Два лютого тисяча вісімсот сорок п’ятого року в маленькому галицькому містечку Гримайлів на Тернопільщині з’явився на світ хлопчик, чиє ім’я згодом прогриміло Європою. Іван Павлович Пулюй, син скромного, але заможного господаря, народився саме тут, у серці Поділля, де Збруч шепотів давні таємниці. Гримайлів, нині селище Чортківського району, став колискою для фізика, винахідника рентгенівських ламп і одного з перекладачів Біблії українською. Той день, наповнений морозним подихом зими, започаткував шлях генія, який поєднав науку з патріотизмом.
Батьки Івана, Павло та Ксенія, жили в релігійній греко-католицькій родині, де праця й віра йшли пліч-о-пліч. Батько, бургомістр Гримайлова з 1861 по 1865 рік, господарював на 36 гектарах землі, тримав сотню вуличків бджіл і славився майстерністю в кушнірстві. Мати, уроджена Бурштинська, наповнювала дім теплом і молитвами. У такій атмосфері, серед братів та сестер – їх було аж дев’ятеро, – юний Іван першими ковтками вдихав дух допитливості, що згодом запалить лампи його лабораторій.
Гримайлів тихої середини XIX століття пульсував ритмом провінційного життя Австрійської імперії. Татарські набіги давно відійшли в легенди, але замок-палац на пагорбі, зведений ще у XVII столітті, нагадував про бурхливе минуле. Поселення вперше згадане 1590 року, лежало на шляху кочівників, тому мурована синагога з товстими стінами слугувала фортецею. Річка Гнила несла води до Збруча, а навколо розкинулися Медобори – унікальний заповідник з печерами та скам’янілостями давнього моря.
Гримайлів: земля, що виростила вченого
Уявіть вузькі вулички, де кам’яні хати тулилися одна до одної, а церква гуділа молитвами. Гримайлів, як перлина на ланах Поділля, ховав у собі сили природи й історії. Замок, перебудований у палац наприкінці XIX століття, оточили 10-гектарним парком у англійському стилі – з вековими деревами та ставками. Тут, серед цих краєвидів, маленький Іван бігав босоніж, збираючи гриби чи спостерігаючи за бджолами батька.
Селище пережило війни та переділи: від Речі Посполитої через Австрію до УРСР, а нині – центр Гримайлівської громади. Перша письмова згадка 1590-го пов’язана з татарськими нападами, коли містечко палило шість разів. Синагога XVII століття, з зірками Давида на гратах, стоїть досі як свідок мультикультурного минулого – звідси родом рабин Давид Кахане, автор щоденника львівського гетто. А гора Звенигород ховає язичницькі капища та пічки для ритуальних хлібів.
Сьогодні Гримайлів манить туристів. Печера Відлюдника манить середньовічними легендами про монахів, Печера Перлина – сталактитами та кажанами. Карстові озера у сусідньому Вікні не замерзають взимку, породжуючи казки про бездонність. Екостежка на горі Гострій у Медоборах відкриває панорами та скам’янілі рештки сарматського моря. Ці місця, просякнуті духом предків, ніби шепочуть: звідси вилетів геній.
Родина Пулюїв: коріння сили й натхнення
Павло Пулюй не просто господарював – він формував майбутнє. Його маєток давав урожаї, бджоли гуділи медом, а слава майстра поширилася краєм. За легендою, прізвище могло бути Пульгуй, але документи фіксують Пулюй. Ксенія, з роду Бурштинських, вчила дітей молитвам і добра. У великій сім’ї Іван був первістком серед братів та сестер, де панувала дисципліна й любов до знань.
Релігія пронизувала все: греко-католицька церква стала другим домом. Батьки мріяли про священницьку путь для сина, але допитливість Івана потягнула до наук. Він ріс серед дев’яти братів і сестер, де старші допомагали молодшим, а вечори минали за розмовами про світ. Ця родина, міцна як галицький дуб, дала Пулюю стійкість для подолання бур наукового життя.
- Батько Павло: Бургомістр, землевласник (36 га), бджоляр (100 вуличків), кушнір – символ працьовитості.
- Мати Ксенія: З Бурштинських, хранителька домашнього вогнища, вчила вірі й моральним принципам.
- Брати та сестри: Дев’ятеро, серед них ті, хто поділяв патріотичні мрії; впливали на формування характеру.
Після списків стає ясно: така родина не випадково виростила генія. Вона вклала в Івана не лише гени, а й етику праці, що згодом стала його кредо.
Дитинство та перші кроки до знань
З шести років Іван сів за парту в Гримайлівській школі, де перо замінювало іграшки. Потім – Тернопільська гімназія, закінчена з відзнакою 1865-го. Там, серед однокласників-братів Барвінських, він співзаснував таємну “Громаду” – коло шанувальників Шевченка. Поезія Кобзаря запалювала серце, а фізика манила загадками.
Лабораторні експерименти вдома – з бджолиним воском чи саморобними приладами – розкрили талант. Батьки спрямували до Віденської греко-католицької семінарії (1865-1872), паралельно – філософський факультет університету. Доктор фізики в Страсбурзі 1876-го – вершина ранніх зусиль. Дитинство в Гримайлові, з його полями й церквою, навчило терпіння й спостережливості.
Науковий злет: від Відня до Праги
У Відні Пулюй асистував у лабораторіях, винайшов прилад для механічного еквівалента теплоти – срібна медаль у Парижі 1878-го. Потім Страсбург, де зустрів Рентгена. Професор у Празькій політехніці з 1883-го, ректор 1888-1889, декан. Заснував катедру електротехніки 1902-го.
Керував електростанціями на змінному струмі в Чехії – перші екологічно чисті, діяли до 2000-х. Патенти в Європі, дипломи на виставках Відня й Парижа. Його трубки освітлювали міста, а лабораторії пульсували відкриттями.
Пулюївські лампи та Х-промені: промені правди
1881 рік: Пулюй сконструював вакуумну лампу – прототип рентгенівських. Використовували для освітлення, згодом – медичних знімків. 1886-го в Празі дослідив катодні промені, 1896-го – Х-промені, названі рентгенівськими. Перші публікації 13 лютого та 5 березня 1896-го. Його знімки перевершували Рентгена за якістю, а трубка Пулюя стала основою першого американського рентгену.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1881 | Пулюївська лампа | Освітлення та основа рентгену |
| 1886 | Катодні промені | Перші дослідження в Празі |
| 1896 | Х-промені | Публікації, високоякісні знімки (джерело: uk.wikipedia.org) |
| 1901 | Рентген – Нобель | Без згадки Пулюя |
Таблиця ілюструє пріоритет: Пулюй опублікував раніше, але Рентген спалив архіви. Монографії Лондонського товариства визнали внесок українця (vue.gov.ua).
Патріотизм у дії: Біблія й боротьба за Україну
З 1869-го – переклад Псалтиря з Кулішем і Нечуй-Левицьким. Повна Біблія 1903-го. Засновник “Січі” у Відні (1868, хвалив Франко), член НТШ. Статті про “перлину Європи” – Україну. Меценат, допомога бідним. Діти вчили українську в Празі.
Цікаві факти про Івана Пулюя
- Виховував 15 дітей з дружиною Катериною Стожицькою; шестеро дожили: доньки – піаністка Наталка (дружина Барвінського), вчительки; сини – інженери й лікар.
- Орден Залізної Корони III (1906), Радник двору (1910).
- Астероїд 226858 Ivanpuluj.
- Перший медичний Х-знімок в США – на лампі Пулюя (3 лютого 1896).
- Помер за день до 73-річчя, 31 січня 1918, похований у Празі.
Ці перлини біографії роблять Пулюя не іконою, а живою людиною з серцем для України.
Спадщина, що сяє досі
Тернопільський національний технічний університет імені Пулюя проводить Пулюївські читання 2 лютого. Музей в університеті (2010), монета НБУ 5 грн (2010). У Гримайлові – пам’ятник 1995-го, шкільний музей з 47 експонатами від самого Пулюя. Вулиці в Києві, Львові, Дніпрі. Премія НАН України.
Туризм оживає: відвідуйте музей у Гримайлівській школі, парк, синагогу. Медобори кличе екстримом – печерами Перлиною й Відлюдника. Озера Вікна шепочуть легенди. Пулюй нагадує: з маленького Гримайлова можна підкорити світ.
Його кредо пульсує в кожному рентгені: «Нема більшого гонору, як берегти честь і працювати для народу». Гримайлів чекає, щоб ви відчули той вітер 1845-го – іскру, що запалила епоху.