Олександр Валерійович Зубков, народжений 3 серпня 1996 року в Макіївці на Донеччині, вже давно став синонімом швидкості й креативу на правому фланзі поля. Цей 29-річний вінгер турецького “Трабзонспору” та національної збірної України пройшов шлях від донбаських футбольних полів до визнання найкращим правим вінгером чемпіонату Туреччини у 2025 році. Його дриблінг, гострі простріли та вміння забивати вирішальні голи роблять його незамінним гравцем, а фанати називають його “електричним фланговим”, бо він ніби струм пробігає по суперникам.
У клубній кар’єрі Зубков здобув чотири чемпіонства України з “Шахтарем”, кубки Угорщини з “Ференцварошем” і продовжує вражати в Суперлізі Туреччини, де за півсезону 2025/26 наколотив 3 голи та 4 асисти в 24 матчах. За збірну – 43 ігри, 3 голи, участь у двох Євро та відборі до ЧС-2026, де його гол Ісландії вирвав путівку до плей-офф. А тепер розберемося, як цей хлопець з індустріального Донбасу став європейським професіоналом.
Макіївка, де виріс Саша Зубков, – місто шахт і заводів, але для малого хлопця футбольне поле стало єдиним “заводом”, де він кусив м’яч з раннього ранку. Родина підтримувала його мрію, і вже в 2009-му, у 13 років, він потрапив до школи “Олімпіка” Донецьк. Там його помітили скаути “Шахтаря”, і з 2011-го почалася академічна ера в одному з топ-клубів Європи.
Юнацькі роки: перші кроки в “Шахтарі”
Академія “Шахтаря” – це кузня талантів, де Зубков провів ключові роки формування. У ДЮФЛ за “Олімпік” і “гірників” він наколотив 70 матчів і 39 голів, демонструючи феноменальний нюх на позицію. У U-19 “Шахтаря” – ще 61 гра, 11 забитих, а в Юнацькій лізі УЄФА 2014/15 дійшов до фіналу, де забив 3 голи в 10 матчах. Той сезон став переломним: команда виграла чемпіонат U-19 України, і Саша відчув смак великого футболу.
Тренери згадують його як невтомного бійця з лівою ногою, що ріже оборону, наче гарячий ніж масло. “Він мав той вогник, який не загасити”, – казали в академії. Ці роки заклали фундамент: техніка, витривалість, розуміння гри. А війна на Донбасі змусила переїжджати, але не зламала дух – “Шахтар” евакуювався до Києва, і Зубков адаптувався блискавично.
Дебют у професіоналах: перші матчі за “Шахтар”
23 вересня 2015 року – дата, яку Зубков не забуде. У кубковому матчі проти “Тернополя” тренер Паулу Фонсека випустив його в старті, і Саша відіграв усі 90 хвилин. Перший гол за основу? Ще почекає, але в УПЛ дебют настав 15 травня 2016-го проти “Зорі” – заміна на 27-й хвилині. За перші роки в “Шахтарі” (2014–2020) – 17 матчів у лізі без голів, але це був період навчання серед зірок на кшталт Марлоса чи Тайсона.
Зубков вигравав титули: чемпіонства 2016/17, 2017/18, кубки 2015/16–2018, суперкубки. Але щоб розкритися, знадобилася оренда. “Я рвався в бій, хотів грати щотижня”, – ділиться він у інтерв’ю. І от 2018-го – “Маріуполь”.
Оренда в “Маріуполі”: прорив у грі
З серпня 2018-го по 2019-й Зубков у “приазовців” став зіркою. 22 матчі, 8 голів – це вибух! Він рвав фланги, забивав з-за меж штрафного, асистував. Найяскравіший момент – дубль у ворота “Десни”, коли фанати скандували його ім’я. Ця оренда показала: хлопець готовий до топ-рівня. “Маріуполь дав мені впевненість, ніби розкрив крила”, – згадує Саша.
Статистика говорить сама: середній рейтинг 7.2 за Sofascore, 2.1 удару за гру. Повернення в “Шахтар” уже як гравець ротації, але для повного розквіту чекала Угорщина.
“Ференцварош”: європейські пригоди та трофеї
Літо 2019-го: оренда в “Ференцварош”. 73 матчі за три сезони, 15 голів у лізі – це був розквіт. Угорська ліга стала трампліном: Саша став базовим вінгером, виграв чемпіонати (хоча основний титул – кубок 2021/22). У Лізі чемпіонів і Європі – досвід проти “Ман Сіті”, “Олімпіакоса”. Гол у ворота “Яблонця” в ЛК – чисте мистецтво.
Тут Зубков навчився грати під тиском, вчилися тактиці Серхіо Рамуша-стилю. “Угорщина – це Європа, де кожен матч як війна”, – каже він. Повернення в “Шахтар” у 2022-му: 54 матчі, 15 голів, ключова роль у Лізі націй та Євро-кваліфікації.
Великий трансфер: “Трабзонспор” і турецький успіх
3 лютого 2025-го – бомба: “Шахтар” продає Зубкова в “Трабзонспор” за рекордні (для себе) гроші. Контракт до 2029-го, зарплата 1,4 млн євро на рік, ринкова вартість 7,5 млн. У Туреччині Саша – король флангу: 23 матчі, 7 голів на жовтень 2025-го, а в сезоні 2025/26 – 24 гри, 3 голи, 4 асисти. Травма в лютому 2026-го не зламала – повернувся в основну обойму, забив у кубку.
Визнання: у листопаді 2025-го – найкращий правий вінгер Туреччини за версією Turkuvaz Medya Sports Summit. Турецькі журналі пишуть: “У Трабзонспора немає гравця, як Зубков”. Його дриблінг – 65% успіху, 2,5 кей-пасів за гру. Фанати “бородатих” носять його 22-й номер з гордістю.
Перед таблицею з кар’єрою: Ось ключові етапи клубної кар’єри Зубкова – від юнацьких до сьогодення.
| Клуб | Період | Матчі | Голи | Трофеї |
|---|---|---|---|---|
| Шахтар (молодіжка) | 2011–2014 | 61 | 11 | Чемпіон U-19 |
| Шахтар (основа) | 2014–2020 | 17 | 0 | 2x Чемпіон, 4x Кубок |
| Маріуполь (оренда) | 2018–2019 | 22 | 8 | – |
| Ференцварош (оренда) | 2019–2022 | 73 | 15 | Кубок Угорщини |
| Шахтар | 2022–2025 | 54 | 15 | 2x Чемпіон, Кубок |
| Трабзонспор | 2025– | ~50 (на 2026) | ~12 | – |
Дані з transfermarkt.com та uk.wikipedia.org. Загалом понад 280 матчів, 60 голів – вражаюча статистика для вінгера.
Кар’єра в збірній: від юнаків до Євро та ЧС
Зубков – продукт української системи: U-18 (8/1), U-19 (15/5), U-20 (2/2), U-21 (14/5). Дебют за основу – 7 жовтня 2020-го проти Франції (0:1, але гідно). Зараз 43 матчі, 3 голи: перший – Північна Ірландія (2021), останній – Ісландія (2:0, 16 листопада 2025, 87-а хвилина – путівка до стикових ЧС-2026!).
Євро-2020: ротація, Євро-2024: 5 матчів. “Грати за збірну – це честь, за яку я боровся все життя”, – його слова після голу ісландцям. У Лізі націй – стабільний, з асистами Циганкову.
Особисте життя: родина, виклики та сила духу
Саша – сімейний чоловік, хоч і з драмами. У жовтні 2019-го одружився з красунею Анною після освідчення біля Ейфелевої вежі. Донька Софія народилася в січні 2021-го – радість для фанатів. Але 2024-го скандали: Анна звинуватила в зрадах, подала на розлучення в січні 2025-го. Попри це, Зубков тримається: “Родина – моя сила, футбол – моя віддушина”. У Instagram (@zubiksane4ka) – 84 тисячі фоловерів, фото з Туреччини, де оселилася сім’я.
З Донбасу він пишається корінням, підтримує ЗСУ донатами. Хобі – машини, мото, родинні поїздки. “Ви не повірите, але я люблю готувати борщ – традиція від мами”.
Цікаві факти про Зубкова
- Перший гол у ЛЧ – проти “Яблонця” (2021), з 25 метрів – “бомба лівою”.
- У “Трабзонспорі” фанати скандували “Zubkov – король!” після нагороди 2025-го.
- Травма в 2026-му: пропустив 2 тижні, але повернувся з голом у дебюті.
- Любить швидкість: колекціонує спорткари, мріє про Формулу.
- У збірній асистував Мудрику 3 рази – “брат по флангу”.
Ці перлини роблять Зубкова не просто гравцем, а легендою з людським обличчям.
Перспективи: куди веде шлях “електричного вінгера”?
На 2026-й Зубков – у топ-формі: 29 років, пік кар’єри. “Трабзонспор” мріє про ЛЧ, збірна – про ЧС. Можливий трансфер у топ-5? Ринкова 7,5 млн – привабливо для “Аталанти” чи “Бетіса”. Саша тренується з фанатизмом, відновлюється від травм блискавично. Його історія – про стійкість: від війни на сході до турецьких стадіонів, де тисячі скандують “Oleksandr Zubkov!”.
Кожен його рейд флангом нагадує: талант плюс праця = вершини. А що буде далі? Слідкуйте – цей хлопець ще дивуватиме.