Колишній голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, журналіст, що одним постом у Facebook запустив Євромайдан, Мустафа Найєм сьогодні радник міжнародних проєктів з антикорупції та реконструкції. Цей афгансько-український пуштун пройшов шлях від дитинства під обстрілами в Кабулі до кабінетів влади в Києві, де боровся за прозорі тендери й мости через фронтові ріки. Його кар’єра — це суміш гострого пера, політичних баталій і практичних реформ, які оживили зруйновані війною села.
Народжений 28 червня 1981 року в Кабулі, де радянські бомби падали як дощ, Найєм рано зрозумів смак виживання. Батько, Мухаммад Наїм, заступник міністра освіти Афганістану, евакуював родину спершу до Москви, а 1991-го — до Києва з названою матір’ю Валентиною Колечко. Мати, Розаї Латіфа, померла після пологів молодшого сина Масі, залишивши хлопцям спогади про математичні задачі під свист куль.
У Києві Мустафа швидко влився в нове життя, закінчивши Технічний ліцей Шевченківського району та факультет авіаційних і космічних систем КПІ в 2004-му з дипломом інженера інформаційно-вимірювальної техніки. Але техніка поступилася журналістиці — з 15 років він уже писав перші репортажі, а з 2004-го став кореспондентом “Контекст Медіа”.
Журналістські баталії: від “Комерсанта” до “Громадського”
Уявіть молодуго хлопця з афганським акцентом, що рве шаблони кремлівської пропаганди в “Коммерсантъ Украина” з 2005-го. Найєм розкопував корупцію, ставив незручні питання Януковичу на “Шустер LIVE” і вів “Чорне та біле” на ТВі. Його блог на “Українській правді” з 2006-го став магнітом для скандалів — від рейдерства каналів до цензури.
2010-го “Беркут” затримав його за “кавказьку зовнішність”, що вилізло статтею про ксенофобію в міліції. Два роки потому охорона регіонала побила його на акції — справа зникла в шухлядах. А 2013-го, після цензури на ТВі, Найєм співзаснував “Громадське телебачення”, де зняв документальні фільми “Схід” і “Контакт”. Його стиль — гострий, як бритва, але справедливий, надихав тисячі.
Тут Найєм не просто писав — він ламав стіни тиші, ініціюючи перші онлайн-марафони в Україні, як “Віктор Янукович. Рік перший” у 2012-му. За даними uk.wikipedia.org, це заклало основу для його ролі в революції.
Іскра революції: Facebook-пост, що запалив Майдан
21 листопада 2013-го, холодним вечором, Найєм пише: “Гаразд, давайте серйозно. Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Тільки коментарі з ‘Я готовий'”. За годину — тисячі. О 22:30 під монументом Незалежності зібралися перші, з чаєм і парасольками. Цей пост, як перша іскра в пороховій бочці, розпалив Революцію Гідності.
Найєм координував перші дні, тримав мікрофон на барикадах, ризикував життям. Його промови на Майдані — суміш афганської стійкості й української мрії про Європу — мобілізували націю. Без нього, кажуть експерти, все могло скотитися в сонний протест. Нагороди посипалися: премія Кривенка, номінація на Сахарова, Bucerius Prize.
Та революція залишила шрами — розгін, Небесна Сотня. Найєм перейшов у політику, бо слова треба підкріплювати діями.
Парламентські роки: реформи з першого місця
На виборах 2014-го №20 у списку БПП, Найєм став депутатом VIII скликання. Заступник голови фракції до 2016-го, голова підкомітету Європарламенту. Співавтор десятків законів: про ДБР, прокуратуру, ідентифікацію копів. Голосував проти уряду Яценюка, критикував “своїх”.
2015-го курував запуск патрульної поліції в Ужгороді, Мукачеві, Івано-Франківську, Слов’янську — подав 3564-ту анкету, щоб відчути систему зсередини. Співзаснував Global Office з проєктами GoEast, GoCamp для прифронтових дітей. 2017-го організовував протести Саакашвілі за вибори.
- Ключові реформи: Закон про поліцейські значки — копи стали впізнаваними, як супергерої з бейджами.
- Антикорупція: Блокував кнопкодавство, лобіював прозорі держзакупівлі.
- Європа: 150+ засідань комітету, інтеграція в ЄС-стандарти.
Ці кроки перетворили хаос на систему, але 2019-го Найєм вийшов з фракції, підтримавши Гриценка, і створив “#Дійзнами”. Депутатство скінчилося — почався державний менеджмент.
Укроборонпром та інфраструктура: промислові битви
З 2019-го заступник гендиректора Укроборонпрому — реформував концерн, борючись з корупцією в оборонці. Звільнили 2021-го під приводом скорочення, але реформи залишилися. Того ж серпня — заступник міністра інфраструктури Кубракова.
Тут Найєм оживив дороги: ремонт кордонних шляхів, “єЧерга” на пунктах пропуску. 2023-го очолив нове Агентство відновлення — на базі Укравтодору, з бюджетом на відбудову після вторгнення. Координував донорів, тендери, стандарти CESMM4 українською.
| Рік | Посада/Подія | Досягнення |
|---|---|---|
| 2004 | Кореспондент “Контекст Медіа” | Перші розслідування |
| 2013 | Співзасновник “Громадське” | Запуск Майдану |
| 2014-2019 | Депутат ВР | Закони про поліцію, ДБР |
| 2019-2021 | Укроборонпром | Антикор реформи |
| 2021-2023 | Заступник міністра інфраструктури | “єЧерга”, кордонні дороги |
| 2023-2024 | Голова Агентства відновлення | Тендери на мости, укриття |
Таблиця базується на даних chesno.org. Джерело: офіційні картки депутатів та досьє.
Практичні кейси відновлення: як Найєм будував з руїн
У Ягідному на Чернігівщині Агентство під його керівництвом відновило школу, клуб і будинки — перше село, що відродилося після деокупації. Тендери на 13 будинків у Посад-Покровському Херсонщини повернули людей додому.
- Каховська ГЕС: Водопостачання для тисяч — труби, насоси, логістика під вогнем.
- Макарів: Дві п’ятиповерхівки з нуля, прозорі тендери через DREAM-систему.
- Енергетика: Захисні укриття на 22 підстанціях від дронів — ракети не пройдуть.
- Мости: 30 об’єктів, що з’єднали відрізані села, з об’їздами для логістики.
Ці проєкти — не цифри, а життя: діти в школах, фермери з урожаєм. Найєм масштабує на прифронт, залучаючи бізнес і донорів.
Родина: брати Найєми як символ стійкості
Брат Масі — юрист “Міллер”, командир взводу ЗСУ, поранений на фронті, втратив око, але воює. Сестра Маріам — художниця. Син Марк-Міхей, народжений 2008-го, росте в Києві. Найєм неодружений офіційно, але родина — опора, де афганська кров змішана з українською волею.
Батько помер 2021-го в Києві. Ця сім’я — метафора України: біженці, що стали героями.
Хмари скандалів: п’яне водіння й політичні ігри
Не все гладко. 2017-го — дрифт п’яним, конфлікти з соратниками. 2023-го нардеп Одарченко пропонував хабар за ремонт унiверситету — Найєм здав НАБУ. Відставка 2024-го: уряд блокував відрядження до Берліна, скасував бюджети. 26 травня 2025-го — штраф 17 тис. грн і права на рік за п’яне водіння під комендантською годиною.
Критики звинувачують у провалах укриттів, але прихильники бачать тиск системи. Найєм пише блоги на “Українській правді”, де розбирає енергосистему й Трипільську ТЕС — його голос досі чутний.
Сьогодення 2026: радник, що дивиться в майбутнє
З вересня 2024-го — старший радник Pro-Integrity (США/Велика Британія), бореться з корупцією у відновленні. Викладає в Київській школі економіки, пише про 61 конфлікт у світі — рекорд з 1945-го. Його поради: прозорі тендери, стандарти, бізнес-партнерство.
Уявіть мости, що стоять під ракетами, села, що цвітуть. Найєм — той інженер, що будує не тільки дороги, а й надію. А що далі? Можливо, нова роль у відбудові чи медіа — його енергія не згасає.