Уявіть собі каталонського хлопця з маленького села, де аромат свіжого хліба змішується з гірським вітром, який виростає до верховного представника ЄС із закордонних справ. Жозеп Боррель Фонтельєс, народжений 24 квітня 1947 року в Ла-Побла-де-Сегур, пройшов шлях від інженера до одного з найвпливовіших голів європейської дипломатії. З 2019 по 2024 рік він очолював зовнішню політику Союзу, а нині, у 2026-му, як президент Барселонського центру міжнародних відносин (CIDOB) і старший науковий співробітник Королівського інституту Елкано, продовжує формувати дискусії про глобальний порядок.
Його кар’єра – це суміш жорстких рішень і гострих заяв: від підтримки України в найтемніші дні вторгнення до конфліктів із Лавровим у Москві. Боррель не цурається слів, називаючи Європу “садом” серед “джунглів” світу, і закликає до стратегічної автономії від США. За п’ять років на чолі дипломатії ЄС він відвідав понад сто країн, домігся конфіскації російських активів для Києва та отримав орден “За заслуги” від Зеленського. Але за блиском медалей ховаються скандали, що роблять його фігурою суперечливою й живою.
Цей чоловік, що говорить п’ятьма мовами, поєднує інженерну точність із політичним запалом. Його історія – не суха хроніка, а драма про амбіції, помилки та незламність, яка резонує в часи, коли Європа шукає свою силу.
Раннє життя: коріння в каталонських горах
Село Ла-Побла-де-Сегур, затиснуте між пагорбами Льєйди, стало колискою Борреля. Батько Джоан тримав пекарню, а мати Луїза вчила сина вдома – школа була надто далеко. Бабуся з дідом по батьківській лінії мешкали в Аргентині, де теж пекли хліб у Мендосі, тож у 2019-му Жозеп отримав друге громадянство, вшановуючи родинні зв’язки. Цей факт додає його біографії аромату пригод: від пірінеївських стежок до глобальних арен.
Освіта Борреля – зразок наполегливості. У 1964-му переїзд до Барселони на промислову інженерію, а за рік – до Мадридського політехнічного університету на авіаційну справу, диплом 1969-го. Стипендії від Фонду Хуана Марча та Фулбрайта відкрили Стенфорд (магістр з прикладної математики) і Париж (енергетика). Влітку 1969-го волонтерство в ізраїльському кібуці Гал-Он – там познайомився з першою дружиною, французькою соціологинею Кароліною Маєр. З 1972-го викладав математику, працював у Cepsa – ідеальний старт для майбутнього політика.
Ці роки сформували характер: точність інженера плюс допитливість мандрівника. Боррель досі любить річковий сплав на Ногера-Пальяреса – традиція, що нагадує про коріння.
Політичний злет в Іспанії: від депутата до міністра
У 1975-му, під час переходу Іспанії до демократії, Боррель вступив до Іспанської соціалістичної робітничої партії (PSOE). З 1979-го – радний Махадаонди, депутат від Барселони з 1986-го. Швидкий ріст: 1982–1984 – генсек бюджету в Мінфіні, 1984–1991 – держсекретар фінансів, борючись із ухиленням від податків під час вступу до ЄЕС.
Пік – міністр громадських робіт і транспорту (1991–1996) за Феліпе Гонсалеса. Він модернізував інфраструктуру, додавши екологію. 1998-го переміг праймеріз PSOE (55% голосів), став лідером опозиції, але пішов через скандал із шахрайством чиновників. З 1999-го – голова комітету Європарламенту в Конгресі Іспанії, учасник Конвенту про майбутнє Європи.
Цей етап – школа жорсткої політики. Боррель навчився маневрувати кризами, як той інженер, що будує мости крізь бурі.
Президент Європарламенту: голос єдності
2004-й – тріумф: 388 голосів із 700, Боррель стає президентом Європарламенту, третім іспанцем на посту. Угода з народниками: два з половиною роки соціалісту, потім консерватору. Він керував 732 депутатами, просував гендерну рівність, федералізм, проти “християнської спадщини” в преамбулі.
До 2007-го очолював комітет розвитку, з 2008-го – президент Європейського університету у Флоренції (пішов через незадекларовані гонорари від Abengoa). Ці роки закріпили репутацію мостобудівника між лівими й правими.
Боррель тоді казав: Європа потребує сміливості, а не компромісів заради компромісів.
Міністр закордонних справ Іспанії: перезавантаження
2018-й: Педро Санчес призначає Борреля міністром. Реформи – нова “Глобальна Іспанія”, перестановки дипломатів. Брекзит: фокус на житті гібraltarців. Візит короля Філіпа VI до США. Штраф 30 тис. євро за інсайдерську торгівлю Abengoa (2015), але Боррель визнав помилку, втративши акції.
Засудив наступ Туреччини в Сирії. Пішов у 2019-му на посаду в ЄС.
Верховний представник ЄС: дипломатія вогню
З грудня 2019-го по листопад 2024-го Боррель – віце-президент Єврокомісії, керує зовнішньою політикою. Понад 100 поїздок, фокус на Африці, міграції. Попередниця Федеріка Могеріні – м’якша, він – пряміший.
Китай: “політика щедрості” під час ковіду – геополітика. Сирія, Нагірний Карабах, Ефіопія – заклики до санкцій. Туреччина в Егейському морі – солідарність з Грецією та Кіпром.
Його стиль: “Європа – сад, світ – джунглі” (2022), що розлютило ОАЕ.
Боррель і Україна: щит у часи бурі
Для українців Боррель – символ підтримки. 22 лютого 2022-го засудив визнання “ДНР/ЛНР”. Візит до Києва 8 квітня з фон дер Ляєн. Пропозиція конфіскувати 300 млрд дол. російських резервів для відбудови. Орден “За заслуги” І ст. від Зеленського 2022-го.
Заява La Sexta: “Без допомоги ЄС Україна капітулює за几天”. 2024-го: 980 тис. снарядів передано. Курський наступ – удар по путінському наративу.
Він радив не їхати до Путіна: “Українець не зрозуміє”. До 2025-го – кластери переговорів про вступ України до ЄС.
Скандали: моменти, що палять
Москва 2021-го: зустріч із Лавровим під час протестів Навального. Росія вислала дипломатів, 70 депутатів вимагали відставки – “приниження ЄС”. Куба: блокував дебати. Іран: делегат на інавгурації Райсі поруч із ХАМАС.
Газа: звинувачував Ізраїль у фінансуванні ХАМАС (2023), геноциді (2025). Олаф Шольц критикував. Але Боррель стоїть: критика Ізраїлю – не антисемітизм.
Ці бурі роблять його справжнім – не лялькою, а воїном слів.
Особисте життя: родина понад усе
Перший шлюб із Кароліною – сини Джоан (дипломат) і Лайонел (пілот). Розлучення 1990-х. З 1998-го – з Крістіною Нарбоною, екс-міністром екології PSOE. Таємний шлюб 2018-го у Вальдеморільйо, де живуть з 2001-го.
Родина – опора. Джоан успадкував дипломатію, Лайонел – авіацію батька.
Цікаві факти про Жозепа Борреля
- Волонтерив в ізраїльському кібуці 1969-го – там почалося кохання з першою дружиною.
- Подвійне громадянство: іспансько-аргентинське з 2019-го, на честь діда-пекаря з Мендоси.
- Улюблена традиція: сплав на річці Ногера-Пальяреса щороку в рідному селі.
- Книга “Республіка Таксонії” (1992) – математика в економіці.
- Штраф 30 тис. євро за інсайдерство, але втратив усі акції Abengoa.
- Доктор honoris causa від Вальядоліда (2024) і Комільяса (2025).
Ці перлини роблять Борреля ближчим – не іконою, а людиною з історіями за чаєм.
Хронологія ключових етапів кар’єри
Щоб розібратися в динаміці шляху Борреля, ось структурована таблиця з віхами – від початків до сьогодення.
| Рік | Посада/Подія | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 1969 | Диплом авіаінженера UPM | Старт у Cepsa, викладання |
| 1991–1996 | Міністр громадських робіт Іспанії | Модернізація інфраструктури |
| 2004–2007 | Президент Європарламенту | 388 голосів, федералізм |
| 2018–2019 | Міністр закордонних справ Іспанії | Реформи дипломатії, Брекзит |
| 2019–2024 | ВП ЄС із закордонних справ | Підтримка України, санкції РФ |
| 2025–2026 | Президент CIDOB, Elcano fellow | Заяви про автономію від США |
Дані з uk.wikipedia.org та en.wikipedia.org. Таблиця показує, як кожен етап додавав шарів до його авторитету, роблячи Борреля мостом між минулим і викликами завтра.
Сьогодення: стратегічна автономія та погляд у 2026-й
Після відставки 30 листопада 2024-го (наступниця Кая Каллас) Боррель не зник. З квітня 2025-го – президент CIDOB, старший fellow Elcano. У 2026-му закликає Європу не вважати США головним союзником: Трамп у Венесуелі – порушення права. Заяви про геноцид у Газі, підтримка ордера МКС Нетаньяху.
Він у PRISA та Mo Ibrahim Foundation. Пише, говорить: Європа мусить бути сильною самостійно. Нагороди множаться – від Франції (Легіон честі) до України та Японії (Сонце Перу, 2025).
Його голос лунає: у часи невизначеності Боррель нагадує, що дипломатія – це не шепіт, а грім. І Європа, дивись, ще почує його ехо в діях завтрашніх лідерів.