У маленькому болгарському містечку Болград на Одещині, де степові вітри шепочуть старовинні легенди, 10 липня 1992 року з’явилася на світ Анастасія Ігорівна Цимбалару. Ця тендітна дівчина з виразними очима швидко перетворилася на одну з найяскравіших зірок українського кіно та театру. Сьогодні, у 33 роки, вона не просто акторка — вона символ стійкості, таланту й любові до рідної землі, з ролями в хітах на кшталт “Жіночий лікар. Нове життя”, “Папік” та свіжих прем’єрах 2025-го, як “Слідча” чи “Майор Сковорода”.
Її шлях — це суміш болгарських коренів, київських злетів і воєнних випробувань, де кожен серіал чи вистава стає кроком до визнання. Анастасія зіграла понад 50 ролей, від драматичних слідчих до комедійних мам, а ще ініціювала благодійні проекти, що зібрали тисячі для ЗСУ. Особисте життя, сповнене пристрастей і роздумів, додає її образу глибини — розлучення з коханим колегою не зламало, а загартувало.
Болградські вулиці, де Настя ганяла на велосипеді серед виноградників, стали фундаментом її характеру. Тут, у мультикультурному краї на кордоні з Молдовою, вона вчила болгарську від родини, мріяла про сцену, попри батьківські плани на юриспруденцію. Ця наполегливість привела її до КНУТКіТ, де майстерня Юрія Висоцького розкрила справжній талант.
Ранні роки: Болград як колиска мрії
Болград — не просто точка на карті, а жива мозаїка культур, де болгари, українці й молдавани плетуть спільну тканину життя. Саме тут, у родині викладача-доктора педагогічних наук Ігоря та юристки Анжеліки Цимбалару, народилася Настя. Дім наповнювався мелодією болгарської мови за вечерею, а російською — щоденні розмови. “У Болграді я мала щасливе, наповнене дитинство”, — згадувала акторка в інтерв’ю 2025-го. Велосипедні пригоди, шкільні концерти — все це формувало в ній любов до表演у.
Батьки мріяли про стабільну професію: у 2009-му, щойно закінчивши школу, Настя вступила на юриспруденцію. Та серце тягнуло інакше. Через рік вона покинула аудиторії заради сцени, обравши Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Рішення шокувало родину, але стало поворотним. У майстерні Юрія Висоцького, серед однодумців, Настя розквітла — від сором’язливої провінційної дівчини до впевненої акторки.
Студентські роки в Києві — це вир емоцій. З 2014-го вона грала в Київському ТЮГу на Липках у виставі “У пошуках радості”. Театральний дебют навчив її слухати партнера, відчувати публіку. “Театр — це живий подих, де кожна репліка як серцебиття”, — ділилася вона. Цей етап заклав основу для кіношляхів, де Болградські корені додавали ролям автентичності.
Дебют і перші злети: від “Швидкої допомоги” до мелодрам
2014-й — рік магії для Насті. Дебют у серіалі “Швидка допомога” як Ніка став пропуском у великий світ. Медичний контекст, гострі емоції — роль второстепенна, але яскрава, ніби іскра, що запалює вогонь. Швидко посипалися пропозиції: “Слідчі” (Мар’яна Матвієнко), “Пес” (слідча Ірина Грицай), “Центральна лікарня” (Діана). Кожна героїня — це виклик: від сильних жінок у формі до вразливих душ.
2017-й приніс прорив — мелодрама “Не можу забути тебе”, де Настя зіграла Яну, одну з головних ролей. Режисер Олег Філіпенко довірив їй серце історії: кохання, зрада, прощення. Фільм став хітом, а акторка — улюбленицею глядачів. “Яна — це я в юності, сповнена пристрастей”, — казала Настя. Того ж року “Друге життя Єви” (Віка), “Курка” (Марина-клавішниця) розширили палітру — від гламуру до рок-н-ролу.
Серіали летіли лавиною: “Схватка” (Ліка), “Той, хто не спить” (Полетт), “Чужі рідні” (Каріна). Настя майстерно перевтілювалася, доводячи: провінційна дівчина може стати королевою екранів. Ці ролі навчили її балансувати між драмою й гумором, роблячи персонажів живими, як подих літа.
Сучасні досягнення: серіали 2020-х і нові горизонти
2020-ті — епоха трансформацій для Насті. “Папік” (2021, Котляренко), “Рись” (Аня), “Дільничний з ДВРЗ” (Саша) показали її в комедіях і детективах. А “Жіночий лікар. Нове життя” (2023, Олена Руденко) стало першим великим проектом після повномасштабного вторгнення. Партнер Андрій Ісаєнко, теми материнства й сили — роль, що резонує з мільйонами. “Олена — воїтелька в білому халаті”, — емоційно описувала Настя.
2024-й сяяв “Новорічна шкереберть” — головна Таня, лірична комедія з Ісаєнком, що зібрала родинну аудиторію. 2025-й вибухнув прем’єрами: “Слідча” (майор Ася Ясинська — сильна, харизматична героїня), “Майор Сковорода” (судмедекспертка Валерія), “Батьківські збори” (Вика). Анонсований “Коли ти розлучишся?” (2026) обіцяє сиквел-хіт. Амбасадорство 6-го Міжнародного етнографічного кінофестивалю “ОКО” підкреслило її культурний внесок.
Ведуча премії “Жінка України 2025” разом із Нікітою Добриніним — ще один акорд визнання. Настя не просто грає — вона надихає, доводячи, що українське кіно процвітає попри виклики.
Благодійність: серце на фронті
Війна змінила все, але не Настю. 2023-го з Григорієм Баклановим зіграла у виставі “Круасани з мигдалем” — вислови для ЗСУ, де кожен спектакль фінансував дрон Autel Evo Max 4 для 47 ОМБр. Кліп “Кайф” Masha Danilova — теж благодійний акцент. Ініціаторка ActLots, платформи-аукціону з 140+ акторами, зібрала мільйони на армію.
Ці проекти — не піар, а поклик душі. “Ми, актори, маємо голос — і ми його використовуємо”, — заявляла вона. Благодійність стала частиною її ДНК, роблячи зірку справжньою героїнею поза екраном.
Цікаві факти про Анастасію Цимбалару
- Вільно володіє болгарською — спадок Болграду, де вдома говорили нею та російською. Мріє про роль у болгарському кіно.
- Зріст 173 см, вага 53 кг: секрет — спорт (йога, біг) і правильне харчування. “Енергія від руху!” — радить фанатам.
- Втратила слух в одному вусі через хворобу, але це не завадило кар’єрі. “Сцена вчить чути серцем”.
- Instagram (@nastya_tsymbalaru) — 181 тис. підписників: закулісся зйомок, мотивирующие пости, Болградські спогади.
- Любить Бумбокс і Джамалу — саундтреки її життя.
Ці штрихи роблять Настю ближчою, ніби подругою за чаєм.
Фільмографія: ключові ролі в таблиці
Ось огляд найяскравіших робіт Анастасії — від дебюту до свіжих прем’єр. Таблиця показує еволюцію від епізодів до лідів.
| Рік | Проект | Роль | Жанр |
|---|---|---|---|
| 2014 | Швидка допомога | Ніка | Медичний серіал |
| 2017 | Не можу забути тебе | Яна (головна) | Мелодрама |
| 2021 | Папік 2 | Котляренко | Комедія |
| 2023 | Жіночий лікар. Нове життя | Олена Руденко | Драма |
| 2024 | Новорічна шкереберть | Таня (головна) | Комедія |
| 2025 | Слідча | Ася Ясинська (головна) | Детектив |
| 2025 | Майор Сковорода | Валерія | Комедія/Драма |
Дані з uk.wikipedia.org та kino-teatr.ua. Повний список налічує понад 50 робіт — від епізодів до лідів, що еволюціонували з роками.
Особисте життя: любов, розлука й нові сторінки
Захоплення Григорієм Баклановим почалося в КНУТКіТ — 10 років дружби, зйомок, спільних мрій. Шлюб у 2021-му здавався казкою: кліпи, вистави разом. Та березень 2024-го приніс розлучення. “Дві нові історії”, — написали вони в Instagram. Болюче, але чесне: лишились друзями, співпрацюють. “Ніяк не дадуть нам спокою”, — жартувала Настя 2025-го.
Після — розрив з новим бойфрендом, пауза в романтиці. “Комфортно одній, серце не поспішає”, — зізнається акторка. Не ділиться приватним у соцмережах: робота — публічна, почуття — табу. Фанати спекулирують, але Настя стоїть на своєму: справжнє — поза камерами. Спорт, Болградські поїздки, друзі — її опора. Мріє про родину, але на своїх умовах: “Майбутньому обранцю доведеться позмагатися з графіком”.
Її історія — як серіал з відкритим фіналом: після бурі приходить спокій, а попереду — ролі, фестивалі, нові емоції. Анастасія Цимбалару продовжує сяяти, надихаючи нас усіх на сміливі кроки.