Селище Тростянець на Вінниччині, де 24 вересня 1981 року з’явилася на світ Лариса Кучер, здається тихим куточком, де час тече повільно, а поля шепочуть про мрії. Дочка агронома Миколи Кучера та бібліотекарки Наталії, вона виросла серед простих радощів: шкільних друзів, перших книжок і запаху свіжої землі. Сьогодні Лариса Білозір – народна депутатка IX скликання, голова підкомітету з адміністративних послуг, мама трьох дітей, яка поєднує родинне тепло з гострою політичною боротьбою. Її шлях – це історія наполегливості, де провінційна дівчина стає голосом тисяч на Вінниччині та в Європі.
Батько, Микола Іванович, не просто агроном – він сам став нардепом, надихаючи дочку на громадську активність. Брат Олександр обрав місцеву політику в Ладижині. А свекруха Оксана Білозір, легендарна співачка, додала родині артистичного блиску. Лариса одружилася з Андрієм Білозіром, сином Оксани та загиблого композитора Ігоря, у 2005-му, і разом вони будують сім’ю посеред вихору подій. Ця династія – не просто прізвища, а мережа зв’язків, що пульсує любов’ю до України.
З ранніх років Лариса вчилася поєднувати мрії з реальністю. Закінчивши місцеву школу, вона рвонула до Києва, де Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, став її першим серйозним випробуванням. Економічна освіта, кандидатський ступінь – все це не сухі дипломи, а інструменти для змін, які вона відточила в Брюсселі на магістратурі з бізнес-адміністрування в Міжнародному інституті менеджменту.
Дитинство та юність: корені в Тростянці
Тростянець – не просто пункт на карті, а колиска характеру Лариси Білозір. Уявіть маленьку дівчинку, яка бігає по вулицях селища, слухаючи мамині історії з бібліотеки та татові розповіді про врожаї. Тут, серед подільських ланів, формувалася її любов до землі та людей. Батько, агроном за фахом, вчив дочку поважати працю, а мати – цінувати знання. Ці уроки стали фундаментом для майбутньої політикині.
Шкільні роки пройшли яскраво: Лариса була активною ученицею, брала участь у культурних заходах, мріяла про велике місто. Після випуску 1998-го вона не вагається – вступає до КНУ. Київ відкрив їй світ економіки та міжнародних відносин, де теорія переплітається з практикою. У 2003-му диплом економіста в кишені, а попереду – кандидатська дисертація, що підкреслює її науковий підхід до життя.
Але юність – це не тільки навчання. Лариса рано відчула поклик до справ: волонтерство, перші проекти в агросекторі. Ці роки загартували її, перетворивши на жінку, готову до викликів. Переїзд до столиці став стрибком, де провінційний акцент змішався з амбіціями.
Професійний старт: від агробізнесу до благодійності
2004 рік – поворотний. Лариса Кучер входить у світ агропромислового комплексу, де працює в структурах, пов’язаних з бізнесом Вінниччини. Це не офісні папери, а реальна справа: оптимізація ланцюгів постачань, підтримка фермерів, зростання врожаїв. Її економічна експертиза сяє – компанії процвітають, а вона набирається досвіду в приватному секторі.
Та серце тягне до соціалки. Лариса очолює Благодійний фонд “Допомоги онкохворим дітям” – проект, де кожна гривня рятує життя. Громадська організація “Життя та розвиток громад” стає її детиною: тренінги для активістів, гранти для сіл, децентралізація на практиці. До політики вона вже лідерка, яка змінює громади знизу.
- У агросекторі: робота з інвестиціями, що оживили тисячі гектарів на Поділлі.
- У бізнесі: консультації, що допомогли малим підприємствам вистояти кризи.
- У соцсфері: програми для онкохворих, де Лариса особисто зустрічалася з сім’ями, несучи надію.
Ці етапи не ізольовані – вони перетікають один в одного, формуючи портрет мультизадачної жінки. Благодійність тут не піар, а поклик душі, що перейде в парламентську роботу.
Політичний дебют: Вінницька область і шлях до Києва
2015-й: вибори до Вінницької обласної ради. Від БПП “Солідарність” Лариса входить у зал, стає головою комісії з місцевого самоврядування, євроінтеграції. Тут вона реформує адмінтерустрій, просуває проекти ДФРР, робить громади сильнішими. Чотири роки – це бій за бюджети, дороги, школи на окрузі.
2019-й приносить тріумф: мажоритарка №15 (Мурованокуриловецький, Томашпільський райони та ін.). Самовисуванка, безпартійна, перемагає з великим відривом. З серпня – нардепка, входить у групу “Довіра”. Комітет з держвлади, підкомітет з адмінпослуг – її стихія. Делегації в ПАРЄ, Парламентський комітет Україна-ЄС, групи з Францією, Німеччиною, США.
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 2015 | Депутатка Вінн облради | Голова комісії з самоврядування (uk.wikipedia.org) |
| 2019 | Нардеп IX скликання | Округ №15, група “Довіра” (chesno.org) |
| 2021 | Заступниця ТСК з інвесторів | Захист прав бізнесу |
| 2025 | Голосування за ключові закони | НАБУ, САП, бюджет (larysabilozir.com) |
Таблиця відображає ключові етапи; джерела – uk.wikipedia.org та chesno.org. Цей шлях – не сходинки, а драбина, де кожен крок наближає до мети.
Сімейне життя: опора в штормі подій
Шлюб з Андрієм Білозіром – союз двох світів: провінційної сили та столичного артистизму. Син Оксани Білозір, колишній депутат Київради від “УДАРу”, Андрій став партнером у всьому. Разом вони виховують Анну-Марію, Єлизавету та найменшого Матвія, народженого 2023-го посеред війни – символ стійкості.
Родина – як фортеця: свекруха Оксана надихає піснями, батько підтримує проектами. Лариса балансує парламентські нії з дитячими радощами, показуючи, що політика – не вирок сім’ї. Їхній дім у Києві – місце, де обговорюють не тільки закони, а й мрії дітей.
- Анна-Марія та Єлизавета – перші помічниці мами в благодійності.
- Матвій – “військовий малюк”, що народився в час випробувань.
- Спільні поїздки на Вінниччину, де родина повертається до коренів.
Така гармонія надихає: Лариса доводить, що можна бути матір’ю, науковицею і політикинею одночасно.
Парламентські досягнення: закони, що змінюють країну
У Раді Лариса – авторка десятків законопроектів. Від протидії трудовим порушенням до стандартів кіберзахисту – її ініціативи торкаються життя мільйонів. У 2025-му вона лобіює соціалку для ветеранів, бюджети на освіту, програми компенсацій за житло. Почесна грамота ВРУ – визнання.
Міжнародка: у ПАРЄ б’є за Україну, проти російських санкцій (її саму внесли 2020-го). Фестивалі “OperaFest Tulchyn” з батьком – культурний магніт для округу. Благодійні концерти “Лісапетного батальйону”, подарунки дітям – це її стиль: культура плюс справа.
У 2026-му фокус на бюджеті: освіта, децентралізація, відновлення. Лариса в звітах хвалить перемоги, але наголошує на викликах – війна, вибори під воєнним станом.
Цікаві факти про Ларису Білозір
- Кандидат наук, MBA з Брюсселя – рідкість серед нардепів.
- Організатор “OperaFest Tulchyn” 2019-го: оперу привезли в село!
- Третій син Матвій народився 2023-го, коли ракети падали на Київ.
- Свекор Ігор Білозір убитий за патріотизм – родинна традиція боротьби.
- У ПАРЄ 2026-го блокує проросійські наративи.
Ці перлини роблять її біографію живою мозаїкою. Лариса не стоїть на місці: у 2025-му підтримує НАБУ після спірних голосувань, акцентує гуманітарку. Її робота – як подільський вир: бурхлива, родюча, незупинна.
Сучасний етап: 2025-2026 роки викликів і перемог
2025-й – рік інтенсиву: звіти про гумдопомогу, протести проти 12414-го, але й корекція курсу з 13533-м. Бюджет 2026-го: Лариса б’є за вчителів, дітей, відновлення житла. У FB та Instagram – живі пости про сесії ПАРЄ, де Європа чує Україну.
Вона проти виборів під воєнним станом, за справедливий мир. На Вінниччині – програми для громад, інвестиції. Лариса Білозір еволюціонує: від локальної лідерки до європейського голосу.
Її історія триває: нові закони, родинні радощі, бій за майбутнє. Тростянець пишається донькою, а Україна – такою політикинею.