Андрій Михайлович Герус, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, стоїть у епіцентрі перетворень, які визначають, чи запалить Україна свої домівки стабільним світлом у часи викликів. Народжений у шахтарському Нововолинську, він пройшов шлях від інвестиційного аналітика до ключового гравця в парламенті, де його рішення то рятують ринок, то стають приводом для гарячих дебатів. Зараз, у 2026 році, Герус активно коментує енергокризу, борючись із ризиками виведення мільярдів з державних компаній і просуваючи сонячні електростанції як рятівний щит.
Його кар’єра сповнена контрастів: з одного боку, жорстка критика монополій і “Роттердам+”, з іншого – звинувачення у лобіюванні сумнівних імпортів. Герус не просто чиновник – він той, хто намагається перезавантажити систему, де кожен кіловат на вагу золота. Розберемося, як цей риб за гороскопом опинився в вирі парламентських бур.
Шахтарські корені та перші кроки в економіці
Нововолинськ, Волинська область, 18 березня 1982 року – тут, серед гудіння копалень, з’явився на світ Андрій Герус у родині шахтарів. Місто, де вугілля диктувало ритм життя, закалило характер хлопця, який згодом візьметься за реформи в енергетиці. Шкільні роки пройшли непомітно, але вибір професії став логічним: економіка як інструмент для змін у промисловості.
У 2003–2007 роках (за деякими даними, закінчив у 2004-му) Андрій вивчав економічну кібернетику на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Ця спеціальність, що поєднує математику, програмування та економіку, дала йому інструменти для аналізу складних ринків. Пізніше, у 2013–2015 роках, Герус здобув ступінь МВА у Гренобльській школі бізнесу в Лондоні – престижному закладі, де вчили керувати проектами в глобальному бізнесі. Лондонські лекції про інвестиції стали трампліном для перших кроків.
Ще студентом, з 2003-го, Андрій працював аналітиком інвестиційної діяльності в концерні “Галнафтогаз” – компанії, що розвивала мережу АЗС OKKO. Швидко піднявся до директора з торговельної та інвестиційної діяльності. Тут він опанував специфіку нафтогазового сектору: від логістики до фінансового моделювання. Цей досвід, ніби фундамент міцного будинку, витримав перевірку часом.
Інвестиційний стрибок у Concorde Capital і регуляторні баталії
У 2007 році Герус перейшов до інвестиційної компанії Concorde Capital, де до 2014-го очолював інвестиційний напрям. Компанія, заснована Томасом Фаллою, спеціалізувалася на венчурних проектах і злиттях у енергетиці та агросекторі. Андрій керував угодами на мільйони, аналізуючи ризики в умовах кризи 2008-го. Його стиль – холодний розрахунок з ноткою амбіційності – приніс успіх: з 2015-го він виконавчий директор фірї, відповідальний за ключові інвестиції.
Перелом настав у 2014–2015 роках, коли Герус увійшов до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тут, у вихорі реформ після Революції Гідності, він боровся з монополіями. Саме тоді сформувався його скепсис до формули “Роттердам+”, яка, на його думку, роздувала тарифи для споживачів. З 2017-го очолив ГО “Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг” – платформу для критики старих схем.
- Ключові ролі в Concorde: Управління портфелем активів у енергетиці, що дало глибоке розуміння ринку.
- У НКРЕКП: Участь у лібералізації ринку, де вперше зіткнувся з опором олігархів.
- Асоціація: Кампанії проти