Київські бруківки Майдану ще пам’ятають його гучний голос у 2014-му, коли Борислав Юхимович Береза став речником “Правого сектора”, перетворюючи хаос революції на чіткі меседжі. Народжений 13 червня 1974 року в серці столиці, цей чоловік з єврейським корінням пройшов шлях від книготорговця до народного депутата VIII скликання, від медійного ведучого до фігуранта гучних скандалів. Сьогодні, у 2026-му, він продовжує говорити з аудиторією через YouTube та Instagram, де тисячі підписників ловлять кожен його коментар про політику й життя.
Його кар’єра – це коктейль з адреналіну бунтарства, гострих дебатів у Раді та тіней корупційних звинувачень. Береза виграв мажоритарку в 213-му окрузі з 29,44% голосів, очолював ТСК у справі Катерини Гандзюк, але й пережив звинувачення в ухиленні від мобілізації та неоднозначному перетині кордону. Розберемося, як цей киянин з прізвищем, що нагадує струнку березу, гнув систему під себе.
Коріння в Києві: дитинство та перші кроки
У промисловому Києві 70-х ріс хлопець з родиною, де батько Юхим Абрамович Бляхер і мати Емілія Григорівна Береза закладали фундамент характеру. Єврейське походження по батьківській лінії вплинуло на вибір шляху: у 1991–1993 роках Борислав репатріювався до Ізраїлю, де шукав себе серед нової культури, але повернувся в Україну, ставши громадянином з 2005-го. Посольство Ізраїлю спростувало чутки про подвійне громадянство ще 2015-го, тож фокус – на українському паспорті.
Освіта стала першим каменем спотикання. Береза завершив Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ) магістерською з “Конкурентної політики в умовах глобалізації”. Але 2015-го вибухнув скандал: ЗМІ тлумачили диплом спеціаліста 1995-го з КНЕУ як фейк, бо бланк нібито не видавали. Ректор КНТЕУ підтвердив магістратуру 2018-го заочно, а кримінальне провадження закрили – типовий шторм для публічної особи.
Ці ранні роки загартували його: від студентських дебатів до перших бізнес-ідей, Борислав навчився говорити переконливо, а не чекати милості від долі.
Від книг до мікрофона: бізнес і медіа-імперія
1995-й – рік народження ТОВ “Сефер ЛТД”, фірми з торгівлі книгами, видавництва та літературного агентства. Борислав, як засновник, занурився в світ слів, де кожна сторінка – потенційний бестселер. Але 2009-го податкова Дніпровського району подала до суду за несплату та відсутність звітів – дрібний камінь у фундаменті, який не зруйнував імперію.
Медіа кликали голосніше. З 2010-го – ведучий “Книги UA” та “Мандри” на Першому національному, де подорожував свідомістю глядачів від Львова до Карпат. Радіо “Просто” прийняло “Повний абзац з Бориславом Березою” – вечірнє шоу, де гострі теми розколювали ефір на регіт і роздуми. Цей етап розкрив харизму: камера любила його прямоту, а слухачі – іронію над системою.
До революції Береза вже був голосом змін, готовий перейти від мікрофона до мегафона на барикадах.
Майдан і Правий сектор: народження політичного бійця
Лютий 2014-го – Борислав очолив інформаційний відділ “Правого сектора”, перетворюючи вуличний протест на організований опір. Його прес-конференції ставали вірусними: чіткі заклики, нуль компромісів з “регіоналами”. З кінця лютого по грудень він – речник, голос революції Гідності, що лунав ехом у новинах.
Цей період – вершина адреналіну. Береза координував комунікацію, коли кулі свистіли над Майданом, і став символом радикалізму, який лякав владу. Вихід із ПС у грудні 2014-го не стер шрамів: це був стрибок у велику політику, де барикади міняються на парламентські трибуни.
Парламентський штурм: депутатство та ключові битви
Жовтень 2014-го: перемога в 213-му окрузі (Деснянський район Києва) з 29,44% як самовисуванець. Зразу – заступник голови комітету з протидії корупції, співзасновник групи “Укроп”. Боровся проти особливого статусу Донбасу та конституційних змін 2015-го, голосуючи “проти” там, де інші вагалися.
Очолив ТСК у справі нападу на Катерину Гандзюк 2018-го – розслідування, що викрило корупцію в Херсоні. У липні 2019-го Естонія вручила Орден Тера Маріана IV ступеня за співпрацю в міжпарламентському комітеті. Позафракційний статус тримав його незалежним, але й самотнім у коаліційних іграх.
| Вибори | Результат | Партія/статус |
|---|---|---|
| ВР-8, 213 окр., 2014 | 29,44% – обраний | Самовисуванець |
| Мер Києва, 2015 | 8,84% (1 тур), 32,30% (2 тур) | Партія рішучих громадян |
| ВР-9, 213 окр., 2019 | Не обраний | Самовисуванець |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org. Таблиця ілюструє стійкість: попри поразки, Береза тримав 30% у серці Києва.
Ці роки в Раді – школа виживання, де кожен голос міг стати фатальним.
Київський виклик: мерська кампанія 2015-го
Жовтень 2015-го: боротьба з “наливайками” на Троєщині підняла рейтинги, і Береза йде на мера від “Партії рішучих громадян”. Перший тур – 8,84%, другий – 32,30% проти Кличка (67,70%). Кампанія коштувала мільйони, перевищивши доходи – черговий антикорупційний шлейф.
Він обіцяв чисте місто без корупції, агітуючи за екологію та безпеку. Поразка не зламала: це був доказ, що радикал може хапати голоси в центристів.
- Ключова обіцянка: закриття нелегальних наливайок – частково реалізовано через протести.
- Екологічний акцент: передвісник “ЕкоПартії Берези” 2020-го.
- Медіа-стратегія: прямі ефіри та соцмережі зібрали молодь.
Після кампанії Береза створив “ЕкоПартія Берези”, балотуючись мером 2020-го та до Київради – без успіху, але з досвідом.
Тіні скандалів: дипломи, активи та кордони
Скандали – невід’ємна частина портрета. 2015-го: бійка з Мосійчуком, конфлікт з поліцією на “Безсмертному полку” 2017-го. Російські санкції 2018-го додали перцю. Активи родини – мільйони в нерухомості при нульових доходах: дешева квартира, земельні ділянки дружини.
Повномасштабка 2022-го: в’їзд до Ірпеня в березні, але відмова від контракту ТрО, ігнор повісток. Квітень 2022-го – виклики поліції на себе. Березень 2024-го: пішки через кордон Молдови в Старокозачому (21 перетин за 2,5 роки). Серпень 2024-го – розшук за ухилення, підозра в гібридній політиці на користь РФ та зраді.
Ці події розкололи аудиторію: герой Майдану чи ухилянц? Розслідування тривають, але Береза мовчить, фокусуючись на медіа.
Сім’я – опора в бурях
Дружина Наталія Миколаївна (дівоче Чорнодід) – домогосподарка, тримає тил. Двоє синів і донька – приватна зона, де політик ховає душу від камер. Родина живе в Києві, з активами, що викликають питання: будинок, квартири, земля.
Батьки – Юхим і Емілія – еміграція до Ізраїлю не зламала зв’язок з Україною. Сім’я – як береза: гнучка, корінням тримається за землю.
2026-й: блогер з мільйонними переглядами
Після Ради Береза відродився в цифрі. YouTube-канал “Борислав Береза” – інтерв’ю, “Мій погляд”, лайви про війну, політику. Instagram (@boryslav.bereza) – 22 тис. фоловерів, пости 19 лютого 2026-го про Сеул і локальні теми. Facebook кипить дискусіями.
Він коментує вибори, корупцію, ЗСУ – голос поза системою. ЕкоПартія жевріє, але медіа – головна арена. У 51 рік Береза не зник: його прямота притягує, скандали відштовхують, але розмова триває.
Цікаві факти про Борислава Березу
- Орден від Естонії 2019-го – за дипломатію, коли інші воювали словами.
- 32% у мерських виборах – рекорд для радикала проти Кличка.
- Пішки через кордон 2024-го: 21 перетин – як у шпигунському трилері.
- Радіошоу “Повний абзац” – прототип сучасних подкастів.
- Єврейське коріння + український патріотизм: рідкісний мікс у політиці.
Ці перлини роблять його не просто депутатом, а легендою з twist’ами.
Його шлях – дзеркало України: революції, скандали, відродження. Слухайте його стріми – там пульс реальності.