Алан Бадоєв: біографія, досягнення та особисте життя

Сніг падає м’якими пластівцями на екрани телевізорів по всій країні — так у 2003 році вибухнув кліп Ірини Білик “Сніг”, знятий молодим режисером з Горлівки. Алан Бадоєв, осетин за походженням, що виріс на донбаських землях, тоді ще не знав, як його візії перевернуть українську, а згодом і світову музичну візуальну культуру. Цей хлопець з Беслана, який у п’ять років опинився в Горлівці, розкрив талант, що пульсує драмою, кольором і емоціями, ніби вулкан під тонким шаром попелу.

Його шлях — це не просто хронологія дат, а справжня сага про наполегливість. Батько Казбек Індрісович, осетин, переїхав родину в Україну в пошуках кращого життя, і саме в Горлівці Алан відкрив для себе магію кіно. Дитинство в шахтарському містечку загартувало характер: бавився з камерами, знімав друзів на саморобні плівки, мріяв про великі екрани. Ви не уявите, як цей регіональний хлопець став королем кліпмейкінгу, знявши понад 500 відео, що набрали мільярди переглядів.

Раннє дитинство та переїзд: корені осетинського генія

10 січня 1981 року в Беслані, серці Північної Осетії, з’явився на світ Алан Казбекович Бадоєв. Радянський Союз ще тримався, але доля вже готувала йому кочове життя. У п’ять років родина переїжджає до Горлівки — промислового куточка Донбасу, де шахти дихають пилом, а мрії куются в підвалах. Тут Алан вчився бачити красу в буденності: осінні листки, що кружляють над базами, чи перші снігопади, які згодом стануть метафорою його першого хіта.

Осетинські корені не зникли — вони пульсують у його творчості, додаючи містики та глибини. Батько, скромний чоловік, став прикладом працьовитості, а мама — джерелом тепла. Горлівка дала не тільки загартування, а й перші друзів-акторів: місцеві хлопці позували для саморобних роликів. Ці роки сформували стиль Бадоєва — суміш реалізму й фантазії, де кожен кадр розповідає історію.

Перехід від донбаських краєвидів до київських студій став доленосним. У 17 років Алан пакує валізу й їде до столиці, де чекав університет і перші перемоги.

Освіта в КНУКіМ: студентські шедеври, що прорвалися на фестивалі

У 1998-му двері Київського національного університету культури і мистецтв відчиняються перед амбітним абітурієнтом. Курс Георгія Шкляревського — це ковальня талантів, де Алан кує перші інструменти. Замість нудних лекцій — зйомки: документальний цикл “Життя дубль два” фіксує буденні драми звичайних людей, ніби мікроскоп на душі.

Короткометражки “Слід 2000”, “Колос і стерня”, “П’ять хвилин, або Легенди убитого часу” — це вибух новаторства. На Міжнародному студентському фестивалі Fast Fest Weekend вони хапають спеціальний приз за режисуру. А сценарій “Ангели живуть навпроти” приносить Орден Пресвятої Богородиці Покрови. Ці роботи, зняті на обмеженому бюджеті, навчили Бадоєва економити емоції: кожен кадр — як постріл.

Закінчуючи університет, він не стоїть на місці. Продюсер Юрій Нікітін помічає талант, і 2003-й — рік “Снігу”. Кліп стає гімном зими, набирає мільйони переглядів. Тут Бадоєв розуміє: музика — це кіно в мініатюрі.

Прорив у кліпмейкінгу: від ВІА Гри до світових зірок

2004-й — шість кліпів, серед них “A Little Shot of Love” Ані Лорак, що виводить його на міжнародний рівень. 2005-й: ринок Росії падає до ніг — Софія Ротару (“Вишневий сад”), Вєрка Сердючка (“Після тебе”), “Нічні снайпери”. А 2006-й — “L.M.L.” ВІА Гри, де еротика переплітається з драмою, як у голлівудських трилерах.

Список артистів вражає: Валерій Меладзе (“Сахара не треба”), Макс Барських (продюсує з 2009, кліпи “Серце б’ється”, “Февраль”), Віра Брежнєва (“Близькі люди”), Ані Лорак (“Уходи по-английски”). Навіть Араш з Хеленою знімають “Dooset Daram” в українських лісах — 48 годин шаленства!

Після 2022-го Бадоєв ріже зв’язки з росіянами, фокусуючись на українських: кліпи для Ольги Полякової (“У твоїх обіймах” — мінімалізм війни), Пивоварова з Барських (2024). Кожен кліп — це опера, де камера танцює з емоціями.

• Понад 500 відео, мільярди переглядів — його стиль впізнається за першим кадром.
• Співпраця з Філіпом Кіркоровим, Гайтана, Світланою Лободою — етапи еволюції.
• Перший 3D-кліп на пострадянському просторі — інновація 2010-х.

Ці роботи не просто продають пісні — вони творять ікони попкультури, запам’ятовуючись назавжди.

Кіношедеври: від “Оранжлаву” до “Довгої доби”

Повнометражний дебют “Оранжлав” (2006, прем’єра 2007) — вибух. Показ у Каннах поза конкурсом, європейці називають першим фільмом “нового українського кіно”. Премія “Кіношок” за режисуру. Олексій Чадов і Ольга Макєєва в ролях — любов, помаранчева революція, драма на тлі подій.

2011-й: “Мадемуазель Живаго” — музичний фільм з Ларою Фабіан, Ігорем Крутим. Зйомки у Львові, Франції, Новій Зеландії, 30 км плівки, декорації Аушвіцу. 2012: новела “Напарник” в альманасі “Мами”.

Кульмінація — “Довга доба” (2020-2023), документальний про перші дні вторгнення. 12 000 історій українців, кадри з телефонів. Прем’єра 2024-го, показ у штабі НАТО. Фільм не просто хроніка — це крик нації, де Бадоєв перетворює хаос на мистецтво.

Фільм	Рік	Досягнення
Оранжлав	2006-2007	Канни, премія Кіношок (uk.wikipedia.org)
Мадемуазель Живаго	2011	Музичний телефільм
Довга доба	2023	Документальний про війну (liga.net)

Телепроєкти, продюсинг і нагороди: вершина слави

2010: “Пороблено в Україні” на “Інтер” — креативний продюсер з Володимиром Зеленським, заснування Gaudi Studio. 2011: ведучий “Орел і решка”. Продюсує Барських, Мішу Романову (екс-ВІА Гра), В’ячеслава Басюлу.

Нагороди накопичуються: “Золотий витязь”, “Просвіта”, “Вибір EGO 2007” — кращий режисер. 2024: орден “За заслуги” III від Зеленського до Дня кіно. Ці відзнаки — не папірці, а визнання впливу.

Особисте життя: любов, розлука і діти — серце режисера

2003-й — знайомство з Жанною Бадоєвою, режисеркою “1+1”. Шлюб триває до 2012-го, народжується Лоліта (2005). Алан усиновлює Бориса, сина Жанни від першого шлюбу. Розлучення мирне: “Вона найпрекрасніша жінка”, — каже він. Жанна в США, працює режисеркою.

Лоліта, 20-річна красуня, навчається в римській кіноакадемії — копія батька, з тими ж вогняними очима. Алан пише їй: “Пролог до життя написано”. Борис — близький син. Особисте — табу, але видно: діти надихають. Хобі — подорожі, Київ і Лондон улюблені. Війна змінила все: “Не хочу, щоб діти поверталися в Україну зараз”.

Свіжі проєкти 2024-2025: фентезі “Хроніки Сили”

2025-й — реліз першого українського фентезі-всесвіту “Хроніки Сили” з Ольгою Навроцькою. Комікс і книга про козака-характерника Хорта — мікс міфів, сили та сучасності. Алан пишається: “Перші продукти вже у 2025”. Зустрічі з дітьми “Жовтого автобуса”, кліпи — він не стоїть.

Бадоєв не зупиняється: нові кліпи, фентезі, можливо, голлівудські двері. Його історії живуть, чіпляють за живе, нагадуючи — талант з Донбасу може запалити світ.