У серці українського футболу б’ється потужне серце київського “Динамо”, де Денис Попов уже давно став не просто гравцем, а справжнім стовпом оборони. Народжений 17 лютого 1999 року в маленькому селі Мигія на Миколаївщині, цей високий хлопець із зрістом 187 сантиметрів і вагою 88 кілограмів виріс від сільського м’яча до чемпіонських медалей. За першу команду “біло-синіх” він відіграв понад 200 матчів, забивши ключові голи в єврокубках і національних трофеях, а в січні 2026-го підписав новий п’ятирічний контракт до 2031 року, підтвердивши вірність клубу.
Його шлях сповнений драматичних поворотів: від юнацьких тріумфів на ЧС U-20, де він став чемпіоном світу, до жорстких травм і героїчних повернень. Денис – той захисник, який не просто блокує удари, а й сам забиває переможні м’ячі, як-от той легендарний гол “Ференцварошу” в Лізі чемпіонів. Сьогодні, у 26 років, Попов продовжує вести “Динамо” до вершин, поєднуючи фізичну міць із холоднокровністю лідера.
Раннє дитинство на Миколаївщині та перші кроки до Києва
Село Мигія, де народився Денис, – тихе куточок біля річки Південний Буг, де футбольні мрії починаються на вибоїстих полях. Тут, у родині простих людей, хлопець уперше вчепився в м’яч, бігаючи з братами та сусідами під палючим сонцем степу. Точних деталей про батьків мало, але саме сільська витривалість закаліла його характер – той самий, що згодом витримає важкі травми та тиск топ-матчів.
Переїзд до Києва став переломом. У Республіканському вищому училищі фізичної культури (РВУФК) Денис опинився ще підлітком, де тренери одразу помітили його атлетизм і читання гри. “Я завжди любив оборону, бо там потрібно думати головою, а не лише бігати”, – згадував він у одному з інтерв’ю. Звідти шлях лежав прямим до академії “Динамо” імені Валерія Лобановського, де юний талант почав шліфуватися під пильним оком фахівців.
Цей перехід не був легким: віддаленість від дому, адаптація до ритму великого міста. Але саме в “Динамо” Денис знайшов свою сім’ю – футбольну. У 2015-му він уже тренувався з U-17, а незабаром дебютував у вищих вікових групах, демонструючи стабільність, якої бракувало багатьом одноліткам.
Юнацькі роки: перші титули та важкі випробування
13 березня 2016 року – дата, яку фанати “Динамо” пам’ятають: Денис виходить у старті U-19 проти “Шахтаря” і перемагає 4:1. Це був лише початок. У тому ж сезоні він забив свій перший гол юніорам “Олімпіка” 19 квітня, а за підсумками 2015/16 став чемпіоном України серед U-19. Наступний сезон приніс ще один титул, але й першу серйозну травму – розрив хрестоподібних зв’язок коліна в серпні 2017-го.
Восемь місяців реабілітації – це як вічний матч без свистка. Денис повернувся в квітні 2018-го, граючи за U-19 і U-21, і одразу показав характер. За юнацькі команди “Динамо” він провів десятки матчів, часто як капітан, навчаючись лідерству на полі. Його стиль – комбінація сили та інтелекту: високі підбори, точні довгі передачі, небезпека на стандартах.
Паралельно йшли виступи за юнацькі збірні України. Дебют у U-17 припав на жовтень 2015-го проти Молдови, а в U-19 і U-20 він став ключовим гравцем. Ці роки заклали фундамент: Денис навчився грати під тиском, витримувати конкуренцію з талановитими ровесниками на кшталт Забарного чи Сироти.
Прорив у першу команду: дебют і перші трофеї
13 квітня 2019-го “Маріуполь” – 1:0 на користь “Динамо”. Денис відіграв повний матч – і це був його прем’єрний вихід у Прем’єр-лізі. Травма Микити Бурди відкрила двері, і Попов не змарнував шанс. У сезоні 2019/20 він зіграв 22 матчі, забив вирішальний гол “Шахтарю” в 1/8 Кубка України – той удар у додатковий час вивів команду до фіналу, де взяли трофей.
Сезон 2020/21 став золотим: чемпіонство в УПЛ, ще один Кубок і Суперкубок. Денис уже основний центральний захисник, його партнером часто був Миколенко чи Тимчик. У єврокубках – дебютний гол у ЛЧ проти “Ференцвароша” (1:0), що забезпечив вихід у плей-оф Ліги Європи. Цей м’яч став символом його зрілості – з кутового, головою, як справжній лідер.
Травми не відступали: плече в 2022-му, м’язи в 2023-му, але кожного разу повернення супроводжувалося серіями “сухих” матчів. У 2024/25 – ще одне чемпіонство, 21 гра в лізі з голом “Олександрії”, 11 у єврокубках з м’ячем “Партизану”. А в 2025/26, станом на лютий, вже 8 матчів у лізі з голом і 8 у Європі.
- Ключові якості: Фізична домінація в повітрі, 88% точності пасів, середній рейтинг 7.2 за Sofascore.
- Проблеми: Дисциплінарні – 39 жовтих і 3 червоні за кар’єру, через надмірну самовіддачу.
- Еволюція: Від raw таланту до тактичного боса оборони.
Після списку видно, як Денис еволюціонував: від емоційних фолів до холодного професіоналізму. Його присутність стабілізує “Динамо”, особливо в дербі з “Шахтарем”.
Тріумф на ЧС U-20 2019: шлях до слави
Літо 2019-го в Польщі – вершина юнацької кар’єри. Денис зіграв 6 з 7 матчів, забив 3 голи: проти США, Панами та Північної Кореї. Фінал проти Кореї пропустив через дискваліфікацію, але золото ЧС U-20 стало пропуском у велике футболу. “Це був момент, коли я зрозумів: можу грати на найвищому рівні”, – ділився він.
Цей турнір не лише приніс славу, а й навчив командній грі: з Булецою, Циганковим, Супрягою вони творили машину. Золоті медалі мотивували на дорослі виклики, а статус майстра спорту міжнародного класу та орден “За заслуги” III ступеня стали нагородою.
Виступи за збірну України: від дебюту до Ліги націй
23 травня 2021-го, товариський матч з Бахрейном (1:1) – дебют за головну команду. Потім Ірландія в Лізі націй (2022): 0:1 і 1:1. Зараз 3 матчі без голів, але статус основного у розширеній заявці. На Євро-2020 потрапив у заявку, але не грав.
Олександр Петраков викликав його на ключові ігри, а Сергій Ребров продовжує довіряти. Денис мріє про стартовий склад на ЧС-2026, де його досвід у обороні буде на вагу золота.
| Сезон | Ліга | Команда | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|---|
| 2019/20 | УПЛ | Динамо | 16 | 1 |
| 2020/21 | УПЛ | Динамо | 15 | 2 |
| 2024/25 | УПЛ | Динамо | 21 | 1 |
| 2025/26 | УПЛ | Динамо | 8 | 1 |
Таблиця базується на даних з fcdynamo.com та dynamomania.com. Повна кар’єра – понад 200 матчів, 10 голів у вищій лізі.
Особисте життя, сім’я та стиль гри
Дружина Дарія – опора поза полем. 4 вересня 2024-го в них народився син Данило, первісток, якого Денис ніжно називає “маленьким воїном”. Сім’я живе в Києві, де захисник балансує тренування з батьківством. “Син уже намагається копіювати мої удари – скоро матиму конкурента”, – жартував він в Instagram.
Стиль Дениса – суміш бійця та диригента: виграє 70% дуелей, небезпечний на кутових. Цитата з 2025-го: “Кожна гра важлива для нас, три очки на вагу золота”. Він відданий “Динамо”: “Завжди віддаватиму за клуб всю душу”.
У січні 2026-го, попри чутки про Європу, обрав п’ятирічний контракт. “Варіанти були, але жоден не вартий “Динамо””, – заявив він. Фани розділилися: дехто шкодує про відсутність виклику за кордон, але більшість пишається лідером.
Цікаві факти з кар’єри Дениса Попова
- Перший гол у єврокубках – проти “Ференцвароша” в ЛЧ, що врятувало сезон.
- 3 голи на ЧС U-20 – більше, ніж у багатьох нападників турніру.
- Понад 100 матчів за “Динамо” до 26 років – рідкість для захисника.
- Орден “За заслуги” після ЧС U-20 – наймолодший у команді.
- У 2026-му став “амбасадором дитинства”, допомагаючи малюкам з футболом.
Ці факти підкреслюють, наскільки Денис – неординарна постать. Його шлях надихає молодих: з села до зірок, через біль до тріумфів. А попереду – ще багато матчів, де оборона “Динамо” триматиметься на його плечах.
- Чемпіон України U-19 (3): 2015/16, 2016/17, інші сезони.
- Чемпіон світу U-20 (2019).
- Чемпіон УПЛ (2): 2020/21, 2024/25.
- Кубок України (2), Суперкубок (2).
Ці трофеї – лише вершина айсберга. Денис Попов продовжує писати історію, доводячи, що справжні лідери виростають у “Динамо”.