Маленьке містечко Остер на Чернігівщині, де тихі вулиці шепочуть про давні історії, стало колискою для хлопця з вогнем у очах. 18 жовтня 1965 року тут народився Сергій Володимирович Поярков – той, хто згодом малюватиме світи фантазії на папері, а потім рубатиме правду-матку в ефірі. Його життя – це калейдоскоп талантів: від олівця художника до гострого язика коментатора, де кожна лінія малюнка чи слово критики несе заряд бунтарства.
Ранні роки: від провінції до київських вершин мистецтва
Дитинство Сергія минуло в атмосфері простих радощів маленького містечка, де річка Остер ллється спокійно, а мрії хлопця вже тоді тягнулися до великих горизонтів. Шкільні роки в Острі заклали основу для його пристрасті до малювання – ті перші начерки, що перетворилися на професійні полотна. У 1985 році юний талант закінчує Київський художньо-промисловий технікум на відділенні художнього оформлення, де освоює ази графіки й дизайну.
Але Поярков не зупиняється. Далі йде Львівський поліграфічний інститут імені Івана Федорова – київське відділення, факультет мистецтва книги, диплом у 1990-му. Там він загартовує майстерність ілюстратора, навчаючись поєднувати текст і зображення в єдине ціле. Нарешті, у 1995 році – випуск Української академії мистецтв (нині НАОМА), факультет графіки, майстерня книжкової графіки. Ця освіта стає трампліном: Сергій Поярков здобуває три ступені знань, що робить його унікальним майстром у світі української графіки.
Вже з 1989-го він пробує крила в пресі: ілюструє журнали “Юність”, “Вогник”, газети “Собеседник” чи “Комсомольское знамя”. Київські видавництва замовляють його роботи для книг, а кордони розширюються – Чехословаччина, Швеція, Болгарія друкують його ілюстрації. Це час, коли молода країна прокидається від радянського сну, а Поярков малює мрії про свободу.
Тріумфи художника: перемоги на світових аренах фантастики
Світ фантастики розкрив перед ним двері у 1990-му. Тоді в Лос-Анджелесі Сергій завойовує головний приз Міжнародного конкурсу Л. Рона Хаббарда “Ілюстратори майбутнього”. Його роботи – ілюстрації до творів Хаббарда та Гола Клемента – вражають динамікою, сюрреалізмом і тією українською душею, що пронизує кожен мазок. Ви не повірите, але цей конкурс став пропуском у великий світ: від провінційного Остера до голлівудських студій.
Далі – шквал нагород. З 1992-го по 1998-й – призи на Worldcon Art Show: друге місце серед професіоналів, “найкраща сукупність робіт”. У 1998-му на Dragon Con в Атланті – головний приз Best in Show. Номінація на премію “Локус” у 2002-му, премія “Художники майбутнього”. Його картини купують для колекцій: чотири роботи потрапляють до Jane Voorhees Zimmerli Art Museum у Нью-Джерсі.
Виставки – окрема симфонія. Групова на Бродвеї в Нью-Йорку (1999), персоналки в Саарбрюккенській ратуші (Німеччина), бієнале в Альзоні (Франція), MegaCon в Орландо, ArtExpo. В Україні – Національний художній музей у Києві (2000), Музей західного і східного мистецтва в Одесі. Перед такими подіями вступне речення звучить просто: ось як один українець підкорив світ графіки. А після – уявіть, скільки дверей відчинилися для молодих талантів, натхненних його шляхом.
| Рік | Подія/Нагорода | Місце |
|---|---|---|
| 1990 | Головний приз “Ілюстратори майбутнього” | Лос-Анджелес, США |
| 1998 | Best in Show Dragon Con | Атланта, США |
| 2000 | Персональна виставка | Київ, Національний художній музей |
| 2002 | Номінація “Локус”, премія “Художники майбутнього” | Міжнародна |
Дані з uk.wikipedia.org та obozrevatel.com. Ця таблиця показує піки, але між ними – роки копіткої праці, де кожна картина – бій за визнання.
Політичний вир: АвтоМайдан і тіні депутатських кабінетів
Мистецтво поступово поступається місцем адреналіну вулиць. 2013–2014 роки: Сергій – один із лідерів АвтоМайдану. Колони машин мчать Києвом, сигналять проти Януковича, а Поярков за кермом – символ незламності. Революція Гідності стає його новим полотном, де пензлем слугує протест.
Потім – помічник нардепів: Ігоря Гриніва, Олеся Донія. У 2017-му – консультант Дмитра Яроша з “Правого сектора”. Балотується у 2014-му по мажоритарці №91 до ВР, у 2015-му – до Хмельницької облради від “За конкретні справи”. Не проходять, але досвід загартовує: політика для нього – не крісло, а арена для чесної боротьби.
Ці роки – суміш: малює, коментує, бореться. Переходи плавні, бо талант Пояркова в тому, щоб поєднувати.
Ефіри, що палять: народження “ПОЯРКОВ NEWS”
З 2018-го канал “Прямий” дає йому мікрофон: автор і ведучий “ПОЯРКОВ NEWS”. Гостра сатира, іронія над владою, політичні розбори – шоу тримається на його харизмі. Глядачі люблять: мільйони переглядів, дискусії в коментарях. Закрили в 2020-му після скандалів, але ефірний досвід лишився – тепер у YouTube й Telegram.
Грім скандалів: бій з Зеленським і хвилі критики
Жовтень 2019-го: Зеленський подає позов за погрози в відео. Січень 2020-го – підозра, особисте зобов’язання. Суди тягнуться: 2024-го – нові звинувачення, Нацрада реагує на образи. Поярков не мовчить: “Дрючити владу – обов’язок українців”. Критикує “євробляхерів”, 8 березня, 9 травня, “Квартал 95”. У 2024-му – ДТП у Києві, серйозна операція на серці у вересні. Він виходить з реанімації сильнішим, закликаючи чоловіків за 40 обстежуватися.
🔥 Цікаві факти про Сергія Пояркова
- 🎨 Шестиразовий король Worldcon: З 1992 по 1998 – призи на найпрестижніших фентезі-виставках світу.
- 🚗 Лідер АвтоМайдану: Його колона перша мчала на Майдан, сигналячи режиму.
- 📺 Шоу з мільйонами: “ПОЯРКОВ NEWS” збирало аудиторію, як магніт, до самого закриття.
- ❤️ Серцевий бій 2024: Після операції жартує: “Витягли з того світу – тепер ще гостріше рубатиму!”
- 🖼️ Картини в музеях США: Чотири роботи в колекції Rutgers University – гордість українського мистецтва.
Ці перлини роблять його постать живою легендою.
Сьогоднішній Поярков: YouTube-блогер у часи війни
2025-й: Сергій активний у YouTube (канал з тисячами підписників), Telegram. Коментує війну, критикує владу – від мобілізації до дипломатії. “Зеленський – взірець чесності”, – іронізує в ефірах. Одружений, двоє дітей, Київ – дім. Художник не закинув пензель: нові картини з’являються, нагадуючи про корені.
Його шлях – як бурхлива річка Остера: то спокійна, то штормить. Сергій Поярков продовжує малювати реальність по-своєму, і хто знає, які мазки чекають попереду.