Кадри розбомблених будинків у Маріуполі, сирени тривоги над Києвом і сльози матерів, що ховають дітей у підвалах, – саме ці жахливі образи вплелися в кліп “Не стреляйте”, який Земфіра випустила в березні 2022-го. Російська рок-дива, чиї пісні колись лунали на стадіонах по всій Україні, не просто опублікувала “Ні війні” в Instagram – вона кинула виклик машині пропаганди, поєднавши руйнування від російських ракет із зображеннями антивоєнних протестів у Москві. Ця пісня стала першим гучним маніфестом: Земфіра не мовчала, а кричала про абсурд агресії, яку розв’язала її країна проти України.
З того моменту її позиція не змінилася – чітка, болісна підтримка України, заклики зупинити вбивства і постійні виступи на концертах з українським прапором чи плакатами “Дякую”. Навіть у 2025-му, коли війна триває, співачка рахує дні пекла зі сцени, молиться за мир і засуджує путінський режим. Але за ці роки з’явилися нюанси: звинувачення в податках до російської казни, статус іноагента та життя у вигнанні в Парижі. Земфіра перетворила свою музику на зброю слова, і це робить її історію не просто скандалом, а справжньою рок-баладою про совість.
Її голос тремтить у записах з концертів: “Сьогодні 253-й день війни, яку розв’язала моя країна. Я хочу висловити підтримку Україні”. Такі слова лунали в лондонському Альберт-холі, і вони досі резонують, бо Земфіра не відступила, попри тиск. А тепер розберемося, як усе почалося і куди це привело рок-зірку, яку слухали мільйони.
Від уфимської дівчинки до української любові: шлях Земфіри до зірки
Уфа, 1976 рік. Земфіра Рамазанова виростає в родині з башкирськими коренями, де музика – це не хобі, а порятунок від сірої радянської реальності. Гітара в руках підлітка народжує перші хіти: “Хочеш?”, “Искала” – треки, що рвали чарти 90-х. У 1998-му альбом “Земфіра” вибухає, і ось вона вже на “Таврії” в Україні, де фанати співають хором “Ариведерчі”. Україна стає для неї другим домом – концерти в Києві, Харкові, Одесі збирають аншлаги, бо її тексти про любов, біль і бунт чіпляють душу.
До 2022-го Земфіра – ікона року, з 14 студійними альбомами, Grammy-номінаціями та статусом “голосу покоління”. Її стиль – суміш гранжу, року й попу, з метафорами, що ріжуть, як скло: “Я лечу в пропасть, але лечу одна”. Але війна все перевертає. Раніше вона колабораціювала з українськими артистами, як Океан Ельзи, а тепер її ім’я асоціюється з антивоєнним бунтом. Цей контраст робить історію ще гострішою – зірка, яка любила Україну, тепер її захищає.
Її популярність в Україні не згасла: навіть у 2025-му фанати згадують концерти 2000-х з теплотою, а її старі хіти крутять на радіо. Але нова реальність вимагає вибору, і Земфіра обирає не мовчання.
Шок 24 лютого: перші слова і перші кроки проти війни
Ранок 24 лютого 2022-го. Москва прокидається від новин про “спецоперацію”. Земфіра публікує в Instagram просте “No to war” – два слова, що стають вироком для багатьох колег. Того ж дня вона дає два концерти в столиці РФ, співаючи “Не стреляйте”, але вже відчувається напруга. Фанати аплодують, влада хмуриться.
Через тиждень – радикальний крок: видаляє весь контент з YouTube і заливає концерт у Києві 2008-го з “Відпусти” Океана Ельзи. Це не випадковість – сигнал про любов до України. Разом з подругою Ренатою Литвиновою вона залишає Росію, летить до Франції. Там, у Парижі, починається нове життя: вигнання, але з чистою совістю.
Ці перші дні – як вибух бомби в її кар’єрі. Російські ЗМІ називають її зрадницею, українські – героїнею з нюансами. Земфіра не пояснює довго: її дії говорять голосніше.
Музика як протест: розбір ключових антивоєнних пісень
Березень 2022-го приносить “Не стреляйте” – кліп, що стає вірусним. Пісня 2005-го набуває нового сенсу: “Не стреляйте в людей, не стреляйте в детей”. Кадри: Буча в руїнах, Харків під обстрілами, протести в РФ з арештами. Це не просто кліп – маніфест, де Земфіра показує обличчя агресора. Фанати пишуть: “Ти оживила пісню, яка чекала на цей жах”.
Травень – “М’ясо”. Текст рве душу: “В Маріуполі ніч, весна в календарі, але окопи і крилаті ракети”. Образи солдатів як м’яса для млинця війни, дружини, що чекають “вантаж 200”. Рената Литвинова малює криваві ілюстрації – хаос і біль. Пісня не про героїв, а про марність: “Здавайся або помри людиною”.
Березень 2023-го – “PODNHA”, матерна сатира на пропаганду. “Навчимо тебе, с*ка, батьківщину любити” – пряма насмішка над кремлем. Земфіра висміює примусовий патріотизм, де війна – “святий обов’язок”. Ця пісня заборонена в РФ, але в Європі фанати співають хором.
Кожна композиція – шар глибше: від емоційного крику до іронії. Земфіра не спрощує – вона розтинає рану війни, показуючи абсурд і людяність. Вплив величезний: мільйони переглядів, дискусії про роль мистецтва в часи агресії.
Цікаві факти про Земфіру та війну
- Неофіційно передала музичні інструменти до школи в Бородянці, зруйнованій російськими військами – жест солідарності без фанфар.
- У Дубаї 2025-го організатори заборонили антивоєнні промови: “Поговорили серйозно”, – і Земфіра змовкла, але не зрадила.
- Її статус іноагента змусив оскаржити в суді, але фанати пишуть: “Ти наша в будь-якому статусі”.
- На концертах запрошує українців на сцену з прапорами – момент, що стає вірусним щоразу.
- У 2025-му тур по Грузії та Вірменії: “Не повернуся в Росію ні ногою”, – обіцяє з Парижа.
Ці деталі показують: Земфіра – не просто співачка, а символ опору в рок-дусі.
Концертні промови: як Земфіра рахує дні війни
Європейський тур Borderline – це не шоу, а трибуна. Перед “Не стреляйте” – пауза: “Сьогодні 228-й день пекла. Я молюся, щоб моя країна зупинила це”. Кіпр, Берлін, Лондон – скрізь одне: підтримка України, біль за “знищення себе”. У Амстердамі 2024-го виходить з плакатом “Дякую” – овації українців у залі.
У Лондоні запрошує фаната з українським прапором на сцену. “Мені шкода Росію, яку я люблю, але вона руйнує все”. Ці моменти – живі, сирі, з тремтінням у голосі. Фанати знімають, віруситься – мільйони чують правду.
У 2025-му тур триває: Вірменія, Грузія, плани на Європу 2026-го. Земфіра не втомлюється – її слова еволюціонують від шоку до фірмової іронії.
Вигнання в Парижі: іноагент і тиск Кремля
Лютий 2023-го: Мін’юст РФ оголошує Земфіру “іноагентом” за “підтримку України і засудження війни”. Сайт з “No to war”, промови – все під заборону. Вона оскаржує, але живе в Парижі: “Я плачу податки в Росії, бо там мої корені, але серце з Україною”.
Критики в Україні б’ють: податки фінансують ракети. Земфіра відповідає: “Я не отримала французьке громадянство, люблю свою країну”. Париж – база для турів, де вона вільна говорити правду.
В РФ – бойкот: стіни зафарбовують її графіті, як у Сахаліні. Але глобально – зірка росте: стріми, колаби з антивоєнними артистами.
| Пісня | Дата | Ключовий меседж | Реакція |
|---|---|---|---|
| Не стреляйте | Березень 2022 | Заклик не вбивати, кадри руйнувань | Мільйони переглядів, вірус |
| М’ясо | Травень 2022 | Марність жертв, Маріуполь | Криваві ілюстрації, шок |
| PODNHA | Березень 2023 | Сатира на пропаганду | Заборона в РФ |
Таблиця базується на даних з starsaboutwar.in.ua та tsn.ua. Джерела відображають еволюцію від горя до сатири.
Реакції та суперечки: від овацій до звинувачень
В Україні – змішане: Катя Осадча критикує запізнілу реакцію, але фанати прощають за щирість. “Ви не повірите, але її “Дякую” в Амстердамі змусило плакати”, – пишуть у коментах. У РФ – ненависть: “Зрадниця”, стіни зафарбовують.
Податки – найгостріше: 2023-го зізнання “Я плачу в Росії” спричинило шквал. Але Земфіра стоїть: непряме фінансування не скасовує її голосу. Фанати діляться: росіяни емігрують на її концерти, українці співають старі хіти.
У 2025-2026 її тур – символ: Європа чекає, Париж – дім. Земфіра не просто співає – вона надихає на опір, доводячи, що рок живий, доки є совість.
Її історія триває: нові концерти, можливо, альбом. А слова про Україну лунають, нагадуючи – музика сильніша за ракети.