У римському районі Гарбателла, де вулиці дихають історією робітничого класу, 15 січня 1977 року з’явилася на світ Джорджія Мелоні – жінка, яка через чотири десятиліття розірве стереотипи і стане першою прем’єр-міністеркою Італії. Лідерка партії “Брати Італії”, консерваторка з вогнем у очах, вона очолила уряд 22 жовтня 2022 року після тріумфальної перемоги на виборах з 26% голосів. Її гасло “Бог, батьківщина, сім’я” резонує в серцях мільйонів, а політика – від жорсткого контролю міграції до непохитної підтримки України – робить Італію голосом стабільності в бурхливій Європі. Рейтинг її популярності коливається біля 41-42% станом на початок 2026 року, що ставить її попереду багатьох європейських колег.
Мелоні не просто тримає кермо влади – вона перевертає політичний ландшафт, балансуючи між національними традиціями та глобальними викликами. Її уряд, один з найтриваліших післявоєнних, реформує безпеку, економіку та зовнішні зв’язки, продовжуючи військову допомогу Україні аж до 2026 року. Ця жінка з бідного дитинства виросла в символ сили, де кожне рішення – як удар меча Толкіна, яким вона так захоплюється.
Раннє життя Джорджії – це сага виживання в тіні покинутої сім’ї. Батько Франческо, уродженець Сардинії з комуністичними симпатіями, кинув матір з немовлям на руках, переїхавши на Канарські острови. Там його згодом засудили за наркоторгівлю до дев’яти років в’язниці. Мати Анна Параторе, сицилійка з неофашистськими коренями в родині, піднімала дітей у злиднях Гарбателли. Пожежа знищила їхній дім, змусивши переїжджати, а Джорджія підробляла офіціанткою, барменом у нічному клубі Piper та на фабриці картонних коробок. Сестра Аріанна, старша на два роки, нині керує політичним секретаріатом “Братів Італії” і одружена з міністром сільського господарства Франческо Лоллобриджидою – ключовою фігурою в уряді сестри.
Раннє життя в римському Гарбателла: коріння бунтарки
Гарбателла – це не гламурний Рим із фонтанами, а сувора реальність, де Мелоні навчилася стояти на ногах з п’яти років. Католицька школа, “хоббітські” табори натхненні Толкіном – там юна Джорджія співала з гуртом Compagnia dell’Anello, мріючи про ельфійські землі. У 15 років, 1992-го, вступила до Youth Front – молодіжного крила Італійського соціального руху (MSI), спадкоємця неофашистів. Це був не просто вибір – це бунт проти комуністичного батька та хаосу 90-х.
Освіта стала ще одним полем битви. Закінчила Istituto tecnico professionale di Stato Amerigo Vespucci з дипломом з гостинності, але в резюме хизувалася “лінгвістичним ліцеєм” – скандал, бо школа такого не видавала. Володіє англійською, французькою, іспанською, зареєстрована як журналістка з 2006-го. Ці роки загартували характер: від протестів проти шкільної реформи до лідерства в студентських групах. Джорджія не чекала подарунків – вона їх завоювала.
Політичний підйом: від провінційної ради до міністерського крісла
Кар’єра Мелоні – як стрімкий політ сокола над Альпами. 1998-го обрана до провінційної ради Риму, 2000-го очолила Azione Giovane – молодіжку Національного альянсу (AN), а 2004-го стала першою жінкою-президенткою. 2006-го, у 29 років, потрапила до Палати депутатів від Lazio 1, віцепрезидентка парламенту. Захищала закони Берлусконі, критикувала Олімпіаду в Пекіні через Тибет.
Вершина першого етапу – 2008-2011, міністерка молоді в уряді Берлусконі. Наймолодша в історії Італії (31 рік), друга після уніфікації 1861-го. Запустила “Право на майбутнє” – 300 млн євро для молоді, боролася з ейфорією. Потім розрив з PdL через підтримку Монті, і 2012-го – співзасновниця “Братів Італії” з Ла Русса та Крозетто. 2014-го лідерка партії, яка виросла з 4% до 26% у 2022-му.
Ось ключові етапи її шляху в таблиці для наочності:
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1992 | Вступ до Youth Front (MSI) | Початок у правому крилі |
| 2006 | Депутатка Палати | Віцепрезидентка у 29 років |
| 2008 | Міністерка молоді | Наймолодша в історії |
| 2012 | Заснування FdI | Нова консервативна сила |
| 2022 | Прем’єр-міністерка | Перша жінка, 26% голосів |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, en.wikipedia.org. Ця траєкторія показує, як Мелоні перетворила маргінальну партію на правлячу силу, переживши провали 2016-го в Римі чи 2014-го в Європарламенті.
Ідеологія Мелоні: Бог, батьківщина, сім’я як щит Італії
Серце її політики – католицький консерватизм, натхненний Роджером Скру тоном. “Dio, patria, famiglia” – не слоган, а щит проти глобалізму. Противниця абортів (її мати відмовилася від них), ейтаназії, одностатевих шлюбів, сурогатного материнства (заборонено за кордоном 2024-го як “універсальний злочин”). Анти-ЛГБТ: не хоче “гей-син”, блокує гендерну ідеологію в школах.
Міграція – червона лінія: блокада Лівії, угода з Албанією (2023, табори для 256 біженців до 2025-го), пріоритет християнам. Скепсис до ЄС (конфедерація, не федерація), але про-НАТО. Раніше хвалила Путіна за “християнські цінності”, але після 2022-го – поворот: засудила анексії, надсилає зброю Україні. Критики звинувачують у “фар-райт”, але вона відмежовується від фашизму: расові закони 1938-го – “ганьба”. Молодою хвалила Муссоліні як “найкращого політика 50 років”, та нині це історія.
Прем’єрство: реформи, що змінюють Італію зсередини
Уряд Мелоні – третій найтриваліший післявоєнний, наближається до рекорду 2026-го. Безпека: декрет проти рейвів (2022), “пакет безпеки” (2024) – штрафи за протести, заборона каннабісу, тюрма за окупацію житла. Економіка: Маттеї план для Африки, газ з Алжиру, субсидії на енергію після повеней в Емілії-Романьї (2023, 10 млрд збитків). Сім’я: бонуси за дітей, боротьба з феміцидом (довічне за вбивство жінок).
Реформи: прямі вибори прем’єра (2023), автономія регіонів (DDL Calderoli 2024). Заборона лабораторного м’яса (2023), розширення спецслужб. Рейтинг 42% – вищий за Макрона чи Мерца, попри критику “гаг-законами”. Прогноз на 2026-й похмурий: “важчий рік”, але стабільність – її козир.
Цікаві факти про Джорджію Мелоні
- Фанатка Толкіна: Відвідувала “Хоббіт-табори” 90-х, цитує “Володаря перснів” у промовах – її конференція Atreyu, відкрила виставку 2023-го. “Я хотіла б бути торі, якби була британкою”.
- Мати-одиначка: Донька Джиневра – “мала сестра Італії”, брала на саміти G7.
- Найвпливовіша в Європі: Politico 2025 – №1, Forbes 2024 – 3-тя жінка світу.
- Працювала барменом у Piper Club – там починалися зірки 80-х.
- Орден Свободи від Зеленського (2024) за візит до Бучі.
Зовнішня політика: від проукраїнського повороту до діалогу з Трампом
Мелоні – атлантистка: G7 2024 в Борго Егнація, зустрічі з Байденом, Трампом (2025, Вашингтон). Україна – пріоритет: візит 2023 з Зеленським і Бучею, Орден Свободи 2024, допомога до 2026-го (декрет грудня 2025). “До кінця, скільки потрібно”. Обережна з “радою миру” Трампа – спостерігач, бо конституція, просить “переформатувати”.
Міграція: угода з Тунісом (2023), Албанією. Ізраїль: ембарго після Газзи (2024), але двостороннє рішення. Африка: інвестиції проти міграції. Вийшла з “Поясу і шляху” Китаю, наблизилася до Туреччини. “Трамп-шушер” – її роль у діалозі США-Європа.
- Підтримка НАТО та санкцій проти РФ.
- Конфлікт з Макроном по мігрантах (2022), компроміс ЄС.
- Випуск журналістки Сала з Ірану (2025).
- Газові хаби з Ізраїлем та Алжиром.
Ці кроки роблять Італію мостом між Старим і Новим Світом, де Мелоні – ключниця.
Особисте життя: між материнством, вірою та скандалами
Дочка Джиневра, народжена 2016-го в Женеві від журналіста Андреа Джамбруно, – світло її очей. Разом десять років, але 2023-го розрив через його сексистські коментарі в ефірі: “Не всі жінки феміністки”. Мелоні: “Крапка”. Нині самотня мати, бере доньку на поїздки – “чуюся сильнішою”. Римо-католичка, цитує Івана Павла II, бо мати врятувала її від аборту.
Хобі – фентезі: Толкін, “Нескінченна історія”. Автобіографія “Я – Джорджія” (2021) – бестселер. Контроверсії: минуле з MSI, але фокус на сьогоденні. Її сила – автентичність, що чіпляє від Гарбателли до Брюсселя.
Джорджія Мелоні продовжує формувати Італію, де традиції оживають у сучасному ритмі, а її історія надихає на нові звершення.