Геннадій Борисович Боголюбов, народжений 20 січня 1962 року в промисловому Кам’янському, виріс у родині глибоко віруючих іудеїв і з скромного інженера перетворився на одного з найвпливовіших українських олігархів. Співзасновник і стратег групи “Приват”, він роками тримав у руках ключові активи в банківській, металургійній та нафтогазовій сферах, а його ім’я асоціюється з ПриватБанком – гігантським фінансовим утворенням, націоналізованим у 2016-му. Сьогодні, у 2026 році, попри судові бурі та санкції, Боголюбов утримує 13-те місце в рейтингу найбагатших українців за версією NV з активами близько 423 мільйонів доларів, демонструючи неймовірну стійкість у світі, де фортуни тануть, як сніг під весняним сонцем.
Його шлях – це не просто історія накопичення капіталу, а справжній епічний квест через хаос 1990-х, розквіт “приватівської” імперії та сучасні виклики з лондонськими судами та українськими санкціями. Малопублічний, з єврейським ім’ям Цві-Гірш, Боголюбов уникає софітів, але його тінь падає на ключові сектори економіки. А тепер розберемося, як цей тихий стратег побудував свою фортецю.
Ранні роки: від заводського міста до диплома інженера
Кам’янське середини 1960-х – гучне, металеве серце радянської промисловості, де димарні труби малювали небо сірим мазком, а ритм доменних печей задавав пульс життя. Тут, у Дніпродзержинську, як тоді називалося місто, 20 січня 1962-го з’явився на світ Геннадій Боголюбов. Батьки, побожні іудеї, прищепили сину повагу до традицій, яка згодом проявиться в грандіозних благодійних проектах. Дитинство минуло в типовій радянській реальності: школа, піонерія, мрії про стабільне майбутнє.
У 1984-му молодий Геннадій закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, нині Придніпровську державну академію будівництва та архітектури. Диплом інженера-будівельника в руках, він одразу ж потрапив у вир реальності – трест “Дніпровськпромбуд”, де гвинти і креслення стали першими уроками дисципліни та наполегливості. Ці роки загартували характер: Боголюбов навчився бачити структуру в хаосі, планувати на роки вперед, а не на день. Ви не повірите, але саме ці скромні проекти стали фундаментом для майбутньої імперії.
Плавання додало фізичної сили – майстер спорту з цього виду спорту, він і досі любить теніс, де кожен удар нагадує про точний розрахунок ризиків. Ці хобі не просто розваги: вони символізують його стиль – спокійний, стратегічний, з фокусом на витривалість.
Великий стрибок: народження “Привату” в 1990-х
Перебудова розірвала ланцюги планової економіки, і в 1990-му Боголюбов з Ігорем Коломойським, старим знайомим з Дніпра, ризикнули: почали торгувати комп’ютерною технікою. Уявіть: перші персоналки в СРСР – дефіцит, черги, адреналін від чорного ринку. Реєструють ТОВ “Сентоза” у 1991-му, а за рік, у 1992-му, запускають ПриватБанк – перший приватний банк в Україні, де Боголюбов стає президентом.
Це був не просто банк, а хаб для амбітних: з партнерами – Володимиром Мартиновим, Олегом Милославським – вони будують групу “Приват”, яка ковтає сектори економіки. Ключ – синергія: банк кредитує активи, активи генерують потік. До кінця 90-х “Приват” контролює металургію (Запорізький і Стахановський феросплавні заводи), нафту (“Укрнафта”, мережа АЗС), харчівку (“Ерлан”), будівництво (“Аеробуд”). Навіть у США – Highlanders Alloys, в Австралії – Consolidated Minerals, куплена через Palmary Enterprises Ltd у 2000-х, що дало 30% світового ринку ферросиліцію.
- Металургія та ГМК: Південний ГЗК, Дніпровський метзавод (продані Evraz), заводи в Польщі, Румунії, Росії.
- Нафтогаз: Значні частки в “Укрнафті”, роздрібний паливний ринок.
- Фінанси: ПриватБанк з 43,44% акцій у Боголюбова, філії в Москві (“Москомприватбанк”).
- Інше: “ДніпроАзот”, девелопмент, медіа (частка в UMH, продана 2013).
Цей список – лише вершина айсберга. Група росла органічно, поглинаючи слабких конкурентів, і до 2008-го статки Боголюбова Forbes оцінював у 4 мільярди доларів, 4-те місце в Україні. Емоційний накал тих часів: азарт, ризики, але й перші тріщини – корупційні звинувачення, рейдерство.
Криза 2016: націоналізація ПриватБанку та перші удари
Грудень 2016-го – поворотний момент. ПриватБанк, найбільший в Україні, націоналізують через “дірку” в 5,5 мільярда доларів. Боголюбов і Коломойський втрачають контроль, активи арештовують. Лондонський Високий суд у 2017-му заморожує активи на 2,5 мільярда за виведення коштів. Боголюбов продає Consolidated Minerals, але зберігає права на руду – хитрий хід, що приносить пасивний дохід роками.
У 2020-му намагається повернути 33,25% акцій через суд – безуспішно. А в листопаді 2025-го новий удар: той самий лондонський суд зобов’язує його та Коломойського сплатити ПриватБанку 3,05 мільярда доларів відшкодувань. Приват переходить до примусового стягнення, але Боголюбов планує апеляцію. Ці баталії – не просто гроші, а війна за репутацію в глобальному масштабі.
Статки в динаміці: від піку до стійкості 2026-го
Фортуна Боголюбова коливалася, як біржовий індекс: 2008 – 4 млрд (4-е місце Forbes), 2011 – пік 6,6 млрд, 2021 – 1,7 млрд (5-е за Forbes.ua). Війна та націоналізації обнулили мільярдерський статус, але у 2026-му – 13-е місце в NV з 423 мільйонами, половина в ліквідних активах.
| Рік | Статки ($ млн) | Місце (Україна) | Джерело |
|---|---|---|---|
| 2008 | 4000 | 4 | Forbes |
| 2011 | 6600 | – | Кореспондент |
| 2019 | 1376 | 5 | НВ |
| 2021 | 1700 | 5 | Forbes.ua |
| 2026 | 423 | 13 | NV |
Дані з forbes.ua та uk.wikipedia.org. Падіння пояснюється втратою ПриватБанку та паливного бізнесу 2022-го, але феросплави та нафта тримають на плаву. У 2026-му фокус на експорті – ключ до відновлення.
Цікаві факти про Геннадія Боголюбова
- Єврейське ім’я Цві-Гірш, президент Дніпровської єврейської общини, але себе не вважає ортодоксальним вірянином.
- Мастер спорту з плавання – тренувався в басейнах Кам’янського, де вода була холодною, як зимовий Дніпро.
- Громадянства: українське (відновив 2022), кіпрське (2010 за інвестиції), ізраїльське, британське.
- Перше інтерв’ю дав лише Kyiv Post – малопублічний, як тіньова фігура в шахах.
- У 2024-му виїхав поїздом “Київ-Хелм” з чужим паспортом – ДБР підозрює в незаконному перетині кордону.
Ці штрихи роблять образ живим: не просто мільярдер, а людина з історіями.
Особисте життя: родина, кохання та тіні скандалів
Боголюбов – батько п’яти дітей, сім’я – його фортеця. Перша дружина Олена, донька Катерина. З 2023-го разом з Еміне Джапаровою, син народився 2024-го. Цивільний шлюб чи офіційний – деталі приховані, але щастя видно в рідкісних фото. Жив у Лондоні, Швейцарії, Відні (2025), повернувся до України 2022-го, відновивши громадянство після відмови 2017-го.
Скандали не обійшли: 24 червня 2024-го – виїзд з чужим паспортом, підозра ДБР (ст. 357 ККУ). 12 лютого 2025-го – санкції РНБО: блок активи, заборона бізнесу. Суд у Лондоні обмежив витрати 30 тисячами фунтів на місяць – більше, ніж у Коломойського (1 тисяча), бо “менш розкішний стиль”. У 2026-му оскаржує санкції, мешкає тихо, фокус на апеляціях.
Благодійність: Менора як символ спадщини
Не лише бізнес: Боголюбов – меценат. З Коломойським збудував центр “Менора” у Дніпрі (відкрито 2012-го) – найбільшу синагогу Європи, з школою, музеєм. 2007-го реставрував синагогу в Єрусалимі, пожертвував мільйон на молитовники біля Стіни Плачу. Фонд “Сімха” – ще один проект. Його дари – не піар, а нитка до коренів.
У 2026-му, попри санкції, благодійність триває потайки: підтримка єврейських громад, допомога армії через посередників. Це додає нюансів образу – олігарх з душею.
Сучасний статус та перспективи: що чекає на стратега у 2026-му
У лютому 2026-го Приват списав 140 мільярдів гривень NPL, пов’язаних з ексвласниками – тиск посилюється. Боголюбов у Відні чи Україні? Точно невідомо, але апеляції в Лондоні та Києві тривають. Феросплавний експорт падає через війну, але австралійська руда – рятівний круг. Тренд: диверсифікація в агро чи tech? Поки ні, але стійкість вражає.
Його історія – урок: у бурхливому морі бізнесу виживають стратеги. Боголюбов продовжує гру, і наступний хід може змінити все.