Михайло Федоров, людина, яка перетворила державні послуги на смартфонні додатки, раптово опинився в епіцентрі силового блоку. Його призначення міністром оборони у січні 2026 року супроводжувалося масштабними перестановками, де звільнили голову СБУ Василя Малюка, а на чолі відомства з’явилися нові обличчя. Ці зміни не просто кадрові ротації — вони відображають спробу радикально перебудувати підходи до безпеки в умовах виснажливої війни.
Федоров ніколи не працював безпосередньо в СБУ, але його цифрова революція торкнулася всіх державних інституцій, включно зі спецслужбами. Дія, Дія.City, електронне бронювання — ці інструменти полегшили життя мільйонам, але водночас викликали питання про те, як технології змінюють контроль, моніторинг і протидію загрозам.
Цифрова трансформація та її вплив на безпековий сектор
Коли у 2019 році Федоров став радником президента з digital-напрямку, мало хто уявляв, наскільки глибоко технології проникнуть у повсякденне життя українців. СБУ активно використовувала цифрові інструменти для виявлення колаборантів, відстеження російських агентів і координації кібероперацій. Саме через реєстри та API, створені під егідою Мінцифри, спецслужби отримали швидший доступ до даних про пересування, комунікації та фінансові потоки.
Під час повномасштабного вторгнення ці системи стали рятівними. СБУ проводила операції, де дані з “Дії” допомагали швидко ідентифікувати підозрюваних у диверсіях. Федоров неодноразово підкреслював, що цифрова інфраструктура — це не просто зручність, а й зброя. Його команда інтегрувала захищені канали обміну інформацією між Мінцифрою, СБУ та ЗСУ, що дозволило прискорити реакцію на загрози.
Але з’явилися й ризики. Критики вказували на потенційне зловживання даними, коли державні сервіси перетворюються на інструмент тотального контролю. Федоров завжди наполягав на прозорості та захисті персональних даних, вводячи двофакторну автентифікацію та шифрування, проте в умовах війни баланс між безпекою та приватністю залишається хитким.
Перехід Федорова до Міноборони: чому саме він
Січень 2026 року став переломним. Верховна Рада звільнила Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Василя Малюка з керівництва СБУ, а Михайла Федорова — з Мінцифри. Потім призначила його новим очільником оборонного відомства. Цей крок Зеленського пояснювали потребою в технологічній модернізації армії.
Федоров одразу оголосив три пріоритети: посилення протиповітряної оборони, впровадження передових технологій та реформа ТЦК. Його досвід цифровізації дозволив запустити масштабні проєкти з дронів — “Армія дронів” у 2025 році уразила майже 820 тисяч російських цілей. Тепер ці підходи масштабуються на весь сектор оборони.
Звільнення Малюка з СБУ та призначення нових керівників (зокрема, тимчасового Євгенія Хмари) створило вакуум, де Федорову довелося тісно співпрацювати з новим керівництвом спецслужби. Координація між Міноборони та СБУ стала критичною — від кіберзахисту критичної інфраструктури до операцій у тилу ворога.
Співпраця Міноборони та СБУ в умовах війни
СБУ завжди мала потужний кібернапрямок — Центр спеціальних операцій “А” регулярно фігурує в топах ефективності ударів дронами. Після переходу Федорова до Міноборони ця співпраця посилилася. Спільні операції з ураження логістики ворога, виявлення шпигунських мереж та захист інформаційного простору стали щоденною рутиною.
Федоров привніс у військову сферу принципи agile-менеджменту: швидкі ітерації, постійне тестування та data-driven рішення. СБУ, яка традиційно працювала в режимі секретності, тепер інтегрує відкриті дані з цивільних реєстрів для точнішого наведення. Це створює синергію, де технології Федорова зливаються з оперативним досвідом спецслужб.
Однак така інтеграція викликає дискусії. Чи не призведе надмірна цифризація до витоку чутливих даних? Федоров запевняє, що всі системи будуються з нульовим довірою та багатошаровим захистом, але війна показує: жодна система не є абсолютно непроникною.
Цікаві факти про зв’язки Федорова з безпековим сектором
Цікаві факти
- 🌐 Перший цифровий удар СБУ: У 2022 році саме завдяки інфраструктурі Мінцифри СБУ змогла швидко заблокувати сотні фейкових акаунтів, які поширювали російську пропаганду в перші дні вторгнення.
- 🚀 Дрони та СБУ: Підрозділ ЦСО “А” СБУ стабільно входить до топ-3 “Армії дронів” за ефективністю уражень — у 2025 році вони знищили тисячі цілей завдяки технологіям, започаткованим ще за часів Федорова в Мінцифрі.
- 🔒 Захист даних під час війни: Федоров особисто ініціював впровадження quantum-resistant encryption у державних реєстрах, що захищає інформацію СБУ від потенційних квантових атак у майбутньому.
- 📱 Дія для силовиків: Через “Дію” військові та співробітники СБУ отримують автоматичні відстрочки та бронювання — це скоротило паперову тяганину на 70%.
- ⚡ Кіберконтратака: У 2024–2025 роках спільні команди Мінцифри та СБУ провели понад 200 успішних кібероперацій проти російських хакерських груп.
Реформи та виклики на новій посаді
Як міністр оборони Федоров зіткнувся з величезними викликами. Мобілізація, самовільне залишення частини, дефіцит ППО — все це вимагає системних рішень. Він анонсував реформу мобілізаційного процесу, де цифра гратиме ключову роль: автоматичне продовження відстрочок, електронні повістки, залучення іноземців до ЗСУ.
Співпраця з СБУ тут незамінна. Спецслужба виявляє ухилістів, а Міноборони оптимізує процеси через технології. Федоров планує інтегрувати AI для аналізу даних про потенційних рекрутів, що дозволить точніше прогнозувати потреби фронту.
Його підхід — це не просто заміна паперу на екран, а глибока трансформація мислення. Армія, яка вчиться у стартапів, стає гнучкішою та ефективнішою. Але війна не пробачає помилок, і кожен новий інструмент тестується під вогнем.
Федоров продовжує будувати державу, де технології служать людям — і водночас захищають їх у найскладніші часи. Його шлях від цифрового міністра до міністра оборони показує, наскільки тісно переплітаються інновації та безпека в сучасній Україні.