Сніг хрустів під ногами черкаських вулиць на світанку 31 грудня 1979 року, коли в родині Хливнюків з’явився син Андрій. Цей хлопець з акордеоном у руках і мріями про великі сцени виріс у легенду української музики, лідера “Бумбоксу”, який співає про кохання й біль, а нині керує дронами на фронті. Андрій Хливнюк – не просто вокаліст, а воїн з мікрофоном у серці, чиї хіти на кшталт “Вахтерам” і “Злива” зібрали мільйони переглядів, а відео з “Ой у лузі червона калина” розлетілося світом, надихнувши Pink Floyd. Розлучений батько двох дітей, він балансує між кулеметами й гітарами, доводячи, що справжня зірка горить у найтемніші часи.
Його шлях – це вихор від шкільного булінгу до орденів за мужність, від золотих альбомів до поранень під мінометним вогнем. За понад два десятиліття на сцені Хливнюк випустив десятки треків, що стали гімнами покоління, а з 2022-го – став символом опору, командиром аеророзвідки. Сьогодні, у 2026-му, він продовжує службу, коментує з фронту в ефірах Армія FM і підтримує тур “Бумбоксу” по США, перетворюючи концерти на збори для дронів.
Раннє життя: від черкаських дворів до перших акордів
Черкаси, де ріс Андрій, здавалися тихим куточком України, але для підлітка вони стали ареною випробувань. У школі його дражнили “аутсайдером”, обливали фарбою, змушуючи ховатися від однокласників, які вважали його “другим сортом”. “Більше, ніж дитячі питання, мене лякають власні відповіді на них”, – зізнавався він пізніше, перетворюючи біль на паливо для творчості. Родина підтримувала: батьки бачили в ньому талант, а музична школа за класом акордеона розкрила голос, що згодом зачарує мільйони.
Після бізнес-коледжу, де опанував графічний дизайн, Андрій вступив до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на перекладача – мріяв про військового лінгвіста. Та доля повернула до музики. У студентські роки з’явився гурт “Мандариновий рай”, що переміг на фестивалі “Перлини сезону” 2001-го. Переїзд до Києва став переломом: джаз, свінг у Acoustic Swing Band, вокал у “Графіті”. Ці роки загартували характер, навчили, що сцена – це не гламур, а бій за себе.
Київські підвали й клуби формували стиль: суміш фанку, хіп-хопу, року. Андрій малював обкладинки, писав тексти, що резонували з душами слухачів – про кохання, що болить, як рана, про життя, де кожен день – ризик. Без цих років не було б “Бумбоксу”, бо Хливнюк навчився перетворювати хаос у мелодію.
Народження “Бумбоксу”: від гаражного фанку до мільйонів фанатів
2004 рік вибухнув як феєрверк: Андрій Самойлов з “Тартаку” і Хливнюк у орендованій київській хаті накинули перші демо. “Бумбокс” народився з акустичної гітари й груву, що змушував танцювати. Перший альбом “Меломанія” 2005-го записали за 19 годин – сирий, щирий, як вуличний спів. А 2006-й приніс “Family Бізнес”, золотий диск за 100 тисяч копій в Україні.
Гурт еволюціонував: від фанку до року, з хітами, що прорвали кордони. “Вахтерам” 2007-го став гімном вахтовиків, потрапив у фільми, лунав у Росії – доки 2014-го Хливнюк не обірвав гастролі там: “Вони щоденно вбивають українців”. Альбоми “Всё включено” (2010), “Середній вік” (2011), “Таємний код: Рубікон” (2019, дві частини) – кожен як глава роману про зрілість.
Щоб уявити масштаб, ось ключові альбоми “Бумбоксу” з Хливнюком у ролі автора й вокаліста:
| Рік | Альбом | Ключові хіти | Досягнення |
|---|---|---|---|
| 2005 | Меломанія | Нас утро догоняет | Дебют, фестивальний успіх |
| 2006 | Family Бізнес | Family Бізнес | Золотий статус (uk.wikipedia.org) |
| 2010 | Всё включено | Вахтерам | Мільйони стрімів |
| 2019 | Таємний код: Рубікон (ч.1-2) | Зцапала-злапала | #1 на Apple Music 2025 (tsn.ua) |
Таблиця ілюструє еволюцію: від гаражу до чартів. Після таблиці – реальність: Хливнюк не просто співає, а дублює фільми (“13-й район”), продюсує Надін, пише для інших. Його тексти – як дзеркало душі, де кохання плететься з іронією.
Досягнення: нагороди, колаборації та культурний вплив
Премії YUNA посипалися лавром: 2012-2013 – найкращий автор слів (2012-го віддав Юрію Рибчинському), 2016 – за “Зливу” з Джамалою й Дмитром Шуровим. MTV Europe Music Awards, “Найкращий дует”. А 23 серпня 2022-го – орден “За мужність” III ступеня за захист Києва. У 2024-му відмовився від премії Магнітського: “Не сідатиму за стіл з тими, хто вагається давати Україні зброю”.
Колаборації – окрема симфонія: саундтрек для фільмів, дуети, ремікси. “Злива” – не просто хіт, а емоційний вибух, що очолив чарти. У 2025-му “Зцапала-злапала” з 20-річної давнини повернулася на #1 Apple Music, доводячи вічність його слів. Вплив на культуру величезний: “Бумбокс” оживив україномовний фанок, надихнув молодих на рок-грув, а Хливнюк став голосом покоління, що виросло на його рядках про “середній вік” криз.
- Музичні вершини: 8+ альбомів, мільйони стрімів, золоті диски.
- Соціальний активізм: Відмова від російських гастролей 2014-го, волонтерство з 2014-го.
- Глобальний резонанс: Вірусне відео “Калина” – основа для Pink Floyd, збори на ЗСУ.
Ці пункти – не сухий список, а історія перемог, де кожна нагорода – шрам від зусиль. Хливнюк змінив українську сцену, зробивши її сміливішою, україномовнішою.
Військова служба: від калини до дронів на фронті
24 лютого 2022-го Софійська площа Києва почула “Ой у лузі червона калина” під автомат – відео розлетілося світом, The Kiffness зробив ремікс, Pink Floyd – “Hey, Hey, Rise Up!”, зібравши мільйони для ЗСУ. Хливнюк вступив до ТрО Києва, патрульної поліції “Софія”. 26 березня – поранення в обличчя від міномету, але 2 квітня – назад на пост.
2023-й: командир групи аеророзвідки, пілот ударних дронів Punisher у Херсоні. У 2025-му – ефіри Армія FM: “Більше немає цивільних – є тільки тил і фронт”. Новий рік 2025-го зустрів на передовій, плануючи удари. Поєднує службу з музикою: “Артистом працювати легко порівняно з фронтом”. Його історія – про трансформацію: мікрофон став прицілом, але голос не змовк.
Особисте життя: кохання, діти й розлука
Приватність – його фортеця. У 2010-му одружився з Ганною Копиловою, випускницею журнфаку КНУ, артдиректором “Основи”, режисером кліпів. Донька екс-заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Син Іван народився 2010-го, донька Олександра – 2013-го. Діти – “антистрес”, хоч Хливнюк зізнавався: “Не вмію їх виховувати”.
Шлюб тривав 11 років, розпад у 2021-му ініціювала Ганна. У квітні 2025-го підтвердив: “Часто розмовляю з нею у снах” (tsn.ua). Був роман з моделлю Наталією Гоцій, але зараз – самотній воїн, що ховає серце. Діти під ракетами, а він – на фронті, балансуючи батьківством і війною. Це не гламур, а реалії: кохання, що тане, як сніг Черкас, але залишає тепло спогадів.
Гастролі та благодійність: дрони замість квитків
“Дронотур” 2024-2025 охопив 11 країн, 17 міст Європи – збори на “Мавіки”, РЕБ, FPV. Atlas United 2024 в Україні – перший великий виступ після війни. У 2025-му “Бумбокс” хедлайнери в США: Лос-Анджелес, Нью-Йорк, перетворюючи енергію на допомогу фронту. У Познані потиснув руку вуличному музиканту з “Твій на 100%”. Гастролі – не відпочинок, а місія: “Культурна дипломатія важлива”.
Цікаві факти про Андрія Хливнюка
- Дублював Дам’єна у “13-й район: Ультиматум” – голлівудський голос українця.
- Записав альбом за 19 годин, бо “енергія не чекала”.
- У школі мали двійки, але переміг фестиваль з “Мандариновим раєм”.
- Відмовився від премії з дружиною Навального: принцип понад славу.
- “Зцапала-злапала” з 2005-го очолила Apple Music 2025-го – вічність хітів.
Ці перлини показують: Хливнюк – не ікона, а жива легенда з гумором і стійкістю.
Його турне – мости до світу, де кожна нота збирає на перемогу. У 2026-му “Бумбокс” продовжує, а Андрій з фронту шепоче: музика й війна – дві сторони однієї сили. Ця розмова не кінчається – слухай його треки, підтримуй ЗСУ, і ти відчуєш той ритм, що б’ється в серці України.