Ужгородські вулиці, де 9 серпня 1975 року з’явився на світ Роберт Йосипович Бровді, здавалися спокійним фоном для хлопця з угорськими коренями. Етнічний мадяр, він виріс серед закарпатських гір, де карпати шепотіли про витривалість, а Дунай нагадував про давні традиції. Сьогодні цей чоловік, відомий позивним Мадяр, стоїть на чолі Сил безпілотних систем Збройних Сил України – ключової ланки в сучасній війні, де дрони стали орлиними очима та гострими кігтями ЗСУ.
Від успішного зернотрейдера, який годував Китай українським хлібом, до командира легендарних “Птахів Мадяра” – шлях Бровді сповнений різких поворотів. У 2022-му, коли ворог вдерся в Україну, 46-річний бізнесмен кинув усе й узявся за зброю. За три роки його підрозділ виріс до бригади, знищив тисячі цілей і приніс чоловіку звання Героя України. Це не просто кар’єра – це епос про трансформацію, де мирний економіст стає воїном неба.
Його історія надихає: від девелоперських хмарочосів Ужгорода до неба над Кринками, де FPV-дрони рвуть ворожі колони. Бровді довів, що лідерство – це не посади, а вміння збирати команду з нуля й вести її крізь пекло боїв.
Ранні роки: закарпатські корені мадяра
Ужгород 70-х – місто мостів і контрастів, де угорська громада плела свою культурну мережу. Роберт Бровді виріс у цій атмосфері, де мова предків звучала поряд з українською. Етнічний угорець, він рано відчув зв’язок з корінням: позивний Мадяр не випадковий, він як татуювання на душі, символ гордості й сили.
Сім’я Бровді не кричала про себе, але прищепила сину практицизм. Хлопець ріс допитливим, з тягою до справ, а не слів. Закарпаття вчила його: земля родюча, та без праці не плодоносить. Ці уроки стали фундаментом – від шкільних парт до університетських лекцій.
У 1997-му Роберт закінчив Ужгородський національний університет за фахом “Економіка підприємства”. Диплом у руках – і вперед, у світ, де хаос 90-х вимагав сміливості. Випускник не став офісним клерком – він одразу пірнув у бізнес, перетворюючи ідеї на мільйони.
Бізнес-імперія: зерно, бетон і мистецтво
1998 рік: Закарпаття прокидається від пострадянського сну, а 23-річний Бровді вже торгує дрібним оптом. Роздрібна торгівля – перші кроки, де вчився читати ринок, як відкриту книгу. Швидко перейшов до нерухомості: компанія “Маркет-БК” будувала й продавала квартири в Ужгороді, перетворюючи болота на елітні комплекси.
Паралельно “Імперія фуд” заповнювала полиці продуктами, а “Скотч енд сода Україна” одягом. Бровді не зупинявся: став гендиректором Аграрної біржі при Мінагрополітики. 2010–2012 – гендиректор “Хліб Інвестбуд”, де керував зерновими потоками. Потім комерційний директор тієї ж фірми, а з 2013-го – у ДПЗКУ як заступник, згодом перший заступник правління.
Пік – група “Гранум”. Співзасновник вивів її в топ-5 експортерів зерна з України. 2015–2016: перше місце з постачань до Китаю, понад 20 країн у портфелі. Мільйони тонн хліба перетнули океан – Бровді годував світ, поки Україна боролася за себе. З 2017-го повернувся до девелопменту, але війна заморозила проєкти.
Не лише гроші: з дружиною Наталією заснував арт-фундацію “БровдіАрт”. Колекціонер закарпатського й українського мистецтва, він просував його світом – від галерей Києва до Європи. Війна призупинила, але колекція лишилася символом душі мецената.
- Ключові компанії: “Маркет-БК” – нерухомість, десятки об’єктів в Ужгороді.
- “Гранум” – зерно, лідер експорту до Азії.
- “БровдіАрт” – мистецтво, культурний міст України зі світом.
Цей бізнес-шлях показав: Бровді – стратег, який бачить можливості в кризах. Перехід до політики став логічним – хотів впливати ширше.
Політичні баталії Закарпаття
Початок 2010-х: Закарпатська облрада кличе. Бровді очолює “Фронт змін” регіону – партія Арсенія Яценюка. Депутат VI скликання з 2010-го, до 2015-го. Боровся за локальні реформи, але після “Хліб Інвестбуд” розійшовся з Яценюком.
Політика навчила маневрувати в інтригах, де слово гостріше за меч. Склав мандат 2015-го – бізнес кликав сильніше. Цей досвід пізніше знадобиться на фронті: будувати коаліції з бійців, а не бюрократів.
Військовий епос: як народилися “Птахи Мадяра”
24 лютого 2022-го Київ у вогні. Роберт, який передав бізнес партнерам, записується в Оболонську ТрО 7 лютого. Командир взводу 206-го батальйону – евакуація з Ірпеня, Бучі, Бородянки. Квітень: Херсонщина, стрілецький взвод, збір на дрони.
Травень-червень 2022: народження “Птахів Мадяра”. Окремий підрозділ аеророзвідки – пошук ворога, патрулі, коригування, FPV-атаки, скидання гранат. Позивний командира задав тон: мадярські птахи летять високо й б’ють точно.
Бахмут-Соледар: пекло 2022–2023
Листопад 2022 – березень 2023: 251-ша ОБ ТрО, ОСУВ “Хортиця”. Бої за Бахмут, Соледар, Благодатне. Спецоперації в Опитному, обмін полоненими. Підрозділ рве ворожі ланки, як орел мишей.
Авдіївка й контрнаступ 2023
Березень-червень: командир роти РУБАК 59-ї ОМБр. Первомайське, Мар’їнка, Донецьк. Червень-жовтень: РТГР під ОТУ “Донецьк”. Визволення Урожайного, Старомайорського. 514 цілей вражено, 309 знищено за 110 днів!
Кринки та Харків: бригада неба
Жовтень 2023 – січень 2024: Морпіхота, лівий берег Дніпра. 764 одиниці техніки вражено. Січень 2024: 414-та ОБрБпС. Набір на 40+ спеціальностей, Харківський напрямок. Командир бригади до 2025-го.
| Період | Напрямок/посада | Досягнення |
|---|---|---|
| 2022.02–04 | Київщина, Херсонщина, ТрО | Евакуація, розвідка |
| 2022.05–2023.03 | “Птахи Мадяра”, Бахмут | Аеророзвідка, спецоперації |
| 2023.03–10 | 59 ОМБр, ОТУ “Донецьк” | Контрнаступ, 514 цілей |
| 2023.10–2024 | Морпіхота, Кринки | 764 цілей, РЕБ-проєкт |
| 2024+ | 414 ОБрБпС | Розширення, Харків |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, liga.net.
Ця таблиця ілюструє еволюцію: від взводу до бригади. Бровді не просто воював – творив нову парадигму війни, де дрони замінюють піхоту.
Командувач Сил безпілотних систем: вершина 2025-го
3 червня 2025: указ Президента – Бровді очолює Сили безпілотних систем ЗСУ. Майор керує тисячами “птахів”, які щодня нищать окупантів. Його бачення: інтеграція AI, масове виробництво FPV, РЕБ-захист. У 2026-му це ключ до перемоги – дрони Бровді летять попереду армії.
Цікаві факти про Роберта Бровді
- Позивний “Мадяр” – данина угорським предкам, але птахи його підрозділу – чисто українські орли.
- Колекція мистецтва: сотні робіт закарпатців, відкладених на полиці заради фронту.
- Знищено понад 2000 ворожих дронів його РЕБ-проєктом у Кринках.
- Набір бійців у Європі: рекрутинг для бригади йшов за океан.
- Дружина Наталія – співавторка фундації, тепер волонтерить для “птахів”.
Ці перлини роблять Мадяра не іконою, а живим героєм з плоті й крові.
Нагороди: золота зірка за небо
8 травня 2025: Герой України з “Золотою Зіркою” – за мужність у захисті. Орден Богдана Хмельницького III (2023), II (2025). Хрест бойових заслуг (2024), “За оборону України”, знаки ГШ ЗСУ. Кожна – за конкретні бої, де його дрони рятували життя.
- Герой України (2025) – символ самовідданості.
- Ордени Хмельницького – професіоналізм у аеробоях.
- Відзнаки МВС, Президента – визнання від побратимів.
Нагороди не на полиці – вони в серці, паливо для нових перемог.
Родина: опора за лінією фронту
Наталія Бровді – не просто дружина, а соратниця. Разом 30 років, з Ужгорода. Спільна “БровдіАрт”, волонтерство для бригади. Двоє синів, Едгар та Ален, дорослі хлопці, схожі на батька – сильні, горді. “Вона – моя сила”, – каже Роберт про Наталію, і це не слова, а правда фронту.
Сім’я тримається на вірі: матір у Ужгороді, сини – підтримка. Інциденти 2019-го (підозрілі події біля дому) лише загартували. Сьогодні Наталія – берегиня “птахів”, шиє обереги, збирає дрони.
Бровді – приклад: герой не самотній вовк, а лідер з родиною за спиною. Його шлях триває – небо кличе, ворог чекає нових ударів. Мадяр летить уперед, несучи перемогу на крилах дронів.