Максим Зіновійович Козицький очолює Львівську обласну військову адміністрацію з лютого 2020 року, ставши найтривалішим керманичем регіону в сучасній історії України. Цей 45-річний львів’янин, народжений 19 лютого 1981-го в серці Галичини, поєднує в собі точність хірурга, хватку підприємця та стійкість воєначальника тилу. Під його керівництвом Львівщина перетворилася на форпост стійкості: від евакуації мільйонів біженців на початку повномасштабної війни до рекордних бюджетів 2026-го на 7,9 мільярда гривень.
Його шлях – це не просто послідовність посад, а справжня епопея адаптації до викликів. З медичного університету до директорського крісла в енергетичних гігантах, а згодом – до кабінету голови ОВА. Сьогодні Козицький координує все: від підтримки 32 тисяч поранених військових у лікарнях області у 2025-му до фінансування 61 ветеранського бізнесу. Регіон сплачує реверсну дотацію державі – 496 мільйонів гривень у 2026-му, демонструючи економічну міць.
Але за цими цифрами ховається людина з родинними трагедіями та амбітними проектами. Розлучення з дружиною у березні 2025-го, втрата сина Зіновія від раку в липні 2024-го – ці події додали глибини його портрету. Тепер розберемося, як цей чоловік зумів провести Львівщину через шторм війни, заповнивши прогалини в розвитку культури, економіки та оборони.
Раннє життя: корені в галицькій землі
Львів 1981 року, з його кав’ярнями, що пахнуть кавою та свіжим м’ясом, став колискою для Максима. Хоча деякі джерела згадують Миколаїв на Львівщині як місце дитинства, офіційна біографія прив’язує його до міста Лева. Батько Зіновій – бізнесмен з імперією в нафтогазі та “зеленій” енергетиці, мати Таміла – опора сім’ї. Брат Степан також у бізнесі. Ця родина Козицьких – як міцний дуб: коріння в землі, гілки в небі.
Шкільні роки в Миколаївській середній школі №1 загартували характер. Потім – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. З 1998-го по 2004-й Максим опановує “лікувальну справу”, проходить інтернатуру з хірургії до 2006-го, отримує магістратуру. “Хірургія вчить швидкості та точності, – міг би сказати він, – а менеджмент додає стратегії”. Додатково: магістр з менеджменту в НаУКМА (2007) та спеціаліст з обліку й аудиту в ЛНУ імені Франка. Загальний стаж – понад 20 років, мови: українська, англійська.
Ця освіта – не формальність. Перша робота: лікар-інтерн, потім методист у Львівському обласному центрі здоров’я (2007–2009). Уявіть: молодий хірург, що рятує життя, вже мріє про більші масштаби. Перехід до бізнесу став логічним – медицина навчила цінувати час, а Галичина – наполегливість.
Бізнес-шлях: від нафтогазу до зеленої енергії
2007 рік: заступник директора ТОВ “Укрмедресурс”, член наглядової ради “Укрнафтогазінвест”. З 2009-го – гендиректор і заступник у “Прикарпатській енергетичній компанії”, де родинний бізнес розквітає. Компанії Козицьких виграють тендери на 7,5 мільярда гривень від “Укрнафти” та “Укргазвидобування”. Кредити від ЄБРР: 13,3 млн євро у 2012-му на турбіни Vestas – це пік “зеленої” хвилі.
З 2016-го по 2020-й – директор ТОВ “Еко-Оптіма”, виробництво електроенергії з ВДЕ. Родина інвестує в сонячні станції, бурові (“Горизонти” з чеським партнером Карелом Комареком). У 2026-му компанії Зіновія купують землю в Східниці за 25 млн грн, будинок у центрі Львова під бізнес-центр. Це не просто гроші – стратегія на майбутнє, де енергія стає зброєю незалежності.
Декларація за 2024-й (подана 28 березня 2025-го): зарплата в ОВА 1,2 млн грн, квартири, авто. З дружиною – понад 15 млн грн доходів. Таблиця нижче ілюструє еволюцію.
| Період | Посада/Компанія | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2004–2006 | Лікар-інтерн ЛНМУ | Спеціалізація з хірургії |
| 2007–2009 | Методист центру здоров’я | Вступ до бізнесу |
| 2009–2016 | Гендиректор “Прикарпатська енергетична” | Кредити ЄБРР, тендери |
| 2016–2020 | Директор “Еко-Оптіма” | ВДЕ-проекти |
Дані з loda.gov.ua. Ця траєкторія показує, як Максим перейшов від скальпеля до стратегічних контрактів. Родинний бізнес процвітає: від велопрокату Nextbike до газу. Але війна змінила пріоритети – тепер енергія для фронту.
Політичний дебют: від “Самопомочі” до “Слуги народу”
2015-й: невдалий старт у виборах до облради від “Самопомочі” – мажоритарка №75. Та 2020-го – тріумф. 27 грудня 2019-го указ президента, 5 лютого – представлення Зеленським. Очолює список “Слуги народу” в облраді 8 скликання. Донати від компаній – 2,7 млн грн партії.
Голова Палати регіонів Конгресу місцевих влад. У 2025-му встановлює рекорд: 5 років на посаді. Кандидат у міністри енергетики (листопад 2025-го), але обирає Львівщину. “Політика – це служба, де кожен день як операція на серці регіону”, – його стиль: прямі трансляції, Telegram з 4 тис. постів.
- Ключові кроки: Координація з урядом, бюджетне зростання на 25% у 2026-му.
- Вибори: Перемога попри критику бізнесу.
- Роль: Міст між центром і Галичиною.
Ці елементи роблять його не бюрократом, а лідером. Перехід від підприємництва до влади – як ріст дерева: коріння в бізнесі, крона в державі.
Львівщина у війні: форпост стійкості
24 лютого 2022-го – повномасштабне вторгнення. Львівщина приймає мільйони евакуйованих, стає логістичним хабом. Програма “Безпечна Львівщина”: бюджет зріс у 19 разів з 2022-го. У 2025-му: 32 тис. військових проліковано, нові відділення в Центрі легеневого здоров’я (березень 2026-го).
Оборона: фортифікації, дрони, підтримка бригад. У 2026-му – завдання з військового обліку. Економіка: агро формує 20% ВВП, реверсна дотація. Ветеранські бізнеси: 53 у 2024-му, 61 у 2025-му, продовження у 2026-му. “Залученість громади – секрет стійкості”, – говорить Козицький у березні 2026-го.
Медицина реорганізована: вища якість послуг. Освіта, культура: стратегія національної пам’яті. Ракетні атаки? Швидке відновлення – пів року на повне, обіцяв у 2022-му. Сьогодні регіон – приклад для інших.
Економічні перетворення: бюджети і тренди
Бюджет 2025-го – 6,8 млрд грн (+10,7%), 2026-го – 7,9 млрд (+25%). Пріоритети: освіта 2,4 млрд, оборона. Реверсна дотація – знак успіху. Аграрії створюють тисячі робочих місць. Партнерства: від World Central Kitchen до локальних ресторанів – перші місяці війни нагодували тисячі.
- Цифровізація: облік, ветеранські сліхи.
- Енергетика: ВДЕ попри атаки.
- Інвестиції: нові компанії батька в Перемишлянах.
Дефицит кадрів? Низькі зарплати чиновників – Козицький оприлюднив у 2026-му. Але зростання зарплати в ОВА – з 856 тис. грн (2022) до 1,2 млн (2024). Регіон розвивається динамічно, як львівський трамвай на повному ходу.
Цікаві факти про Максима Козицького
Рекордсмен: Перший голова ОДА з 5-річним стажем (лютий 2025-го). Ви не повірите, але його Telegram – енциклопедія подій області!
- Син Зіновій навчався в УКУ на культуролога – трагедія 2024-го вразила спільноту.
- Родина викупила будинок у центрі Львова (2026) – від житла до бізнес-хабу.
- Під час Covid-19 область була останньою в рейтингу (2020), але війна змінила все на краще.
- Английська вільно – для міжнародних партнерств.
Ці штрихи роблять його живим, не паперовим героєм.
Родина та особисте: за лаштунками влади
Шлюб з Оксаною Іванівною з 2004-го – понад 20 років. Донька Софія. Але 18 березня 2025-го Личаківський суд розриває союз: різні погляди, відсутнє порозуміння. Оксана отримує квартири (81+175 м²), Audi Q5, зарплату від родинних фірм (190 тис. грн 2023-го). Борги перед Зіновієм – 2,1 млн грн.
Трагедія: син Зіновій помирає 24 липня 2024-го від раку на 19-му році. Студент УКУ, його поховали в Храмі Святої Трійці. Козицький поділився спогадами в січні 2025-го: “Йому мало б бути 20”. Батько Зіновій – партнер Комарека, нові фірми. Брат Степан – в бізнесі. Родина – опора, хоч і з викликами.
Критика та виклики: тіні на шляху
Скандали не оминають. Зв’язки з Комареком: СБУ у 2018-му радила уникати, суд 2024-го зобов’язав кримінал. Дорога до готелю батька в Східниці – 25 млн грн (2023), НАБУ про конфлікт інтересів. Виїзд псевдоволонтерів (“Шлях”, 2023). Шахраї від його імені (2025). Кандидатство в міністри – чутки про “клан Козицьких” в енергетиці.
Але Козицький відповідає діями: прозорі декларації, антикорупційні заяви. “Довіра будується роботою”, – його мантра. Критика додає гостроти, як спеції львівській каві.
У 2026-му Львівщина продовжує рости: від турелей до ветеранських сліхів. Максим Козицький – той, хто тримає стермо в бурю, і попереду ще чимало горизонтів.