У серці українського телебачення б’ється пульс гострих розслідувань і проникливих інтерв’ю — це стиль Оксани Соколової, журналістки, яка народилася 13 травня 1971 року в Черкасах. Заслужена журналістка України, ведуча легендарних “Фактів тижня” на ICTV, вона перетворила ефір на арену правди, де корупціонери тремтять, а глядачі затамовують подих. Її кар’єра — це марафон від черкаських новин до національних скандалів, а особисте життя, сповнене розлучень і материнської сили, нагадує, що за кадром ховається жінка з фортепіанними мріями та сталевими нервами.
Оксана Соколова не просто телезірка — вона архітектор публіцистики, яка випустила десятки проектів на кшталт “Максимум в Україні” чи “Теорія змови”. Її досягнення сягають кількох “Телетріумфів” і нагороди Збройних Сил України, а син Всеволод став опорою в бурхливому світі медіа. Розлучена двічі, вона тримає приватність під замком, але її історії про харасмент і погрози з ОРДЛО розкривають характер бійця, який не здається.
Черкаси 1971 року подарували світу дівчинку, яка з дитинства хватала мікрофон. Мати Лілія Олексіївна, піаністка і вчителька музики, запалила в ній любов до мистецтва, а батько Микола Федорович, математик і конструктор, навчив точності мислення. Розлучення батьків, коли Оксані виповнилося шість, стало першим уроком стійкості — вона обрала матір, а з батьком спілкування відновила лише згодом.
Раннє дитинство та шлях до журналістики
Шкільні роки Оксани Соколової миготять золотою медаллю та нотами фортепіано — вона закінчила музичну школу, де пальці танцювали по клавішах, як пізніше слова в ефірі. Паралельно заочна фізико-математична школа Московського університету загартувала аналітичний розум, що згодом розплутуватиме політичні вузли. Газета “Молодь Черкащини” та обласне радіо стали першими аренами: ще школяркою вона писала репортажі, відчуваючи, як адреналін новин запалює кров.
У 1993-му Київський національний університет імені Тараса Шевченка випустив її з червоним дипломом факультету журналістики. Дипломна про стиль Леоніда Парфьонова не випадкова — його динамічний підхід став маяком для всієї кар’єри. “Я завжди прагнула бути як Парфьонов — гострою, але чесною”, — зізнавалася вона в інтерв’ю, згадуючи, як це визначило її ефірний почерк.
Ці роки формували не лише професіонала, а й характер. Упертість, рухливість, любов до джазу — все це виткало полотно жінки, яка не стоїть на місці. Від Черкас до Києва шлях здавався далеким, але перші кроки на телебаченні “Рось” відкрили двері в великий світ.
Перші кроки: від регіональних новин до УТ-1
Черкаське обласне телебачення стало ковкою для талантів. Оксана вела місцеві новини, прямі ефіри ток-шоу, створювала авторські проекти — енергією вирувала, як ріка Рось під весняним сонцем. У 1995-му, у 24 роки, вона стає наймолодшою власною кореспонденткою УТ-1 в Черкаській області для “Української служби новин”. Співпраця з “Вуличним телебаченням” додала вуличного шарму: ток-шоу на бруківці збирали юрби, а вона очолила їх представництво.
Цей період — школа виживання в журналістиці. Репортажі про локальні проблеми вчили бачити системне, а перші інтерв’ю з політиками загартовували стійкість до тиску. З 1997-го по 1999-й — член першого “Ротарі клубу” Черкас, де мережілася з лідерами, вчлячись балансувати між професією та громадськістю.
- Робота на “Рось”: ведення новин, ток-шоу — перші ефіри, що навчили імпровізації.
- УТ-1 1995: репортажі, які транслювалися національно, розкрили амбіції.
- “Вуличне ТБ”: вуличні інтерв’ю, що додали автентичності стилю.
Ці досвіди стали фундаментом: від регіону до столиці — лише крок, але з валізою репортажів і мріями про великий ефір. Переїзд 2000-го до Києва на ICTV став тим самим стрибком, де засяяла зірка.
Прорив на ICTV: від репортера до зірки “Фактів тижня”
2000 рік — ICTV, спочатку репортерка, потім парламентська кореспондентка “Фактів”. Політичні коридори Верховної Ради стали її полем битви: сюжети про корупцію ламали шаблони. Наприкінці 2001-го вона відкриває ранкове інформаційне мовлення як ведуча — ефір, що будив країну гострою правдою.
2004-2005 — несподіваний поворот: прес-секретарка Генерального прокурора Геннадія Васильєва. Рік у владних кабінетах навчив інсайдерів, але серце тягнуло до мікрофона. Повернення на ICTV: ведуча вечірніх новин, шеф-редакторка “Свободи слова” з Савіком Шустером. 12 лютого 2006-го — прем’єра “Фактів тижня з Оксаною Соколовою”, яка протрималася до 2016-го, ставши флагманом аналітики.
Ефір “Фактів” — це не просто новини, а розслідування, що змінювали долі. Глядачі чекали її гострого ока, метафор на кшталт “політика як шахова дошка з отруєними пішаками”. З 2017-го “100 хвилин з Оксаною Соколовою”, з 2020-го — “Факти тижня. 100 хвилин”. Сьогодні, як керівниця редакції публіцистичних програм Starlight Новини (власник ICTV), вона формує медіаландшафт.
Досягнення: нагороди, проекти та суспільний вплив
Досягнення Оксани Соколової — це мозаїка з “Телетріумфів” і проектів, що розкопували правду. З 2007-го — телепродюсерка: “Максимум в Україні” (2007-2013) викривав корупцію, “Козирне життя” (2008-2014) зазирав за куліси зірок, “Четверта вежа” (2013-2014) і “Інсайдер” (2013-2016) копали глибоко. “Теорія змови” (2019-2020), “Українська мрія” (2010), “На рівних” (2011) — проекти на підтримку бізнесу, гендерної рівності та розслідувань.
Вона менторка “Я зможу!” (2017-2018), де допомагала жінкам рости, і веде майстер-класи. Вплив на суспільство величезний: сюжети про Крим 2014-го, війну, корупцію формували громадську думку. У 2021-му — нагорода Головнокомандувача ЗСУ “За заслуги перед Збройними силами України” за військову журналістику.
| Рік | Нагорода | Номінація/Проект |
|---|---|---|
| 2002 | Телетріумф | Ведучий/ведуча інформаційної програми |
| 2007 | Заслужений журналіст України | — |
| 2007, 2009, 2011 | Телетріумф | “Факти тижня” — найкраща аналітична програма |
| 2011 | Телетріумф | Найкраща ведуча інформаційно-аналітичних програм |
| 2021 | Відзнака ЗСУ | За заслуги перед ЗСУ |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, lb.ua. Ця таблиця ілюструє пік кар’єри, але справжній тріумф — у серцях глядачів, які довіряють її голосу.
Її проекти не просто ефіри — вони каталізатори змін. “На рівних” надихнуло тисячі жінок на кар’єру, а розслідування “Теорія змови” розкрили змови, що досі обговорюють. Неодноразово в топ-100 найвпливовіших українців за “Фокус” — це визнання сили.
Цікаві факти про Оксану Соколову
- Обожнює джаз і “розумні” книги — від Шекспіра до сучасних детективів, що годують її аналітичний апетит.
- У юності пережила харасмент на роботі: відмовилася від “пропозицій” старших колег, що стало уроком сили.
- Презентувала програму про вторгнення в Крим 2014-го у 2024-му — свіжий погляд на історію.
- Син Всеволод — її найбільша гордість, живе в Бельгії, але підтримує маму на відстані.
- Боїться вакцинацій через алергії, але вакцинувалася — приклад відповідальності.
Особисте життя: любов, розлуки та материнство
За блиском ефіру — тиха гавань родини, хоч і з бурями. Перший шлюб у 20, після третього курсу, з однокурсником Олександром: весілля в Черкасах, 13 років разом. Син Всеволод народився ~1996-го, виріс у Бельгії з батьком-різноробочим, вивчає право. Розлучення болісне — бачилися раз на рік, але зберегли тепло: діти колишнього подружжя як брат і сестра.
Другий шлюб 2008-го з Андрієм Демартіно, політтехнологом італійського походження, істориком. Познайомилися на інтерв’ю, 10 років знайомства перед розписом. Розійшлися 2021-го: “Вирішили не мучити одне одного”, — через розбіжності в поглядах. Сестра Валерія Черненко — колега-журналістка, опора в професії.
- Перший шлюб: романтика студентства, розпад через еміграцію чоловіка.
- Материнство: Всеволод — досягнення понад кар’єру, живе самостійно в Європі.
- Другий шлюб: інтелектуальна пара, але політика розвела.
Погрози з ОРДЛО 2014-2016, стеження 2019-го — це тінь професії, але вона тримається. Мати і журналістка в одній — баланс, що надихає. Особисте життя вчить: розлуки не кінець, а новий ефір.
Сучасний етап: лідерство в Starlight та майбутнє
Станом на 2026-й Оксана Соколова — рушійна сила ICTV і Starlight Новини. “Факти тижня. 100 хвилин” збирає мільйони, розслідуючи тренди війни, економіки, суспільства. Майстер-класи для молодих журналістів — її спосіб передавати естафету: “Будьте упертими, як я”. Плани на YouTube — розширити аудиторію, де правда не обмежена ефіром.
Вона в топах впливових, бо змінює медіа: від гендерних проектів до підтримки ЗСУ. Її стиль — суміш Парфьонова та української душі — надихає покоління. У світі фейків Соколова — як маяк: гостра, чесна, жива. А джаз у навушниках нагадує: життя — це імпровізація, де кожна нота важлива.