Полковник Національної гвардії України Денис Геннадійович Прокопенко, відомий під позивним “Редіс”, стоїть на чолі 1-го армійського корпусу “Азов” – формування, яке стало символом стійкості в найгарячіших боях. Цей киянин, народжений 27 червня 1991 року, пройшов шлях від фаната “Динамо” до героя, який тримав Маріуполь 86 днів під градом ворожих атак. Його історія – це не просто хроніка боїв, а справжній гімн волі, де кожна перемога виривається зубами з лап агресора.
Уявіть вулички Голосіївського району Києва в 90-х: хлопець із раннього віку вдихає дух свободи, грає в футбол і мріє про великі матчі. Денис рано втратив батька – у вісім років, – і дідусь став його наставником, передаючи не лише сімейні історії, а й незламний дух. Походження “Редіса” сягає фанатських трибун “Динамо Київ”, де сектор з таким прізвиськом задавав тон підтримці – і саме звідти прийшов бойовий позивний, що став легендою. Цей зв’язок з ультрас-середовищем загартував характер, навчив братству й готовності до сутичок за честь.
Шкільні роки в гімназії №59 промайнули швидко. 2008-го Денис закінчує її з мріями про лінгвістику, бо англійська манячила перспективами. Київський національний лінгвістичний університет, факультет германської філології – диплом викладача англійської в 2013-му. Але замість класу його чекали барикади Майдану. Там, серед полум’я шин і криків “Слава Україні!”, Денис відчув поклик долі. Революція Гідності стала переломом: від мирного студента до воїна – один крок.
Від гранатометника до командира: вогневий хрест “Азову”
Літо 2014-го. Росія гризе Донбас, а Денис, ще студент, вступає до батальйону “Азов” 11 липня як гранатометник. Перші бої – Мар’їнка, Іловайськ – хрещення вогнем, де кожен постріл відточує майстерність. Взимку 2015-го, у Павлопіль-Широкинській операції, він уже командує ротою. Разом з “Донбасом” азовці відкидають сепарів на 20 кілометрів від Маріуполя, захоплюючи Широкине. Ті дні – суцільний ад: окопи по пояс у воді, ворожі “Гради”, але рота “Редіса” тримається, наче скеля.
До 2017-го кар’єра стрімка: взвод, рота, батальйон. У 26 років – наймолодший командир частини в ЗСУ та НГУ. Денис перетворює “Азов” на елітний загін: тренування з домедичної допомоги, тактика, дисципліна. Він сам у окопах, сам навчає. Його філософія проста: солдат має бути готовим не лише стріляти, а й рятувати побратима під кулями. Парад 2019-го запам’ятався скандалом – “Редіс” не salutував Зеленському, бо статут чіткий: лише вищі чини. Це жест незалежності, що резонує з тисячами.
- Ключові етапи кар’єри: Гранатометник (2014), командир роти (2015, Широкине), полку (2017), бригади (2023), 1-го корпусу (2025).
- Навчання: НУОУ, командно-штабний інститут (2020) – механізовані та танкові війська.
- Мотивація: “Ми досить міцні, щоб кров’ю і потом відвойовувати нашу землю” – цитата, що надихає азовців досі (armyinform.com.ua).
Цей шлях не про звання, а про відповідальність. Денис будує не армію, а братство, де кожен знає: за спиною – побратим, а попереду – перемога.
Маріупольська фортеця: 86 днів, що змінили війну
24 лютого 2022-го. Росія вдерлася повномасштабно, і “Азов” тримає Маріуполь. Денис координує гарнізон – 10 тисяч бійців ЗСУ, НГУ, ТрО. Диверсії, евакуація цивільних, десанти ГУР за припасами – все під його командуванням. Противник у 5 разів сильніший, але азовці стримують. 7 березня – заклик закрити небо, евакуювати людей. До квітня – бої за “Азовсталь”, де завод стає фортецею.
Блокада з 18 квітня: ворог проривається, але Денис тримає стрій. 8 травня критикує слабкий опір сусідніх частин – чесність, що рятує життя. 16 травня – наказ припинити опір, аби зберегти бійців. Осколкове поранення руки під час евакуації поранених. 20 травня – полон для офіцерів. Ті 86 днів – епос, де “Редіс” стає голосом незламності. Його слова з бункера: “Ми будемо битися до останнього” – передали мільйонам українців силу.
| Дата | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 24.02.2022 | Початок оборони Маріуполя | Контроль міста та околиць |
| Листопад 2021 | Попередження про наступ РФ | Готовність гарнізону |
| 20.05.2022 | Евакуація/полон | Збережено тисячі життів |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, esu.com.ua. Ця оборона зламала міф про “швидку перемогу” росіян, надавши час світу на реакцію.
Полонені ланцюги: від Оленівки до свободи
Полон – не кінець, а випробування. З Оленівської колонії (“ДНР”) до московських тюрем – тортури, погрози. Денис тримається, домовляючись через ЧХ про Женевську конвенцію. 21 вересня 2022 – обмін на 55 росіян, разом з Волинським, Паламарем. Туреччина: інтернування на закритому об’єкті. Відмова від зустрічі з родиною – солідарність з полоненими.
8 липня 2023 – повернення після візиту Зеленського. Брифінг у Львові: “Армія – командна робота, ми продовжуємо бій”. Зустріч з азовцями: “Війна не скінчиться, доки не повернемо останнього”. Реабілітація, навчання – і назад на фронт.
Командир корпусу: “Азов” у новій ері
Серпень 2023: Лиманський напрямок, Серебрянське лісництво – просування з мінімальними втратами. 2025: полковник, командир 1-го корпусу НГУ “Азов” – мрія про структуризоване формування збулася. З серпня – Покровський напрямок, де корпус стримує натиск. 2025-й – рік трансформацій: від бригади до корпусу, битви за Добропілля. Денис веде тисячі, адаптуючи тактику до дронів і артилерії.
- Розвиток корпусу: дивізії, корпуси для ефективності.
- Бої 2025-26: Покровськ, де “Азов” тримає ключові позиції.
- Вплив: у топ-25 впливових військових (NV, 2022), лідер УП-100 (2023).
Його лідерство – як машина: точне, невпинне, з душею.
Нагороди: символи героїзму
Герой України з “Золотою Зіркою” (19.03.2022) – за Маріуполь. Орден Богдана Хмельницького III ст. (21.08.2019), II ст. (15.08.2025). Медаль “За військову службу” (2015). Кожна – за конкретні подвиги, не слова.
Родина: опора в тилу
Дружина Катерина (Козіна, поз. “Коза Рогата”) – ілюстраторка, активістка. Одружилися 2019-го. Під час полону – зусилля за евакуацію: зустріч з Папою Римським, заснування Асоціації родин захисників “Азовсталі”. Її сила – як тил для фронту. Карельське коріння: прадід воював проти СРСР у Зимовій війні, шеврон з карельським прапором на плечі Дениса.
Цікаві факти про Прокопенка Дениса Геннадійовича
- Фанатське коріння: позивний “Редіс” – з трибун “Динамо”, де сектор задавав ритм.
- Карельська кров: продовжує “Зимову війну” прадіда проти “кремлівського режиму”.
- Не салютував президенту 2019-го – за статутом, жест принципу.
- У полоні відмовився від родини – за побратимів.
- 2026: корпус “Азов” – перша велика структура НГУ, його мрія.
Ці штрихи роблять “Редіса” не іконою, а живим воїном з історією.
Денис Прокопенко продовжує бій, де кожен день – крок до перемоги. Його корпус на Покровщині тримає удар, а дух “Азову” надихає покоління. Братство, загартоване Маріуполем, не зламається.