Дубровиця, тихе містечко на Рівненщині, де сосни шепочуть секрети Полісся, подарувала Україні постать, яка з рок-н-ролної юності перестрибнула до вирв державних реформ. Руслана Величко-Трифонюк – юристка, волонтерка, екс-заступниця міністра у справах ветеранів з питань європейської інтеграції. Її кар’єра спалахнула в хаосі повномасштабної війни: від закупівлі “Байрактів” до лідерства в Українському ветеранському фонді. Але шлях не минув без бур: у січні 2025-го її звільнили через скандал з образою колеги-ветерана. Ця жінка, яка виросла на скейті та гітарі, навчилася не здаватися, перетворюючи кризи на прориви.
З маленької Дубровиці Руслана полетіла в великий світ, де театральні підмостки змінилися кабінетами влади. Сьогодні, у 2026-му, вона викладає в бізнес-школі МІМ, радить у “Мілітарному” та продовжує pro bono правову допомогу в “Повернись живим”. Її історія – це не суха біографія, а жива сага про адаптацію, де провал стає трампліном.
Коріння на Поліссі: Дубровиця та перші уроки життя
Рівненщина, з її болотами й лісами, де час тече повільно, як вода в річці Горинь, сформувала характер Руслани Величко-Трифонюк. Народилася вона в Дубровиці, де середньовічна фортеця нагадує про стійкість предків. Школи №2 та №3 стали першим плацдармом: тут вчилася долати бар’єри, де провінційна реальність вимагала креативу. Мама прищепила принцип “все по-чесному” – жодної крадіжки, бо совість гризе сильніше за будь-який вирок.
Юність вирувала роком: гітарні рифи, скейтборд по вибоїнах. Руслана згадує, як у 18 грала в гурті, мріючи про сцену. Але життя скерувало до Рівненського державного гуманітарного університету. У 2009-му вона отримала диплом магістра театрального мистецтва – режисер драматичного театру. Ці перші режисирувальні навички навчили її ставити сцени життя: логіку, емоції, кульмінацію.
З Острозької академії, де режисирувала студентські вистави (2008–2009), Руслана винесла уміння керувати хаосом. Дубровиця не стримала амбіцій – Київ кликав сильнішим ритмом.
Від театральних вогнів до громадських баталій
Київ зустрів бухгалтерією: у 2010-му Руслана попрацювала в ТОВ “Модільяні ЛТД”. Але душа рвалася до динаміки. З жовтня 2009-го – регіональна координаторка виборчих програм “ОПОРИ” в чотирьох областях. Тут почався справжній ріст: моніторинг виборів, де кожен підрахунок – як шахова партія.
2011–2012: прес-секретарка та менеджерка в ГО “Асоціація допомоги постраждалим інвесторам”. Навчилася спілкуватися з владою, витягувати людей з фінансових ям. Потім – розквіт в “ОПОРІ”: з 2014-го координаторка житлово-комунальних програм за проєктом USAID “Муніципальна енергетична реформа”. Липень 2017-го завершив цей етап, але Руслана вже запустила “Дані міст” (2016–2019) – платформу відкритих даних для громад.
Керівниця PR у “ОПОРІ” (2018–2019) додала медійного блиску. Ці роки – фундамент: від локальних реформ до національного масштабу. Руслана перетворювала абстрактні дані на інструменти змін, ніби режисерка, що оживає статистику.
Політичний вир: партія “Голос” і рух “ЧЕСНО”
Літо 2019-го: вступ до партії “Голос”. Юристка центрального штабу, головна консультантка фракції, помічниця нардепа Андрія Шараскіна. Тут закони стали зброєю – гострою, як скальпель. Руслана занурилася в законотворчість, де кожна кома вирішує долі.
Серпень 2021-го: координаторка проєктів “ЧЕСНО”. Антикорупційний моніторинг депутатів – робота, де чесність перевіряється вогнем. Цей досвід загартував: від театру до парламенту, де інтриги густими, як лондонський туман.
Вона любила законодавство як хобі: liga.zakon.net, позиції Верховного Суду – вечірні ритуали. “Знайти істину” – її девіз, де юриспруденція як змагання.
Ветеранський фронт: фонд, “Повернись живим” і Байрактари
Березень 2022-го: повномасштабне вторгнення. Руслана – перша заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Паралельно в.о. директора, волонтерка “Повернись живим”, радниця заступниці Міноборони. Ініціювала зміни до Податкового та Митного кодексів: здешевлення дронів, БТР, “Байрактів” – фонд купив і передав ГУР.
Створення фонду в хаосі: дослідження з “Рейтингом”, проєкт “Я ветеран” – щоб суспільство бачило в них сусідів, а не стереотипи Другої світової. Реінтеграція через спорт, психологію, бізнес. Руслана їздила регіонами, як Херсонщиною, просуваючи хаби для ветеранів.
Донька Євгенія (нар. 2015) гралася моделями “Байрактару” та “Джавеліну” – війна в мініатюрі. Руслана виховує незалежність: правда про світ, без ілюзій.
Вершина влади: заступниця міністра з євроінтеграції
25 червня 2024-го КМУ (розпорядження №578-р) призначив Руслану заступницею міністра Мінветеранів. Фокус – європейська інтеграція: гармонізація стандартів реабілітації, бізнес-підтримка ветеранів. Візити, як у Херсон, де перевіряла центри “Brave&Safe”.
Блоги в “Українській правді”, NV, RBC-Україна: колонки про ветеранський бізнес, відкриті дані. Освіта доповнила: 2022 – юрист НАУ, 2023 – право в ХНУ ім. Ярослава Мудрого, менеджмент МІМ, HR LvBS.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2008–2009 | Режисерка, Острозька академія | Студентські постановки |
| 2014–2019 | ОПОРА (різні ролі) | “Дані міст”, енергетична реформа |
| 2022–2024 | Ветеранський фонд | Закупівлі для ЗСУ, реінтеграція |
| 2024–2025 | Заступниця міністра | Євроінтеграція ветеранської політики |
Дані з kmu.gov.ua та mva.gov.ua. Таблиця ілюструє динаміку: від креативу до стратегії.
Скандал, що сколихнув: конфлікт з ветераном Шибаловим
6 січня 2025-го вибухнув скандал: ветеран Євген Шибалов, екс-полонений і колега, звинуватив Руслану в приниженні. “Маргінал”, погрози – нібито за надмірну роботу. Мінветеранів ініціювало звільнення, 7 січня КМУ (№11-р) підтвердило. Руслана заперечує: звільнилася за власним, скандал – вирваний контекст.
- Шибалов: описав образи в соцмережах, резонанс миттєвий.
- Мінветеранів: перевірка, документи до КМУ.
- Руслана: “Не пов’язано, йду за новим викликом”.
Скандал висвітлив напругу в ветеранських структурах: високі ставки, емоції на межі. Руслана вийшла з піднятими головою, як скейтбордистка після фолу.
Цікаві факти з життя Руслани Величко-Трифонюк
- У юності обожнювала рок, грала на гітарі, каталася на скейті – дрес-код тоді не класичний костюм.
- Донька Євгенія спить на іграшковому танку, знає “Що по росні?” з подкасту Чмута.
- Любить законодавство як роман: читає коментарі ночами.
- Закупила “Байрактари” дзвінком: “Мене звати так, мені треба це”.
- Декларація 2023: Nissan Qashqai за 600 тис. грн, готівка в доларах – скромно для топ-чиновниці.
Ці штрихи роблять її живою: не ікона, а жінка з вогнем у очах.
Спадщина реформ: від дронів до ментальної підтримки
Внесок Руслани – не цифри, а врятовані життя. Зміни до кодексів у березні 2022-го прискорили гуманітарку: безпілотники ЗСУ дякують їй. У фонді – опитування, де 92% довіряють ветеранам. “Ігри ветеранів” – спорт як терапія.
- Реабілітація: хаби, психологи, бізнес-підтримка.
- Європа: адаптація стандартів ЄС для реінтеграції.
- Дослідження: ветерани – не вразливі, а лідери відбудови.
Блоги підкреслюють: ветеранський бізнес потребує реальної допомоги, не слів. Сьогодні, у 2026-му, Руслана ділиться знаннями в МІМ, аналізує в “Мілітарному”, допомагає “Повернись живим”. Її енергія пульсує: кризи – це сцени, де вона режисер. А що далі? Волонтерські проєкти, лекції, можливо, новий фонд – розмова з нею триває в кожному пості чи реформі.