У серці донбаських степів, де пил шахтних доріг змішується з мріями про великі стадіони, народився один з найнадійніших захисників сучасної України. Ярослав Володимирович Ракицький, 36-річний центральний оборонець лівої ноги, виграв дев’ять чемпіонств України з “Шахтарем”, тричі святкував титули в Росії з “Зенітом” і зіграв 54 матчі за головну команду країни. Лише у лютому 2026-го він розірвав контракт з “Чорноморцем” Одеса, залишивши поле відкритим для чуток про завершення кар’єри, але з репутацією гравця, чиї штрафні удари досі згадують як легендарні.
Його шлях — це не просто статистика матчів і голів, а історія витривалості, від юнацьких полів Першотравенська до Лізі чемпіонів УЄФА. Ракицький дебютував у професіональному футболі 2006-го, а останній раз блиснув у Першій лізі взимку 2026-го, забивши з 35 метрів. Сьогодні, на піку зрілості, він стоїть перед вибором: повісити бутси чи продовжити бій.
Така кар’єра не будується на випадковості. Зростання 180 см, вага 70 кг, лівий профіль — Ракицький став символом надійності, де кожен відбір нагадував шахтарський молот, що розбиває опір. А тепер розберемо, як цей хлопець з промислового містечка підкорив Європу.
Дитинство серед шахт і перші кроки на полі
Першотравенськ, 3 серпня 1989 року — тут, у Дніпропетровській області, Ярослав вперше вдихнув повітря, просякнуте вугільним пилом. Батько Володимир гнув спину на шахті, мати Олена займалася бізнесом, а дідусь і дядько, відомі борці, прищеплювали хлопцеві залізну дисципліну. Футбол почався у шість років у місцевій секції, а згодом — перехід до “Самара-Метеорит” у Павлограді 2002-го.
У десять років юний талант їздив на перегляд до київського “Динамо”, але доля звела його з академією “Шахтаря” Донецьк у 2003-му. Там, у УОР Донецьк, Ракицький відіграв 65 матчів у дитячій лізі, забивши 8 голів до 2006-го. Ці роки загартували характер: тренування на зношених полях, конкуренція з ровесниками, перші уроки поразок. Ви не повірите, але саме шахтарське коріння сформувало його стиль — грубий, непохитний, як вугільний пласт.
Дебют у “Шахтар-3” 31 липня 2006-го став пропуском до дорослого футболу: 31 матч, 4 голи за два сезони. Тренери помітили лівоногого хлопця, здатного не лише оборонятися, а й загрожувати штрафним. Це був фундамент для майбутніх тріумфів.
Зоряні роки в “Шахтарі”: від дубля до основи
2008-й — перехід до “Шахтаря-2”, а 2009-го настав справжній прорив. Дебют у Прем’єр-лізі 15 березня проти “Металіста” — Ракицький увійшов на заміну і одразу показав клас. За десять років у основному складі (2009–2019) він зіграв 210 матчів у чемпіонаті, забив 9 голів, ставши ключовим елементом оборони Луческу та Фонсеки.
Уявіть: Ліга чемпіонів 2012/13, де “Шахтар” дійшов до 1/8, а Ярослав блокував удари Мессі та Неймара. Титули линули рікою — 8 чемпіонств України, 7 Кубків, 4 Суперкубки. Його штрафні з 30–40 метрів ставали подією: один з найвідоміших — у ворота “Дніпра” 2012-го. Команда грала як єдиний механізм, а Ракицький — той важіль, що тримав усіх позаду.
До 2019-го статистика вражала: понад 400 матчів за “гірників” усіх рівнів, лідерство в атаках з-за меж штрафного. Але амбіції кликали далі — трансфер до “Зеніту” за 12 млн євро став логічним кроком.
“Зеніт” і драматичний розрив: російський період
28 січня 2019-го Ярослав підписав контракт з пітерським гіганта. Дебют у РПЛ пройшов гладко: 78 матчів, 5 голів до 2022-го. Три чемпіонства Росії, Кубок 2019/20, два Суперкубки — трофеї додалися до полиці. Серхіо Коноплянка жартував, що Ракицький “як танк у обороні”.
Та 24 лютого 2022-го все змінилося. Після повномасштабного вторгнення гравець розірвав угоду 2 березня “за сімейними обставинами”, як повідомили в клубі. Повернення додому супроводжувалося тренуваннями з “Металістом” та “Шахтарем”, але першим став турецький “Адана Демірспор” улітку 2022-го — 8 матчів у Суперлізі.
16 січня 2023-го — тріумфальне повернення до “Шахтаря”. 24 матчі у сезоні 2023/24, один гол; сезон 2024/25 — продовження ролі лідера. Цей етап підкреслив патріотизм: від росіян — назад до України, попри втрату місця в збірній після 2019-го.
Одеський “Чорноморець”: бій у Першій лізі та прощання
Літо 2025-го: Ярослав приєднується до “Чорноморця” в Першій лізі. 25 матчів, 3 голи — вражаюче для захисника. Гол з 35 метрів 26 жовтня 2025-го проти “Прикарпаття” став вірусним, а лідерство в обороні допомогло команді боротися за підвищення. Капітанські пов’язки, мотиваційні промови — Ракицький оживив одеський колектив.
Але 16 лютого 2026-го контракт розірвано за згодою сторін, без претензій. Клуб подякував “досвідченому майстру”, Ярослав звернувся до фанатів з теплотою. Чутки про завершення кар’єри кружляють: 36 років, бізнес-інтереси, але й пропозиції з-за кордону. Його внесок в одеський клуб — це не лише голи, а й дух переможця.
Цей період показав адаптивність: від ЛЧ до Першої ліги, де кожен матч — виклик для легенд.
Збірна України: від дебюту до Євро
Дебют 10 жовтня 2009-го проти Англії — 1:0, перемога на “Вемблі” у 20 років. 54 матчі, 5 голів до 2018-го: перший — проти Андорри, ключові на Євро-2012 та 2016. Бронза молодіжного Євро-2011 з U-21 (17 матчів, 3 голи).
Ракицький блокував атаки Роналду, ассистував Ярмоленку. Пішов з команди 6 листопада 2019-го після “Зеніту”, але його спадщина — символи стійкості. Без нього оборона втратила “скелю”.
Стиль гри: більше, ніж оборонець
Лівий захисник з видінням плеймейкера: точні паси (87% у ЛЧ), потужні удари. Понад 15 голів штрафних — рекорд для українців. Фізична міць від родинних борців, читання гри — інтелект шахтаря.
Порівняйте з конкурентами: як Пепе, але з українським серцем. Травми не зламали — повернення 2023-го довело.
Ось ключові переваги його манери:
- Штрафні удари: Траєкторія з рикошетом, як у Роберто Карлоса — голи в ключових матчах.
- Оборона: 2–3 відбори за гру, лідер за перехопленнями в УПЛ.
- Лідерство: Капітан у кризах, мотиватор для молоді.
- Універсальність: Грає CB чи LB, атака з глибини.
Після списку видно: Ракицький — не просто гравець, а тактик, що змінює хід матчу. За даними transfermarkt.us, його стиль ідеальний для сучасного футболу.
| Клуб | Період | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|
| Шахтар | 2009–2019, 2023–2024 | 234 | 10 |
| Зеніт | 2019–2022 | 78 | 5 |
| Адана Демірспор | 2022–2023 | 8 | 0 |
| Чорноморець | 2025 | 25 | 3 |
Таблиця базується на даних uk.wikipedia.org станом на 2026 рік. Загалом понад 464 матчі, 28 голів — для захисника це еліта.
Родина та життя поза полем
Ольга Ракицька, дружина з 2009-го, — співачка та подруга Юлії П’ятової. Діти: син Ярославко та Артемко. Сестра Дар’я — чемпіонка України з футзалу 2023/24. Родина — опора: під час пауз у “Зеніті” Ольга підтримувала мрії.
Бізнес: промоушен боксу “Dominant Promotion” через Instagram. Хобі — риболовля, родинні поїздки. Ракицький пишається українством, як казав у інтерв’ю: “Серце з Донецька, але душа за всю країну”.
Цікаві факти про Ярослава Ракицького
- Перший гол за збірну — через 4 дні після дебюту, з пенальті проти Андорри.
- Забив понад 15 штрафних у кар’єрі — більше, ніж багато форвардів.
- У 2025-му в 36 років став MVP серпня в Першій лізі.
- Дідусь-борець навчив тримати удар — жодної паніки в обороні.
- Розірвав контракт з “Зенітом” першим серед українців після 24 лютого 2022-го.
Ці перлини роблять його історію живою, як матч на “Донбас Арені”.
Його кар’єра — мозаїка тріумфів і поворотів, де кожен гол штрафним нагадує про незламність. А що чекає попереду — новий клуб чи тренерська лавка? Футбол не стоїть на місці, і Ракицький завжди готовий до наступного виклику.