Загід Геннадійович Краснов, народжений 24 жовтня 1965 року в Баку, пройшов шлях від хлопця з Кавказу до впливового українського підприємця та лідера партії “Громадська сила”. Лезгин за походженням, він змінив ім’я з Загіддіна Габібулаєва на Краснова, взявши прізвище дружини, і оселився в Дніпрі, де побудував імперію в промисловості, нерухомості та енергетиці. Сьогодні, у 2026 році, він продовжує балансувати між бізнесом, благодійністю та амбіціями в міській політиці, витрачаючи мільйони на підтримку ЗСУ та госпіталів.
Його кар’єра – це суміш гострих поворотів: від армійської служби в ракетних військах до керівництва стрілочним заводом, від підтримки Помаранчевої революції до звинувачень у зв’язках з 90-ми. Краснов не уникає конфліктів, але завжди знаходить спосіб вистояти, як той сталевий рейок, що витримує тисячі тон вагона. У цій біографії ми розберемо кожен етап, спираючись на перевірені факти з офіційних джерел.
Раннє дитинство та переїзд на Кавказ
Життя Загіда почалося в шумному Баку, де в 1965 році з’явився на світ Загіддін Габібулайович Габібулаєв. Лезгинські корені тягнуться до Дагестану – село Беліджі стало місцем, де він провів шкільні роки. У 1983-му, закінчивши середню школу №2 там, юнак вирушив до України, до Дніпропетровська, що тоді кипів промисловим духом.
З сьомого класу Краснов захопився східними єдиноборствами, тренуючи волю та дисципліну – якості, які згодом знадобляться в жорсткому світі 90-х. У 1984–1986 роках служба в Радянській армії, у Таманській дивізії ракетних військ, загартувала характер. Повернувшись, він вступив до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, який закінчив у 1990-му з дипломом інженера-будівельника. Ця освіта стала фундаментом для майбутнього бізнесу.
Але переїзд не був випадковим: родина шукала кращого життя, і Дніпро з його заводами приваблював амбітних. Тут, серед гулких цехів, формувалася нова ідентичність – від кавказького хлопця до українського промисловця.
Старт у бізнесі: від “Отегу” до промислових гігантів
Розпад Союзу кинув виклик, але Краснов не вагався. У липні 1992-го він заснував ТОВ “Отег”, де пропрацював гендиректором до 2000-го. Це був час, коли бізнес народжувався в хаосі: торгівля, посередництво, перші кроки в металургії. З вересня 2000-го – голова наглядової ради ВАТ “Дніпропетровський стрілочний завод”, ключового постачальника для Укрзалізниці.
До 2004-го завод процвітав під його керівництвом, а з 2008-го Краснов повернувся на посаду, очолюючи її й досі. Сьогодні ПАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” – один з лідерів у виробництві стрілочних переводів, з мільйонними контрактами. Додайте ПрАТ “Запорізький завод залізобетонних шпал” – частку в ньому Краснов декларував у 2017-му.
Енергетика стала новим горизонтом: ТОВ “Екоенергосервіс Дніпро” з трьома сонячними станціями генерує “зелену” енергію. Нерухомість у Дніпрі, ресторан “Ріо” на березі річки, агрофірми, готелі – портфель розширюється. За даними декларацій, у 2020-му сім’я заробила 36 млн грн дивідендів. У 2026-му з’явилася нерухомість у Франції, попри війну – інвестиція в стабільність?
- Ключові компанії: ПАТ “Дніпропетровський стрілочний завод” – основний актив, постачальник для залізниці.
- ТОВ “Екоенергосервіс Дніпро”: Сонячні електростанції, фокус на відновлювані джерела.
- ПрАТ “Запорізький завод залізобетонних шпал”: Частка через родину, інфраструктурні проекти.
- Інші: Ресторан “Ріо”, нерухомість, медіа (Інформатор? – непідтверджено повною мірою).
Цей список показує диверсифікацію: від важкої промисловості до “зеленки”. Після списку варто додати, що бізнес Краснова витримав кризи 2008-го, 2014-го та війну, адаптуючись до санкцій та логістики.
Політичний підйом: від Лазаренка до Філатова
Політика кликала з 2002-го: депутат Дніпровської міськради IV скликання з 52% голосів. У 2006-му – V скликання, голова фракції “Блок Лазаренка”. Альянс з регіоналами, Царьовим, Вітренко дав контроль над радою – коаліція “Рідний Дніпропетровськ” (2007–2010).
2004-й: штаб Ющенка в регіоні, фінансування Помаранчевої. 2005-го – в.о. заступника голови ОДА. 2010-го – вибори мера (4-е місце), штаб Тігіпка (35% у області!). Серпень 2007-го – створення “Громадської сили”, з 2008-го лідер.
2014-й: Революція Гідності – спочатку тітушки, потім підтримка Майдану, фінансування сотні. 2015: 3-е на виборах мера (12.42%), 7 мандатів для партії. Грудень 2015 – січень 2016: секретар міськради. 2020: 13.2% у 1 турі, 18.8% у 2-му проти Філатова.
| Рік | Вибори | Результат | Примітка |
|---|---|---|---|
| 2010 | Мер Дніпра | 4-е місце | Від “Наша Україна” |
| 2015 | Мер + рада | 12.42%, 7 мандатів | 3-е місце |
| 2020 | Мер | 13.2% (1 тур), 18.8% (2 тур) | Програв Філатову |
Таблиця виборів базується на даних Chesno.org та офіційних протоколах. Джерела: chesno.org, uk.wikipedia.org. У 2026-му Краснов намагається повернутися, попри тінь минулих коаліцій.
Меценатство: мільйони на добрі справи
Не тільки влада: “Громадська сила” ремонтувала дитсадки, парки – хоч і з скандалами про бюджетні кошти. COVID-19: 14 млн на лікарні (16-та, 21-ша), 5.5 млн на ШВЛ. Війна 2022+: гумштаб для 100 тис. переселенців, 45 млн ЗСУ (дрони, БПЛА, авто), медикаменти госпіталям Мечникова, ДІВЕТІН.
Благодійний фонд “Сонячний” з 2002-го. 2009: “Меценат року”. Це не піар – реальна допомога, що рятує життя в тилу.
Особисте життя та родина
Одружений з Ельвірою Віталіївною (нар. 1973), яка тримає акції заводів. Троє дітей: двійнята Руслан (1994, боєць ЗСУ на фронтах Запоріжжя, Харківщини) та Діана, молодший Артем. Син Руслан – гордість, учасник АТО/ООС. Родина – опора в бурях політики.
Цікаві факти з життя Загіда Краснова
- Зміна імені в 90-х: від Габібулаєва до Краснова – символ інтеграції в українське суспільство.
- Єдиноборства з юності: досі тренується, як стверджують соратники.
- Підтримка Ющенка та Тігіпка: від помаранчевого до “сильного” кандидата.
- Нерухомість у Франції 2026: 1 млн євро квартира, попри війну (декларація НАЗК).
- Медіахолдинг: непрямий контроль “Інформатора” – вплив на локальні новини.
Ці перлини біографії роблять Краснова не просто фігурою, а легендою Дніпра.
Факти з офіційного сайту zagidkrasnov.com та декларацій. Родина Краснова – приклад патріотизму: син на фронті, батько в тилу допомагає.
Скандали та виклики: тінь 90-х і сьогодення
90-і: звинувачення в рекеті, колекторстві – очолював асоціацію підприємців, але судів не було, лише журналістські розкопки (Obozrevatel). 2012: арешт за ДТП 2008-го (Porsche зіткнувся з авто, загиблий водій) – справа закрита “відсутністю складу злочину”. Зв’язки з Царьовим – партнер по коаліції, але Краснов відмежувався після 2014-го.
Благодійність під питанням: ремонти з бюджету? У 2026-му – спроби повернення в раду, критика за проросійське минуле. Та Краснов парирує діями: мільйони ЗСУ говорять гучніше слів.
Сучасний етап: 2026 рік і перспективи
У 60 років Краснов активний: бізнес тримається, партія в радах, допомога фронту. Нерухомість за кордоном – хедж проти ризиків? Політика кличе: після 2020-го він не здається, плануючи нові кампанії. Дніпро пам’ятає його як сильного гравця, здатного на компроміси та великі жести.
Його історія – як рейка заводу: міцна, витривала, з вигинами, але веде вперед. Бізнес росте, родина тримається, Україна отримує підтримку. Що далі? Дніпро чекає відповіді.