Генерал-майор Сергій Іванович Сердюк з 2019 року обіймає посаду заступника Голови Державної прикордонної служби України, керуючи ключовими аспектами роботи служби в умовах постійних викликів. Народжений у далекому Андижані, він пройшов шлях від артилериста до високопосадовця, командував миротворцями в Африці та очолював департаменти персоналу й організації. Його кар’єра сповнена динаміки, де кожен етап додавав досвіду в охороні державних рубежів.
Сьогодні, коли кордони України опинилися в епіцентрі геополітичної бурі, роль таких лідерів набуває особливого значення. Сердюк не просто адміністратор – він ветеран з багаторічним стажем, який вручає нагороди бійцям на передовій і координує щоденні операції служби.
Раннє життя: від Узбекистану до України
Чотири лютого 1963 року в Андижані, серці Узбецької РСР, з’явився на світ хлопчик, який згодом стане одним із ключових фігур української прикордонної служби. Сергій Сердюк виріс у часи, коли Радянський Союз ще здавався монолітним, але вже назрівали зміни. Переїзд до України став початком його зв’язку з новою батьківщиною, де він знайшов покликання в армії.
Молодий Сергій обрав військовий шлях, вступивши до престижного Хмельницького вищого артилерійського командного училища. Ті роки сформували характер: дисципліна, тактика, перші уроки лідерства. Закінчивши у 1984-му з відзнакою, він розпочав службу в артилерійських підрозділах, де набув навичок, які згодом знадобляться на кордоні – точність, швидкість реакції, уміння тримати стрій під тиском.
Цей період заклав фундамент. Артилерія навчила Сердюка мислити стратегічно, передбачати загрози, як снаряд у польоті. Перехід до прикордонників став логічним кроком, адже кордон – це невидимі лінії вогню, де кожен сантиметр має значення.
Освіта: фундамент для командування
У 1997 році Сергій Сердюк здобув другу освіту в Академії прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького – елітному закладі, що готує еліту служби. Тут він не просто вчився, а й служив, поєднуючи теорію з практикою. Ця установа стала для нього другим домом на чотири роки.
Але Сердюк не зупинився на полковому рівні. У 2018-му, вже маючи солідний стаж, він захистив дисертацію та отримав ступінь кандидата педагогічних наук у тій самій Національній академії ДПСУ. Тема, ймовірно, стосувалася підготовки кадрів для прикордонної служби – адже його посади завжди крутилися навколо персоналу й організації. Це не просто папірець: науковий підхід допоміг оптимізувати тренування бійців, роблячи їх ефективнішими на практиці.
Освіта Сердюка – приклад для молодих офіцерів. Від базової артилерії до докторського рівня, він ілюструє, як знання множаться досвідом, перетворюючись на інструмент захисту країни.
Перші кроки в прикордонній службі
З 1997 по 2001 рік Сердюк служив в Академії, де готував майбутніх вартових кордонів. Це були роки становлення української Держприкордонслужби після розпаду СРСР – хаос, реформи, потреба в кадрах. Він викладав, тренував, формував покоління.
У 2002–2003 роках очолив як перший заступник начальника 1-го навчального прикордонного загону. Тут справа йшла про практичні навички: патрулювання, розвідка, протидія контрабанді. Загін став ковальністю для елітних підрозділів.
Потім, 2003–2007, Сердюк командував 10-м мобільним прикордонним загоном – рухомою силою, готовою кинутися на будь-яку гарячу точку. Мобільність, швидкість – це його стихія, де кожен день міг принести несподіванки від диверсантів до природних катаклізмів.
Миротворча місія в Сьєрра-Леоне: хрещення вогнем Африки
У 2000–2001 роках, паралельно з академією, Сердюк очолив 4-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон українських миротворців ООН у Сьєрра-Леоне. Африканська спекотна земля, громадянська війна, ебола на горизонті – це не голлівудський блокбастер, а реальна перевірка.
Батальйон ремонтував інфраструктуру, охороняв конвої, тримав позиції під обстрілами. Сердюк, як командир, мусив координувати з ООН, місцевими силами, українським командуванням. За даними peacekeeping-centre.in.ua, він керував полковниками Яркіним, забезпечуючи логістику в хаосі. Ця місія загартувала його: від ремонту доріг до порятунку цивільних – все під загрозою.
Повернувшись, він приніс уроки глобальної безпеки. Сьєрра-Леоне навчила, що кордон – не лише лінія на мапі, а й культурні бар’єри, де дипломатія йде пліч-о-пліч з силою.
Дипломатичний досвід: військовий аташе в Молдові
У 2005 році Сердюк став військовим аташе України в Молдові – ролі, де військовий мундир поєднується з дипломатією. Придністров’я кипіло, Росія тиснула, Україна балансувала. Він представляв інтереси Києва, моніторив загрози, будував контакти.
Цей пост розширив горизонти: від локальних патрулів до міжнародних переговорів. Сердюк навчився читати сигнали сусідів, передбачаючи конфлікти, як той самий придністровський вузол, що затягнувся й досі.
Центральний апарат ДПСУ: від тилу до персоналу
З 2007 року кар’єра Сердюка зосередилася в Києві. Спочатку начальник служби пально-мастильних матеріалів – логістика, що тримає службу на ногах. 2011–2012: відділ ПММ, де кожен літр пального рятував операції.
2012–2014: відділ організації повсякденної діяльності, планування антитерористичних заходів. Тут він готував до гібридних загроз. 2014–2016: начальник управління організації повсякденної діяльності – координація всієї служби.
2016–2017: директор Департаменту персоналу, де формував кадри. Згодом департамент організаційно-мобілізаційної роботи, соціально-гуманітарного забезпечення. Це роки реформ після Революції Гідності, коли ДПСУ модернізувалася.
Заступник голови ДПСУ: лідерство в кризу
5 грудня 2019 року Указом Президента Зеленського Сердюк став заступником Голови ДПСУ. Генерал-майор з 23 серпня 2017-го, він узяв на себе персонал, мотивацію, організацію. На dpsu.gov.ua його графік прийому відкритий для громадян – знак доступності.
Під його кураторством служба модернізувалася: дрони, біометрія, тренування. Він вручає нагороди, як у липні 2025-го одинадцятьом захисникам, чи вітає бійців у лютому 2026-го.
Його стиль – практичний, з акцентом на людей. Як член ГО ветеранів-прикордонників, він зберігає традиції братства.
Захист кордонів у повномасштабній війні
З 24 лютого 2022-го ДПСУ – на передовій: Харківщина, Сумщина, Чорнобаївка. Сердюк координує ротацію, постачання, моральний дух. Прикордонники тримають 2700 км рубежів, борються з диверсантами, ФСБшниками.
Він забезпечує УБД-статус бійцям, соціалку. У 2025-му вручав державні нагороди – символ визнання. Під його началом служба адаптувалася: від статичних постів до мобільних груп.
Виклики величезні: дрони-камікадзе, міни, кібератаки. Сердюк – той, хто тримає логістику, роблячи службу непереможною.
Цікаві факти про Сергія Сердюка
- Командував миротворцями в Сьєрра-Леоне, де батальйон ремонтував 100+ км доріг під обстрілами – унікальний досвід для прикордонника.
- Його дружина Вікторія – теж ветеранка ДПСУ, служила в комендатурі, нині пенсіонерка, символ родинної традиції.
- У декларації за 2023 (подана 2024) вказав викрадений Toyota Land Cruiser 200 – нагадування про ризики служби.
- Графік прийому: другий четвер місяця з 15:00 – простий генерал, доступний для українців.
- Кандидат наук у 55 років – приклад, що кар’єра й наука сумісні.
Ці штрихи роблять образ живим: від африканської пилюки до київських кабінетів.
Сім’я: опора за лінією фронту
Одружений з Вікторією Миколаївною, яка служила в частині №1498. Разом виховують сина Максима Сергійовича та дочку. Дружина має земельні ділянки в Бориспільському районі (понад 1 га), будинок 184 м² – скромно для генерала.
Квартира в Києві 76 м² на двох з сином. Готівка – 15 тис. USD. Зарплата 1,389 млн грн/рік, пенсія дружини 257 тис. Авто: VW Touareg 2014. Дані з декларацій на public.nazk.gov.ua.
Сім’я – тиха гавань. У часи війни син, ймовірно, підтримує батька, як і дочка.
| Рік | Доходи (грн) | Джерело |
|---|---|---|
| 2023 | 1 389 000 | Зарплата ДПСУ |
| 2023 | 257 625 | Пенсія дружини |
Джерела даних: public.nazk.gov.ua, youcontrol.com.ua. Таблиця ілюструє прозорість – скромні цифри для відповідальності.
Хронологія кар’єри: ключові етапи
Щоб уявити шлях, ось структурований огляд. Кожен крок – сходинка до вершини.
- 1984: Закінчення Хмельницького училища, початок служби.
- 1997: Академія ДПСУ, служба там до 2001.
- 2000–2001: Командир батальйону в Сьєрра-Леоне.
- 2002–2003: Заступник начальника 1-го загону.
- 2003–2007: Начальник 10-го мобільного загону.
- 2005: Аташе в Молдові.
- 2007–2019: Різні департаменти в апараті (персонал, організація).
- 2019–дотепер: Заступник Голови ДПСУ.
Ця траєкторія показує еволюцію: від поля до штабу, від локальних завдань до національних.
Нагороди: визнання заслуг
Орден “За заслуги” III ступеня – за внесок у реформи. Орден Богдана Хмельницького III – за мужність, ймовірно, миротворчість і службу. Звання генерал-майора 2017-го – пік визнання.
Ці ордени не просто метал – символи, що надихають тисячі прикордонників.
Сердюк продовжує службу, де кожен день – нова сторінка захисту. Його досвід – скарб для України в турбулентні часи.