Гірськолижні траси Буковеля, що петляють по карпатських схилах, приваблюють натовпи туристів взимку й влітку, перетворюючи тихе село Поляниця на пульсуючий центр розваг. За цим магнітом стоїть не один герой: спочатку Олександр Шевченко вдихнув життя в проект, а нині родина Палиць тримає ключі від імперії. Засновник Шевченко мріяв про український Аспен ще в 90-х, а сьогодні ТОВ “Буковель” під контролем Захара та Оксани Палиць генерує мільярди, демонструючи, як локальна ідея виросла в глобальний бренд.
Цей перехід власності не просто смена варти – це історія амбіцій, де земля лишається за “Скорзонерою” Шевченка, а операційний бізнес сягає швейцарських офшорів. У 2025 році активи компанії перевищили 4,34 мільярда гривень, а прибуток сягнув 255 мільйонів, роблячи Буковель не просто курортом, а фінансовим гігантом Карпат.
Олександр Шевченко: коломийський хлопець, що побудував Буковель
Уявіть собі звичайного радіомонтажа з Коломиї, який у 2004 році стає директором ТзОВ “Скорзонера” і запускає грандіозний проект. Олександр Леонідович Шевченко, народжений 8 квітня 1971 року, пройшов шлях від студента Чернівецького університету до візіонера туризму. Закінчивши фізичний факультет за спеціальністю “Радіотехніка”, він швидко переключився на бізнес: спочатку менеджер в “Аускопрут”, потім директор ВКФ “Кварта”.
Його енергія вирувала, як весняний потік у Карпатах. Шевченко не просто керував – він створював. Під його керівництвом “Скорзонера” придбала землі в Поляниці й почала будувати підйомники, траси, готелі. До 2014 року, коли він пішов з посади директора, Буковель уже приймав мільйони гостей щороку. Сьогодні Шевченко – депутат Івано-Франківської облради, меценат з фондами допомоги бійцям АТО та дітям з інвалідністю. Його декларація за 2024 рік вражає: 95 мільйонів гривень подарунку від сина, позики фірмам на сотні мільйонів, колекція ролексів і мільйон доларів на рахунках.
Але Буковель для нього – не лише гроші. Він розповідав на фестивалях, як перші підйомники будували власними силами, долаючи скепсис місцевих. Цей коломийський хлопець довів: мрія про український курорт світового рівня реальна.
Історія створення: як Буковель виріс з нуля
Почалося все в кінці 90-х, коли Карпати ще не знали масового туризму. Шевченко побачив потенціал у полонинах біля Яремче: 68 кілометрів трас, 18 підйомників, аквапарки, готелі. Перший підйомник запустили в 2001-му, а повноцінний сезон стартував 2003-го. Інвестиції сягали сотень мільйонів, частково з кредитів і партнерств.
Ключ до успіху – диверсифікація. Взимку лижі, влітку велосипеди, вело трекінг, квадроцикли. Буковель інвестував в інфраструктуру: аеропорт Івано-Франківськ отримав 100 мільйонів доларів від “Скорзонери” ще 2012-го. Сьогодні курорт приймає понад 1,5 мільйона відвідувачів щороку, з них 40% – іноземці.
- Перший етап (2000-2005): Землі, базові траси, 4 підйомники. Фокус на локальних туристах.
- Розвиток (2006-2014): Готелі Radisson, Myronosy, аквапарк. Шевченко як директор керував експансією.
- Модернізація (після 2014): Нові траси, біатлонний комплекс, велопарки.
Після списку видно: зростання не випадкове. Кожен крок супроводжувався маркетингом – фестивалі, спонсорство збірної з лиж. Результат? Буковель став №1 в Україні, обігнавши Славсько чи Драгобрат у рази.
Зміни власності: від Коломойського до нової ери
Раніше тіні Коломойського та Боголюбова лягали на Буковель через “Скорзонеру”. Група “Приват” контролювала землі, а операційний бізнес ріс. Але 2021 рік став поворотом: ТОВ “Буковель” (зареєстроване 2016-го) викупило права на управління, сайт, бренд. Коломойський вийшов, як підтвердив Ігор Палиця в 2023-му: “У Буковелі його немає взагалі”.
“Скорзонера” лишається з землею, але збиткова – 44 мільйони втрат у 2022-му. Оператор ТОВ “Буковель” – машина прибутку. Перехід став можливим завдяки родині Палиць, де Ігор – екс-соратник Коломойського, а син Захар узяв естафету.
Поточні власники: родина Палиць на чолі
Станом на 2026 рік ТОВ “Буковель” належить ТОВ “Укрінвестторгбуд” (66,67%) та Оксані Василівні Палиці (33,33%). Кінцевий бенефіціар – Оксана Палиця, екс-дружина нардепа Ігоря Палиці. Захар Ігорович Палиця, син Ігоря, громадянин Швейцарії, контролює “Укрінвестторгбуд” через 82,5% частки. Вони купують мисливські центри, орендують канатні дороги, розбудовують аквапарк Mavka за 2 мільярди.
Захар живе в Женеві, але керує з глобальним баченням: тендери на дороги до курорту на 9 мільярдів у бюджеті-2026. Родина інвестує в нерухомість, готелі в Одесі, зберігаючи Буковель як корону. Це не просто бізнес – династія, де Швейцарія змішується з Карпатами.
| Компанія | Власник/Бенефіціар | Частка |
|---|---|---|
| ТОВ “Буковель” | ТОВ “Укрінвестторгбуд” / Оксана Палиця | 66,67% / 33,33% |
| ТОВ “Укрінвестторгбуд” | Захар Палиця | 82,5% |
| ТзОВ “Скорзонера” | Історично Шевченко / Коломойський | Землі курорту |
Джерела даних: opendatabot.ua, biz.nv.ua. Таблиця показує гібридну структуру: земля окремо, бізнес – у Палиць.
Фінансовий двигун: рекорди 2025-2026
У 2025-му ТОВ “Буковель” зафіксувало дохід 1,54 мільярда гривень – плюс 47% до попереднього року. Прибуток 255 мільйонів, активи 4,34 мільярда. Лише листопад-грудень принесли 1,78 мільярда виторгу. Податкова знайшла порушення на 3,2 мільйона, але це дрібниці на тлі зростання.
Тренд – диверсифікація: аквапарк, біатлон, велопарки. Бюджет-2026 анонсує 9 мільярдів на дороги до Поляниці, полегшуючи доступ. Попри війну, попит стабільний: 214 перевірок ДПС, але бізнес цвіте.
Цікаві факти про власників Буковеля
- Шевченко балотувався в президенти 2019-го, підтримавши Зеленського в турі.
- Захар Палиця з LinkedIn позиціонує себе як інвестор нерухомості в Одесі та Карпатах.
- Буковель орендував канатні дороги родині Палиць у 2025-му – єдиний учасник торгів.
- Аквапарк Mavka коштував 2 мільярди, ставши найсучаснішим у Східній Європі.
- Шевченко має лицарський хрест Ватикану за благодійність (2012).
Ці перлини ілюструють, як особистості формують долю курорту. Буковель – не статичний актив, а жива екосистема, що еволюціонує з власниками.
Політика, скандали та благодійність
Шевченко – нардеп 7-8 скликань, з УКРОПу в “За майбутнє”. Балотувався президентом, критикував владу. Палиці теж у політиці: Ігор – голова партії, голосують за бюджети з дорогами до Буковеля. Скандали? Обіцянки 9 мільярдів на інфраструктуру викликають питання, чи не фаворитизм. Але факти говорять: дороги полегшать логістику для всіх.
Благодійність – сильна сторона Шевченка: фонд “Новий Івано-Франківськ” допоміг 80 тисячам. Буковель приймає реабілітацію для воїнів. Палиці інвестують у локальний розвиток, купуючи комбінати для забудови.
Родина Палиць розширює імперію: від мисливських центрів до ТРЦ. Шевченко лишається іконою, його спадщина – траси, що манить сніговими мріями. Карпати дихають успіхом, обіцяючи нові горизонти.