У спекотному липні 1953 року в промисловому серці Донбасу, у Костянтинівці Донецької області, з’явилася на світ Олександра Володимирівна Кужель – жінка, чиє життя перетворилося на справжній калейдоскоп політичних поворотів, економічних реформ і гучних скандалів. Від інженерки-металурга до народної депутатки трьох скликань, голова державних комітетів і соратниці Юлії Тимошенко – її кар’єра вражає динамікою, ніби ріка, що мчить крізь пороги. А той легендарний інцидент у Верховній Раді 2015 року, коли пляшка розбила їй голову, став символом хаосу української політики.
Сьогодні, у 2026 році, коли гучні імена з минулого поступово тьмяніють, Кужель лишається загадкою: депутат Київради від “Батьківщини”, але рідко з’являється на публіці. Її пости у Facebook про долі підприємців свідчать про непересічну енергію, що не згасає. Ця жінка пережила переходи між таборами “регіоналів” і опозиції, очолювала комітети з підприємництва, боролася за дерегуляцію – і все це на тлі численних партійних міграцій.
Її шлях – це не просто хронологія дат, а історія амбітної донеччанки, яка пробилася крізь металургійні цехи до кабінетів влади, де правила гри змінювалися щороку. Розповідаємо все: від перших кроків до сучасних рефлексій, з деталями, які рідко згадують.
Раннє життя на Донбасі: корені в промисловості
Костянтинівка 1950-х – це гул заводів, запах коксу й металеві іскри від доменних печей. Тут, у родині інженерів, 4 липня 1953 року народилася Олександра Кужель. Батьки, типові представники радянської інтелігенції, прищепили доньці любов до точних наук і дисципліни. Дитинство пройшло серед робітничих будинків, де мрії про краще майбутнє ковувалися в повсякденній праці.
У 1975 році молода амбітна дівчина закінчила Дніпропетровський металургійний інститут (нині Національна металургійна академія України) за спеціальністю “інженер-металург”. Це був час, коли жінки в важкій промисловості ще здавалися екзотикою, але Кужель не вагалася. За даними liga.net, вона одразу ж занурилася в роботу інженером, а згодом – молодшим науковим співробітником кафедри економіки промисловості Запорізького індустріального інституту. Ці роки сформували її: поєднання технологій і економіки стало фундаментом майбутньої кар’єри.
У 1983-му друге вища освіта – інженер-економіст у тому ж Запорізькому інституті. Кандидатська дисертація з економічних наук закріпила статус експертки. Тут, у цехах і аудиторіях, зароджувався той аналітичний розум, що згодом реформуватиме українське підприємництво.
Від бізнес-старту до першого депутатського мандата
Перебудова 1990-х відкрила двері для приватної ініціативи. Кужель швидко адаптувалася: 1990–1993 – головний бухгалтер акціонерного центру “Схід”, а 1993–1994 – голова правління українсько-канадського СП “Незалежність”. Це був період хаосу приватизації, коли сміливці ризикували всім. Вона не просто виживала – керувала, рахувала, будувала мости з Заходом.
Політичний дебют стався блискавично. У 1994-му обрана народним депутатом II скликання по мажоритарному округу №181 у Запоріжжі. Як безпартійна, вона увійшла до комітету з економічної політики, ставши заступницею голови. Це був час, коли Україна ковала першу Конституцію, а Кужель уже впливала на економічний курс. З 1995-го, суміщаючи мандат, очолила Національний аудиторський комітет – орган, що контролював державні фінанси.
Балотування 1998-го на III скликання не вдалося, але доля підкинула нову роль: голова Державного комітету з питань розвитку підприємництва (з 2000 – з регуляторної політики). Під її керівництвом запроваджувалися перші спрощені процедури для малого бізнесу, дерегуляція, що оживила тисячі ФОПів.
Урядові вершини: реформи та партійні перипетії
2000-і – час партійних мандрів. Спочатку “Трудова Україна” Сергія Тігіпка, де Кужель стала радницею голови НБУ (2003–2004) і ключовою в штабі Януковича на виборах-2004. Потім “Сильна Україна”, де вона – заступниця голови. У 2007-му – заступниця міністра регіонального розвитку в уряді Януковича, а 2009–2010 – знову голова Держкомітету регуляторної політики за Тимошенко.
Цей період – вершина її адміністративної кар’єри. За даними chesno.org, Кужель просувала закони про спрощення дозвільних процедур, боролася з бюрократією. Вона звільнена Януковичем у 2010-му, після чого вийшла з “Сильної України” через злиття з ПР. Перехід до “Батьківщини” 2012-го став поворотом: №22 у списку на VII скликання.
Таблиця нижче ілюструє ключові урядові посади – хронологію, що показує її універсальність.
| Період | Посада | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1995–1998 | Голова Нацкомітету з аудиту | Контроль держфінансів |
| 1998–2003 | Голова Держкомітету підприємництва | Дерегуляція бізнесу |
| 2009–2010 | Голова Держкомітету регуляторної політики | Спрощення процедур |
| 2007 | Заступниця міністра регіонрозвитку | Реформи будівництва |
Джерела даних: lb.ua, liga.net. Ця таблиця підкреслює, як Кужель чергувала урядові ролі з партійними, адаптуючись до влади.
Парламентські роки: від комітетів до фракційних битв
VII скликання (2012–2014): голова комітету з підприємництва – тут вона розгорнула антимонопольну кампанію. На VIII (2014–2019), №16 у списку “Батьківщини”, заступниця голови комітету промисловості. Chesno фіксує 5 випадків кнопкодавства у 2014-му, але загалом голосувала дисципліновано.
Вона ініціювала 129 законопроектів, зосереджених на бізнесі: спрощення для ФОПів, протидія монополіям. У 2019-му непрохідне 37-е місце, але 2020-го – 4-е в Київраді від “Батьківщини”. Депутатський мандат узяла, та активність згасла.
- Переваги її комітетської роботи: Дерегуляція врятувала тисячі бізнесів під час криз.
- Законопроекти про антимонопольний контроль посилили конкуренцію.
- Експертність у економіці робила її голосом розумним у хаосі.
- Мінуси: партійні переходи підривали репутацію.
- Кнопкодавство – пляма на іміджі.
Після списків переходи пояснюються прагматизмом: “Я за Україну, а не за етикетки”, – казала вона в інтерв’ю. Це додавало шарму бунтарки.
Гучні скандали: пляшка, що розбила тишу
5 листопада 2015-го Верховна Рада перетворилася на ринг. Під час конфлікту з нардепом “Народного фронту” Андрієм Тетеруком у кабінеті спікера Кужель звинуватила його в агресії. Словесна сварка переросла в бійку: Тетерук з пляшкою води (за однією версією) вдарив її по голові. Результат – струс мозку, синець під оком, госпіталізація.
Відео з камер спостереження облетіло мережі, однопартійці Батьківщини бунтували. Кужель подала заяву в прокуратуру, але згодом відкликала. Тетерук виправдовувався “випадковістю”, але інцидент став символом парламентського бардаку. Подібні сутички траплялися й раніше – критика за “амебу” від Мельничука 2016-го.
Інші скандали: звинувачення в корупції під час керівництва комітетами, шантаж у Харкові (2010-і). Та попри шум, вона трималася: “Політика – не для слабких”. Ці події додали їй образу “залізної леді”.
Цікаві факти з життя Кужель
Ви не повірите, але Кужель пережила два шлюби й виростила двох синів у вихорі політики. У 2010-му стала депутаткою Криму від “Сильної України” – і одразу вийшла через злиття з ПР. Її аналітичний центр “Академія” (з 2005) консультував уряди. Орден Княгині Ольги III ступеня (1999) – нагорода за економічні реформи. А ще вона радниця мера Черновецького – колоритний епізод!
Особисте життя: сім’я на тлі турбулентності
Два шлюби: від першого – син Дмитро (1974 р.н.), від другого з Олександром (лікар, 1958 р.н.) – Микита (1987). Чотири онуки. Сім’я – опора в штормах політики. Кужель пишається національністю “україинка”, як зізнавалася в інтерв’ю. Живе в Києві, веде скромний побут.
Нагороди підкреслюють статус: Заслужений економіст України (1997), ордени УПЦ. Її рефлексії в соцмережах – про бізнес, війну: “З 2022-го мовчу про біль, але борюся за ФОПів”.
Сучасний статус: тінь минулої слави чи новий етап?
Після 2019-го гучна кар’єра притихла. Депутат Київради з 2020-го, але сесії рідко. У 2025-му ЗМІ пишуть “зникла”, та Facebook спростовує: пости про проблеми підприємців, критику паніки з ФОПами. Станом на 2026, за даними ba.org.ua, вона лишається в “Батьківщині”, радить бізнесу.
Її спадщина – дерегуляція, що оживила економіку. Критики бачать опортуністку, фанати – реформаторку. У світі змін Кужель – нагадування: політика як металургія, де гартують характер. Чи повернеться? Час покаже, але її голос лунає в дебатах про бізнес.
Олександра Кужель продовжує надихати тих, хто вірить у силу знань і волі. Її історія – урок стійкості в українській політиці.