У престижному передмісті Мадрида, біля воріт елітної Американської школи, 21 травня 2025 року обірвалося життя Андрія Портнова — людини, яка десятиліттями ховалася в тіні української влади, маніпулюючи нитками судової системи. За кермом свого Mercedes його наздогнали постріли: щонайменше п’ять куль, три з яких влучили в голову й тулуб. Смерть настала миттєво, а розслідування досі тримає в напрузі детективів Іспанії, Німеччини та України. Цей луганський юрист, що виріс до “сірого кардинала” режиму Януковича, залишив по собі спадщину скандалів, санкцій і таємниць, які досі розплутують.
Портнов не просто гравець — він творець правил гри. Від кураторства суддівських призначень до диктаторських законів 16 січня, його ім’я стало синонімом корупції в правосудді. Навіть після втечі з країни в 2022-му, коли ракети гуділи над Києвом, він продовжував впливати на події здалеку. А в 2026-му іспанська поліція затримала підозрюваного — українця з Донбасу, що мав паспорт РФ, натякаючи на можливий російський слід чи давні борги минулого.
Його шлях — це не суха хроніка, а драма з елементами трилера: від скромних луганських офісів до вілл у Конча-Заспі та квартир у Дубаї. Родина інвестувала мільйони в елітну нерухомість під час війни, а сам Портнов судився з усіма — від Генпрокуратури до ЗМІ. Розберемося, ким був цей чоловік, чиї рішення формували долі тисяч українців.
Ранні роки: від Луганська до перших перемог у судах
Луганськ 70-х — сіре промислове серце Сходу, де шахти жерли життя, а мрії здавалися дріб’язком. Тут, 27 жовтня 1973-го, народився Андрій Володимирович Портнов. Мати Світлана, проста жінка, тягнула родину, поки син рвався до знань. Школа №50, армія — стандартний шлях радянського хлопця, але Портнов обрав юриспруденцію. У 1997-му він закінчив Харківський юридичний інститут (сьогодні — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), а згодом захистив дисертації: кандидат економічних наук у 2002-му й доктор юридичних у 2009-му.
Перші кроки — юрисконсульт у Луганську, потім посади в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тут Андрій Володимирович блиснув хваткою: очолив юридичний департамент, створив фірму “Укрінформправо”. У 2004-му отримав звання Заслуженого юриста України — нагорода, яка згодом виглядатиме іронією. У 2005-му Портнов вибухнув на національному рівні, представляючи Олександра Зінченка в гучній справі проти Петра Порошенка — перемога, що відкрила двері до великої політики.
Ці роки загартували його стиль: невидимі нитки впливу, де слово сильніше за кулак. Він не кричав на трибунах, а шепотів у кабінетах, змінюючи долі одним підписом.
Політичний зліт: нардеп і соратник Януковича
2006-й — Портнов стає нардепом V скликання від БЮТ, але швидко переходить до команди Януковича. VI скликання (2007-2010) — той самий блок. Тут розкрився талант політтехнолога: кампанії, судові баталії, контроль над медіа. З 2010-го — ключова посада: заступник глави Адміністрації президента з питань судової реформи. Він не просто радник — архітектор нової судової машини, де президентські люди заповнювали крісла.
- Формування суддівського корпусу: кадрові призначення через Раду юстиції та Мін’юст.
- Новий Кримінальний процесуальний кодекс: на папері прогресивний, але з лазівками для “своїх”.
- Контроль над Вищою радою юстиції: тисячі справ під його пильним оком.
Цей список — лише вершина айсберга. Портнов перетворив суди на інструмент влади, де опозиціонери тонули в справах, а лояльні процвітали. Січень 2014-го — апогей: перший заступник глави АП, коли режим Януковича душить Майдан.
Закони 16 січня: чорна мітка української демократії
16 січня 2014-го — дата, що змінила все. “Диктаторські закони”, ухвалені за ніч без дебатів, обмежили свободу зібрань, слово, протести. Портнова називають одним з авторів: вони посилювали президентський контроль над судами, робили протести “екстремізмом”. Ці норми стали каталізатором Революції Гідності — і прямим шляхом Портнова до санкцій.
Він заперечував причетність, але факти кричали: кураторство від АП, зустрічі з авторами. Після Майдану — кримінальні справи: держзрада, розгін протестів, анексія Криму. Десятки проваджень закривалися або вигравалися — майстерність юриста на обличчінці.
| Рік | Подія | Наслідки |
|---|---|---|
| 2010 | Заступник глави АП | Початок судової “реформи” |
| 2014 | Закони 16 січня | Санкції ЄС |
| 2019 | Повернення в Україну | Санкції США 2021 |
Джерела даних: tsn.ua, uk.wikipedia.org.
Втеча, санкції та повернення: гра в кішки-мишки з законом
Лютий 2014-го — Портнов тікає до Москви, потім Відень. Санкції ЄС (2014-2015), виграє позов у Європарламенті. 19 травня 2019-го — тріумфальне повернення: аеропорт “Бориспіль”, заява про “відновлення справедливості”. Купує NewsOne, судиться з ГПУ на 300 тис. доларів. Але тінь минулого не відпускає: 2021-го США вносять у санкційний список за “купівлю судів і хабарі”.
Навіть після Зеленського Портнов не зник: звинувачували в тиску на Конституційний Суд, проросійських впливах. Петиції про санкції РНБО набирали голоси, але влада вагалася. Його стиль — невидимість: через підставних осіб, адвокатів, медіа.
Війна, еміграція та Дубайські інвестиції
Червень 2022-го — остаточна втеча до Іспанії. Поки Україна боронилася, родина вкладала в Дубай: цивільна дружина Анастасія Валяєва та дочка Лілія купили шість квартир на понад 2 млн доларів (2022-2023). Перша — жовтень 2022-го в Sobha Hartland. Загалом шестеро дітей: двоє синів, чотири доньки. Конча-Заспа, вілли — спадщина “золотих часів”.
Ви не повірите, але навіть у еміграції Портнов коментував справи: Telegram, Facebook, де критикував владу. Хто знає, які нитки тягнулися з Посуело-де-Альаркону до Києва?
Цікаві факти про Андрія Портнова
- Професор КНУ ім. Шевченка — викладав, поки курував суди.
- Судився з “Схемами” та “Чесно” — десятки перемог над журналістами.
- Зв’язки з Росією: після 2014-го жив у Москві, NewsOne — проросійський хаб.
- Підозрюваний у вбивстві — Олександр Азізов з Шахтарська, затриманий 25 лютого 2026-го в Гайнсберзі (Німеччина). Громадянин України та РФ, брат — у РФ, двоє спільників.
- Мотиви? Політичні (російський слід?) чи бізнесові борги — розслідування триває.
Ці перлини з життя Портнова показують: за фасадом юриста ховався майстер інтриг.
Вбивство в Мадриді: постріли, що заглушили скандали
Ранок 21 травня 2025-го: Портнов під’їжджає до школи для дітей. Двоє-троє в масках — черга з пістолета. Mercedes пронизаний кулями, тіло з трьома ранами. Іспанці ведуть розслідування: версії — мафія чи політика. СБУшник Ягун вказує на РФ, політологи — на борги.
Прорив — лютий 2026-го: у Гайнсберзі хапають Азізова. Виходець з окупованого Донбасу, паспорт РФ, брат-співучасник у Росії. Фото з місця, відео — все вказує на професійність. Чи пов’язано з Майданом, санкціями чи війною? Україна отримала запити, але мовчить.
Спадщина Портнова: уроки для української юстиції
Андрій Портнов пішов, але його тінь лишилася: суди, де “свої” виграють, медіа під контролем, справи, що тягнуться. Він показав, як один юрист може зламати систему. Сьогодні, у 2026-му, розслідування вбивства нагадує: минуле не прощає. Його історія — попередження про небезпеку невидимої влади, де рішення приймають не в залах, а в тіні кабінетів. А хто наступний у цій грі?