Київські вулиці, де переплелися історія інтелігенції та пульс наукових відкриттів, стали колискою для Елли Марленівни Лібанової. Народжена 12 лютого 1950 року в столиці, вона виросла в родині, де батько-юрист і мати-лікарка прищепили любов до знань і справедливості. Сьогодні, у свої 76 років, Елла Лібанова очолює Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, є академіком-секретарем Відділення економіки НАН і першою жінкою в історії академії, яка увійшла до її президії. Її дослідження про міграцію, ринок праці та демографічну кризу формують державну політику, а прогнози на 2026 рік лякають і надихають водночас.
Ця непересічна жінка не просто аналізує цифри – вона розкриває душі нації. З понад 200 наукових праць, тисячами цитувань у Google Scholar і монографіями, виданими ООН та Світовим банком, Лібанова перетворює суху статистику на живу історію українців. У часи війни її слова про втрату 10 мільйонів душ через еміграцію, смертність і падіння народжуваності до рівня нижче 1,0 стали маяком для уряду.
Ринок праці, де раптом зник ейджизм і роботодавці полюють на фахівців 55+, – ще один її інсайт. Елла Лібанова бачить, як війна перевернула піраміду: надлишок “лідерів” з дипломами і дефіцит майстрів. Це не просто тенденція, а ключ до відновлення.
Дитинство серед київської інтелігенції
П’яте покоління київської еліти – так називають родину Лібанової. Маленька Елла жила з дідусем, вбираючи аромати старих книг і розмов про справедливість. Батько, юрист, вчив бачити закономірності в хаосі, мати-лікарка – емпатію до страждань. Ці уроки стали фундаментом для майбутньої демографки.
Шкільні роки пройшли в атмосфері допитливості. Після випуску 1967-го вона вступила до Київського інституту народного господарства імені Д.С. Коротченка (нині КНЕУ імені В. Гетьмана). У 1971-му диплом з економіки в руках – і шлях до науки розпочинається. Перша робота: інженерка, потім молодша наукова співробітниця в тому ж інституті. Тут, серед таблиць і графіків, зародилася пристрасть до статистики, яка згодом перетвориться на докторські дисертації.
Ті часи були непростими: радянська система тиснула, але амбіції горіли. Елла Марленівна згадує в інтерв’ю, як самоцінність формується змалку – і її власна виросла з родинних традицій. Це не просто біографія, а рецепт стійкості для поколінь.
Науковий підйом: від кандидата до академіка
1977 рік приніс кандидатський ступінь з економічних наук. Дисертація “Статистико-економічний аналіз ефективності виробництва” – про специальнику “Статистика” – показала талант до точних розрахунків. Далі, у Раді з вивчення продуктивних сил України НАН, шлях від старшого інженера до завідувачки відділу. Тут Лібанова заглибилася в регіональні диспропорції, які пізніше стануть основою її докторської 1992-го: “Методологія і методика соціально-економічної оцінки тривалості життя та трудової активності населення регіонів України”.
2000-й – професорський титул за фахом “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика”. У 2002-му – член-кореспондент НАН, 2009-го – повний академік. А в 2021-му друга докторська: “Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу”. Під її керівництвом захищено 2 докторські та 17 кандидатських дисертацій. Перша жінка в президії НАН – це не тільки рекорд, а й двері для інших науковиць.
Викладання в КНУ імені Шевченка (курс “Соціальна статистика”) та НАДУ доповнює практику. Студенти згадують: лекції Лібанової – як детектив, де цифри оживають.
Інститут демографії: фортеця знань під її командуванням
Спільно з академіком С.І. Пирожковим Елла Лібанова створила Інститут демографії в 2003-му як заступниця директора з науки. З 16 березня 2007-го – повноцінна керівниця. За 19 років інститут став центром аналізу: від щоквартальних звітів про бідність для уряду до моделей пенсійної реформи.
Ключові проекти: Концепція демографічного розвитку до 2015-го, Національні доповіді про людський розвиток під егідою ООН. Методика вимірювання людського розвитку на рівні областей – офіційна, використовується Держстатом досі. За даними idss.org.ua, Лібанова керує дослідженнями ринку праці для МОП та МОМ.
Вона член Міжнародного союзу демографів, IUSSP, EALE, експертка Єврокомісії та Всесвітнього економічного форуму. Англійська вільна, понад 30 публікацій в ООН, Світовому банку, ЮНІСЕФ. Інститут – не офіс, а лабораторія майбутнього України.
Демографічна криза: від аналізу до прогнозів
Демографія для Лібанової – не абстракція. Монографія “Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки” (2003) розкрила причини депопуляції ще до війни. Сьогодні, у 2026-му, прогнози жорсткі: народжуваність нижче 1,0, втрати 10 млн з 2014-го. “Країна вдів і сиріт” – так вона описує реальність у свіжих інтерв’ю.
Війна прискорила все: міграція 6-7 млн, відтік мізків, падіння народжень. Повернеться 30% емігрантів, каже Лібанова, бо без безпеки ніхто не ризикне. Але є надія: емпатія українців зросла до “нечуваної” – волонтерство, прихисток біженцям. Це нова національна риса.
Ринок праці трансформувався. Ейджизм зник: чоловіки 60+ і жінки 55+ – найбажаніші. “Срібний вік” економіки, – жартує експертка. Надлишок менеджерів з дипломами, брак майстрів – через культ вищої освіти. “Усі хочуть бути лідерами, але хто виконуватиме?” – риторика Лібанової б’є в ціль.
Цікаві факти про Еллу Лібанову
- Повний кавалер ордена княгині Ольги – усі три ступені, плюс медаль “За сприяння обороні” 2025-го.
- 50 років шлюбу з чоловіком Олександром Веніаміновичем: “Не кожному це вдається”. Родина – серце, наука – мозок.
- Лауреатка премії L’Oréal-UNESCO “Для жінок у науці” 2023-го – визнання світу.
- Перша в Україні методика регіонального людського розвитку – щорічно в Держстаті.
- У 76 прогнозує: без повернення жінок чоловіки поїдуть слідом – гендерний баланс ключовий.
Ці перлини з її біографії показують: за цифрами ховається жива душа.
Монографії та публікації: енциклопедія знань
Понад 200 праць – від “Бідності населення України” (2008) до “Інструментів резилієнтності суспільства” (останні). “Людський розвиток регіонів України” (2007), “Смертність у трудоактивному віці” (2007) – бестселери науки. Співавторка “Гуманітарної сфери України” (2000).
Останні: аналіз гендерних відмінностей на ринку праці (2023, Вісник НАН), народжуваність після Перемоги (Дзеркало тижня). Цитувань 21 111 – вплив глобальний. Книги не пыляться на полицях: вони цитуються в Стратегіях розвитку.
Редакторка збірок про демографічні чинники бідності (2009), соціальні ризики (2008). Кожна сторінка – місток від теорії до практики.
| Рік | Монографія | Ключова тема |
|---|---|---|
| 2003 | Демографічна криза в Україні | Причини депопуляції |
| 2007 | Людський розвиток регіонів | Регіональні прогнози |
| 2008 | Бідність населення | Методика аналізу |
| 2021 | Резилієнтність суспільства | Військовий контекст |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, nas.gov.ua. Таблиця ілюструє еволюцію тем від кризи до відновлення.
Політичний вплив: від Кучми до сучасності
Науковий консультант Президента Кучми (2000-2005): Послання до ВР, стратегії. Співавторка демоконцепції до 2015-го. З 2020-го – Рада економічного розвитку при Кабміні. Член Комітету держпремій, редколегій “Економіка України”, “Статистика України”.
Її моделі пенсійної реформи, оцінки бідності – в урядових звітах. У 2026-му радить: залучати 55+, реформувати освіту під майстрів. “Диплом – не гарантія успіху. Потрібні руки, а не тільки статус лідера”.
Міжнародні групи Human Development Report – її голос лунає в ООН.
Нагороди: символ визнання
Заслужений економіст (2002), ордени Ольги III (2009), II (2013), I (2021). Медаль МОУ “За сприяння обороні” (2025). Премія НАН ім. Туган-Барановського (2011), “Жінка III тисячоліття” (2012), L’Oréal-UNESCO (2023). Почесні грамоти Кабміну.
Кожна – за внесок у оборону, науку, гендерну рівність. У 76 вона не зупиняється: дискусії “2024: сценарії для країни”, інтерв’ю про емпатію.
Родина як якір у бурі
50 років з Олександром Веніаміновичем – легенда. “Я прожила з чоловіком 50 років, не кожному це вдається. У мене класні сини-чудова”, – ділиться в подкастах. Родина підтримує науку: “Вона – мозок, родина – серце”. У часи війни це опора, що дозволяє прогнозувати з оптимізмом.
Елла Лібанова вчить: резилієнтність – у зв’язках. Тримайте контакт з емігрантами, залучайте старших – і Україна відродиться. Її прогнози на 2033-й похмурі, але з такими лідерами – реальні.