗСУ. Репортажі з Гостомеля та Бучі – його перлини: “В одному кадрі десятки зруйнованих доль”, – казав він у 2022-му.
Тут Страшко розкрився як ведучий: спокійний голос, точні акценти, патріотичний запал. Він документував звільнені території, брав інтерв’ю з воїнами, показував руйнування. Перехід з комерційного ТСН до держЗМІ став школою відповідальності – ефір мусив бути точним, бо йшов на всю країну.
До лютого 2023-го “Рада” стала трампліном: досвід ведучого допоміг у МВС. Антон не просто транслював – він формував наратив опору, доводячи, що журналіст на фронті – це зброя.
МВС України: комунікаційний щит з 2023 року
У березні 2023-го Антон Страшко увійшов у Департамент комунікації МВС як перший заступник директора. Війна вимагала прозорості: він організовував брифінги, протидіяв фейкам, спілкувався з регіональними медіа. Декларація 2025-го підтверджує стабільність посади (джерело: youcontrol.com.ua).
Ключові ініціативи:
- Всеукраїнський тест з ПДР (березень 2025): “Питання безпеки стосується кожного”, – заявив Страшко на mvs.gov.ua.
- Книга “Третій рік повномасштабної війни” (лютий 2025): увійшов до редколегії, розповідаючи про героїв МВС (ukrinform.ua).
- Медіадень Премії Ґонґадзе у Харкові (липень 2025): “Змінилася комунікаційна стратегія, фокус на безпеці журналістів”.
Ці проєкти показують еволюцію: від репортера до стратега. У МВС Страшко будує міст між силовиками та суспільством, роблячи інформацію зброєю проти пропаганди. Станом на 2026-й він лишається ключовою фігурою, координуючи прес-тури та кампанії.
Волонтерство: “Зеленодольська банка” як порятунок рідного краю
Повномасштабне вторгнення розбудило в Антонові волонтера. Він запустив “Зеленодольську банку” – платформу для збору коштів на ЗСУ, ДСНС та громаду. Результат вражає: понад 1 млн грн, дрони, генератори, медикаменти для Зеленодольська. Це не разові акції – системна допомога, де його журналістські зв’язки зіграли ключову роль.
Проект став символом: маленький хлопець із селища повертає борг малій батьківщині. Волонтерство переплелося з роботою – у МВС він координує подібні ініціативи. Така багатозадачність робить Страшка взірцем: професіонал, який діє.
Нагороди: орден і визнання заслуги
У 2022-му Президент відзначив Антона орденом “За заслуги” III ступеня – за репортажі під обстрілами та волонтерство (uk.wikipedia.org). Це не єдина нагорода: участь у преміях Ґонґадзе, подяки від ЗСУ. Орден – кульмінація шляху від новачка до лідера.
Таблиця хронології нагород і досягнень підкреслює динаміку:
| Рік | Досягнення | Деталі |
|---|---|---|
| 2019 | Найпродуктивніший ТСН | 178 матеріалів |
| 2022 | Орден За заслуги III ст. | За журналістику у війні |
| 2023 | МВС, перший зам | Департамент комунікацій |
| 2025 | Книга про героїв МВС | Редколегія |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, mvs.gov.ua. Ця таблиця ілюструє стрімкий ріст – від локальних новин до національного масштабу.
Цікаві факти з кар’єри Антона Страшка
- Ви не повірите, але в ТСН він працював по 2,5 зміни – це 17–18 годин на добу за камерою!
- Репортаж про самоселів Чорнобиля: Антон ночував з ними, записуючи пісні під гітару біля реактора.
- У 2022-му журналісти ТСН, включно зі Страшком, підписали бунт проти шоу з кумом Путіна – принцип понад усе.
- На Медіадні Премії Ґонґадзе-2025: “Брати камеру і документувати історію” – його девіз, що надихає новачків.
- Волонтерський мільйон: почався з посту в Facebook, а став системою для дронів ЗСУ.
Ці перлини роблять Антона не іконою, а живим героєм медіа – з гумором, помилками й величезним серцем.
Його шлях продовжується: нові брифінги МВС, можливо, повернення до ефіру. Антон Страшко нагадує – в журналістиці, як у війні, головне рухатися вперед, тримаючи мікрофон міцно.