У маленькому селищі Підгородне біля Дніпра 26 березня 1960 року з’явився на світ Іван Іванович Ступак – чоловік, чиє життя стало переплетінням таємниць спецслужб, владних коридорів і політичних баталій. Народний депутат VII скликання від Партії регіонів, заступник голови Дніпропетровської ОДА, ветеран КДБ та СБУ – його кар’єра охопила майже півстоліття, від слюсарного верстата до парламентського підкомітету з питань громадського порядку. Помер Ступак 28 травня 2021 року в Дніпрі у 61-річному віці, залишивши по собі репутацію “сірого кардинала” регіональної політики.
Його шлях від простого робітника до високопосадовця відображає династику радянської та пострадянської України: жорстка дисципліна силовиків, інтриги влади, економічні потрясіння. Батько двох дітей, одружений, Ступак завжди тримав особисте життя подалі від софітів, але його внесок у правоохоронну сферу Дніпропетровщини важко переоцінити. У перші два роки депутатства він очолив підкомітет з адміністративних правопорушень, впливаючи на закони про охорону порядку.
Ранні роки Івана Ступака пройшли в типовому промисловому селищі, де запах металобрухту змішувався з мріями про стабільне майбутнє. У 1977-му, щойно закінчивши школу, він узявся за слюсарну справу в Дніпропетровській автоколоні №2191 – робота брудна, але надійна, як той час вимагав. Цей етап став фундаментом характеру: дисципліна, терпіння, уміння лагодити не лише машини, а й ситуації. Уже за рік юний слюсар ступив на службу в Збройні сили СРСР, де його чекав довгий марш через лави спецслужб.
Освіта в серці КДБ: референт Сходу
Ключовим поворотом стала 1985 рік, коли Ступак закінчив Вищу школу КДБ СРСР імені Фелікса Дзержинського – елітний заклад, де формувалися кадри для “гарячих точок”. Спеціальність “Міжнародні зносини”, кваліфікація “Референт країн Сходу” говорила сама за себе: Близький Схід, Афганістан, Іран – регіони, де радянська розвідка плела павутину. Уявіть: молодий офіцер з Дніпра опиняється в епіцентрі холодної війни, де кожне слово – таємниця, а помилка – кінець кар’єри.
Ця освіта не просто диплом – вона відкрила двері до Управління КДБ УРСР. З 1985-го Ступак служив у структурах комітету, а після розпаду Союзу перейшов до Служби безпеки України. Деталі оперативної роботи лишаються класифікованими, але його просування свідчить про ефективність: від рядового референта до керівних посад. Джерело: uk.wikipedia.org.
Довгі роки в спецслужбах: від КДБ до СБУ
З 1978 по 2007 рік – майже 30 років у Збройних силах, де “силові” структури КДБ/СБУ були невід’ємною частиною. З 1991-го – в УСБУ Дніпропетровщини, де 1991-2002 служив на ключових постах. 2002-2005: заступник, потім перший заступник начальника УСБУ в області. Навіть перехід у 2005-2006 на аналогічну посаду в Донецьку – регіон, де напруга зростала з кожним днем.
Ці роки – час перебудови, банкрутств заводів, сепаратистських настроїв. Ступак, як силовик, мусив балансувати між Москвою, Києвом і місцевими олігархами. Його служба припала на гучні справи: протидія контрабанді, корупція в енергетиці, кримінальні угруповання. Хоча публічних нагород небагато, кар’єрний ріст говорить голосніше слів. У 2007-му – короткий етап в УМВС Дніпро, де він очолював напрямок внутрішньої безпеки.
- 1985-1991: Оперативна робота в УКДБ УРСР по Сходу.
- 1991-2002: Різні посади в УСБУ Дніпро, фокус на економічних злочинах.
- 2002-2006: Керівник апарату УСБУ в двох областях.
Після списків стає зрозуміло: Ступак не просто служив, а формував систему безпеки регіону. Перехід до цивільної адміністріції був логічним – силовий досвід ідеально пасував для виконавчої влади.
Адміністративна вершина: заступник голови облради та ОДА
2008 рік приніс нову главу: заступник голови Дніпропетровської облради з апарату, начальник відділу взаємодії з правоохоронцями. Тут Ступак координував МВС, СБУ, прокуратуру – роль “диригента” для силовиків. Область кипіла: Ігор Коломойський будував імперію, кримінал не здавав позицій.
У 2010-му – пік: заступник губернатора Олександра Вілкула. Під його кураторством – правоохоронна сфера, контроль за порядком. Реформи? Посилення патрульної служби, боротьба з нелегалами, інвестиції в безпеку. Вілкул називав його “надійним плечем”. Цей період – розквіт “дніпропетровської моделі”: стабільність за будь-яку ціну.
| Посада | Період | Ключові обов’язки |
|---|---|---|
| Начальник відділу облради | 2008-2010 | Взаємодія з силовиками |
| Заступник голови ОДА | 2010-2012 | Правоохоронна політика |
Таблиця базується на даних lb.ua. Ці посади закріпили репутацію Ступака як прагматика, здатного на компроміси заради порядку.
Парламентський шлях: нардеп від округу 26
2012 рік: вибори в Раду. Ступак перемагає з 51,84% у 26-му окрузі (Павлоградський район). Від Партії регіонів, фракція дисциплінована. Голова підкомітету Комітету з правоохоронної діяльності – закони про міліцію, адміністративку, громадську безпеку. Запропонував правки до кодексів, спрямовані на посилення відповідальності.
Та Майдан змінив усе. 16 січня 2014-го голосував за “диктаторські закони” – факт, що наклеїв ярлик “регіонала”. Після Революції – тиша, без переслідувань. Джерело: rada.gov.ua.
Сім’я: спадкоємці силового шляху
Одружений, син Іван Іванович-молодший (1982 р.н.) пішов стежкою батька: НА СБУ, оперативник, депутат Київської облради від БПП, бізнес “Форест”. Дочка – менш публічна. Родина – опора в бурхливому житті, де таємниці спецслужб не дозволяли зайвих слів.
Бізнес та активи: мисливські угіддя й декларації
Хоча прямих фірм небагато, асоціюється з ТОВ “Мисливське господарство ‘Форест'” через сина – елітний бізнес для силовиків. Декларації 2011-2013: скромні доходи, земля, авто. Ніяких надмірностей, але стабільність.
Цікаві факти
- Освіта в КДБ робила його “референтом Сходу” – рідкісна спеціальність, що асоціювалася з Близьким Сходом під час афганської війни.
- Пережив розпад СРСР на посаді в УСБУ, адаптувавшись до нової реальності без втрат у кар’єрі.
- В окрузі 26 переміг з великим відривом, обійшовши опонентів завдяки репутації “сильної руки”.
- Син успадкував не лише ім’я, а й службу в СБУ, ставши депутатом в іншій області.
- Помер у розквіті сил, лишивши “сірий кардинал” статус у дніпропетровських колах.
Ці штрихи роблять образ Ступака живим, як стара фотографія з архіву.
Скандали: від банківських афер до політичних ярликів
2008: скандал з “Фінансовим союз-банком” – фіктивний ПДВ на 35 млн грн, Ступак як акціонер звинуватив СБУ в корупції. Справа згасла. Як нардеп – критика за голосування 16 січня. Репутація “регіонала” не зникла, але й криміналу уникнув. Ви не повірите, але в регіоні його поважали за порядок, попри ярлики.
Спадщина “сірого кардинала” Дніпра
Іван Ступак пішов, але його модель безпеки вплинула на регіон: від СБУ до ОДА. У часи турбулентності він тримав баланс, навчивши наступників дисципліни. Син продовжує справу, а пам’ять лишається в коридорах влади. Його біографія – урок про силу системи, що переживає епохи, як Дніпро – повені.