Ненсі Пелосі, народжена в італійсько-американській родині в серці Балтимора, перетворилася на найвпливовішу жінку в історії Конгресу США. Перша жінка-спікерка Палати представників, яка двічі очолювала цей орган — з 2007 по 2011 та з 2019 по 2023 рік, — вона стала символом непохитної сили в чоловічому світі політики. Її кар’єра, що триває з 1987 року як представниці Сан-Франциско, сповнена драматичних поворотів: від реформи охорони здоров’я Obamacare до двох імпічментів Дональда Трампа. У листопаді 2025-го, у 85 років, Пелосі оголосила про завершення терміну в січні 2027-го, але її тінь досі падає на демократичну партію, де вона активно просуває Гевіна Ньюсома на президентські вибори 2028-го.
Ця жінка з гострим поглядом і молоткоподібною волею не просто виживала в Вашингтоні — вона переписувала правила гри. Під її керівництвом Палата ухвалила ключові закони, від порятунку економіки під час кризи 2008-го до підтримки України в війні з Росією. Навіть після втрати спікерського молотка в 2023-му, як Speaker Emerita, Пелосі продовжує говорити про загрози демократії, зокрема в промові грудня 2025-го на захисті України. Її історія — це не суха хронологія, а епічна сага про амбіції, які перевершили епоху.
Уявіть шумну італійську сім’ю в Балтиморі 1940-х: маленька Ненсі, наймолодша з семи дітей, бігає між кухнею мами та кабінетом батька. Цей світ формувала її долю, роблячи з домогосподарки — лідерку нації.
Раннє життя: корені в політичному вихорі Балтимора
26 березня 1940 року в Балтиморі, штат Меріленд, на світ з’явилася Ненсі Патриція Д’Алесандро — дочка Томаса Д’Алесандро-молодшого, мера міста з 1947 по 1959 рік і конгресмена, та Аннунциати Ломбарді, активістки Демократичної партії. Батько, харизматичний італоамериканець, вчив дітей, що політика — це сімейна справа: Ненсі з дитинства роздавала листівки на виборах, вбираючи атмосферу мітингів і закулісних угод. Її брат Томас III теж став мером Балтимора в 1967–1971 роках, закріплюючи родинну династію.
Ця атмосфера — суміш католицьких традицій, робочого класу та демократичного запалу — загартувала характер. Ненсі відвідувала католицьку школу Notre Dame в Балтиморі, де випустилася 1958-го, а потім вступила до Вашингтонського коледжу Трійці, де 1962-го здобула ступінь бакалавра з політології. Там вона вперше відчула смак незалежності, працюючи інтерном у сенатора Деніела Брюстера. “Політика — це не для слабких сердець”, — згадувала вона пізніше, описуючи, як вуличні протести 1960-х за права жінок і проти війни у В’єтнамі розпалили її вогонь.
Але справжній поворот стався 1963-го: шлюб з Полом Пелосі, банкіром з Нью-Йорка. П’ятеро дітей — Ненсі Корінн, Крістін, Жаклін, Пол-молодший та Александру — не зупинили амбіцій. Родина переїхала до Сан-Франциско 1969-го, де Пол інвестував у технології, накопичивши статки понад 120 мільйонів доларів станом на 2021-й (uk.wikipedia.org). Цей переїзд став трампліном: від домогосподарки до сили, здатної розгойдати Конгрес.
Перші кроки: від Сан-Франциско до Капітолію
У Сан-Франциско Ненсі не сиділа склавши руки. 1976-го вона увійшла до Демократичного національного комітету від Каліфорнії, а 1977-го очолила північнокаліфорнійське крило партії. З 1981 по 1983-й — голова Каліфорнійської демократичної партії, де зібрала мільйони на кампанії. Дружба з конгресменом Філіпом Бертоном відкрила двері: 1987-го, після його смерті, вона перемогла в спеціальних виборах у 5-му окрузі Каліфорнії, здобувши 86% голосів. Так почалася легендарна серія переобрань — 18 разів, з середнім 80% підтримки.
Ранні роки в Конгресі були школою виживання. Пелосі підтримала Закон про відновлення громадянських прав 1988-го, протистояла війні в Перській затоці 1991-го та резолюції про Ірак 2002-го, наполягаючи на дипломатії. Її стиль — гострий, як каліфорнійське вино: “Ми не йдемо на компроміси з совістю”. До 2001-го вона стала батігом меншості, а 2003-го — лідеркою демократичної фракції в Палаті, першою жінкою на цій посаді.
Цей підйом не був легким. Жінки в Конгресі тоді — рідкість, але Пелосі вміла збирати альянси, залучаючи понад 400 мільйонів доларів на партійні кампанії з 2003 по 2014-й. Її перемога над конкурентами в 2010-му та 2017-му показала: Вашингтон — це арена, де перемагає той, хто вміє чекати.
Спікерська доба: молоток, що змінив Америку
4 січня 2007-го Ненсі Пелосі взяла молоток спікера — перша жінка в 218-річній історії Конгресу. Цей момент, зворушливий для мільйонів, став тріумфом: “Діти, двері відчинені”. Перший термін (2007–2011) приніс “Сто годин” — блискавичний пакет реформ: підвищення мінімалки, енергетична незалежність, реформа СВАП. Але вершина — Obamacare 2010-го: після марафонської ночі, попри погрози республіканців, закон пройшов. “Ми маємо пройти цей закон заради людей”, — кричала вона з трибуни.
Другий термін спікерки (2019–2023) був епічним. Пелосі розірвала промову Трампа про Союз 2020-го — жест, що став мемом. Два імпічменти: перший 2019-го за тиск на Україну (230-197 голосів), другий 2021-го після штурму Капітолію. Сенат виправдав Трампа, але її наполегливість врятувала демократію від “путінських подарунків”, як вона казала про виведення військ.
Під її егідою ухвалили Dodd-Frank для банків, скасували “Не питай, не кажи” для ЛГБТ у армії, American Rescue Plan 2021-го, інфраструктуру Байдена та Inflation Reduction Act 2022-го. Пелосі — майстриня компромісів, яка перетворювала slim majority на перемоги.
Цікаві факти про Ненсі Пелосі
- Вона обійшла рекорд Джозефа Кеннон як найдовше очолююча Палату жінка-спікер.
- Пол Пелосі постраждав від нападу 2022-го (гамером вдома), але родина вистояла — символ її стійкості.
- Любить темний шоколад, має виноградник у Напа, інвестує в tech (продано Apple на 5-25 млн у 2026-му, куплено NVDA).
- Отримаала Presidential Medal of Freedom 2024-го від Байдена.
- У 85 літ впала в Люксембурзі 2024-го, зламавши стегно, але швидко повернулася.
Ці штрихи роблять легенду живою — не просто політика, а бабуся з характером дракона.
Міжнародний фронт: від Тайваню до Києва
Пелосі — глобальний гравець. Візит на Тайвань 2 серпня 2022-го, найвищий за 25 років, розлютив Китай: військові навчання, санкції. “Тайвань — вільне суспільство”, — заявила вона Цай Інвень. Але Україна — її серцевий проект. Травень 2022-го: несподіваний приїзд до Києва під ракетами з делегацією. Зустріч із Зеленським, слова: “Ми з вами, поки не переможемо”. Підписала 40 млрд допомоги, Lend-Lease для України (pelosi.house.gov).
Вересень 2022-го — промова Зеленського в Конгресі, де вона вручила прапор. Нагороди: Орден княгині Ольги III ст. (квітень 2022), Ярослава Мудрого II ст. (жовтень). Грудень 2025-го: “Не довіряйте Путіну — Україна потребує нас”. До 2026-го її підтримка сягнула 174 млрд від Конгресу з 2022-го. Для українців Пелосі — сестра по духу, яка бачила руїни Бучі й не відступила.
| Ключові закони під керівництвом Пелосі | Рік | Вплив |
|---|---|---|
| Obamacare (ACA) | 2010 | Охорона здоров’я для 130 млн |
| Dodd-Frank | 2010 | Регуляція банків після кризи |
| Inflation Reduction Act | 2022 | Клімат, ліки, інфраструктура |
| American Rescue Plan | 2021 | Пандемія, 1.9 трлн |
Джерела даних: en.wikipedia.org, pelosi.house.gov. Ця таблиця ілюструє, як Пелосі перетворювала ідеї на реальність, рятуючи мільйони життів.
Особисте: сім’я, випробування та статки
За кулісами — тепла мама й бабуся дев’яти онуків. Александру — журналістка, Крістін — авторка книг про кампанії. 2022-го напад на Пола гамером шокував світ: зловмисник хотів викрасти Ненсі, але знайшов чоловіка. Пол одужав, а вона продовжила бій. Статки від інвестицій Пола в Apple, Disney — але в 2026-му продали Apple (5-25 млн), перейшовши до NVDA. Власність: дім у Pacific Heights, виноградник, комерція в SF.
Здоров’я підвело 2024-го: перелом стегна в Люксембурзі, операція в Німеччині. Але Пелосі — фенікс: “Політика — фрік-шоу, але я в ній вдома”, — казала в Marie Claire лютий 2026-го.
Спадщина 2026-го: пенсія з вогнем у очах
Листопад 2025-го: “Я не балотуватимуся 2026-го, термін скінчиться 2027-го”. Але Пелосі не зникає — просуває Ньюсома для 2028-го, попереджає про “смерть демократії в темряві” (лютий 2026). Підтримує жінок у політиці, критикує скорочення медфінансування Каліфорнії. Її ендорсмент Джеку Шлоссбергу (онуку Кеннеді) показує: королева коронує наступників.
Сан-Франциско шукає заміну, але ніхто не заповнить прогалину. Пелосі лишає Америку сильнішою: більше прав для жінок, ЛГБТ, меншин; стійкішу до криз. Її сміх у Капітолії лунає досі, нагадуючи: справжні лідери не йдуть — вони надихають. А що буде далі в її постполітичному житті? Ферма, мемуари чи нова битва — час покаже.