Херсон, це місто, де Дніпро розливається широкими водами, ніби обіймаючи степові простори, завжди вабило своєю загадковістю. Засноване в епоху бурхливих змін, воно постало як фортеця на кордоні імперій, але його корені сягають глибше, у козацькі часи, коли дикі степи були ареною для відважних воїнів. Розповідаючи про те, хто заснував Херсон, ми не можемо обмежитися одним іменем – це історія переплетених доль, амбіцій і геополітичних ігор, що формували південь України.
Уявіть собі кінець XVIII століття: Російська імперія розширюється на південь, захоплюючи землі, які століттями були під контролем Османської імперії та козацьких вольностей. Херсон не з’явився з нізвідки – його фундамент закладено на місці давніх поселень, де ще в 1730-х роках стояли козацькі укріплення. Ці землі, багаті на родючі ґрунти та стратегічні річкові шляхи, стали ключем до Чорного моря, і саме тут імперська машина вирішила втілити свої плани.
Історичний контекст заснування Херсона
Щоб зрозуміти, хто справді заснував Херсон, варто зануритися в епоху російсько-турецьких війн. У 1774 році, після Кючук-Кайнарджійського миру, Росія отримала доступ до Чорного моря, і Катерина II, амбітна імператриця, бачила в цих землях оплот своєї могутності. Місто не було випадковим – воно постало як частина грандіозного плану колонізації Причорномор’я, де фортеці мали захищати нові кордони від османських набігів. Але корені глибші: ще в 1764 році тут існувала Херсонська провінція, а в 1776-му з колишніх запорожців сформували Херсонський пікінерський полк, що свідчить про козацький вплив.
Ці степи не були порожніми. Археологічні знахідки, від скіфських курганів до античних поселень, розповідають про тисячолітню історію. Назва “Херсон” походить від давньогрецького Херсонеса Таврійського, античного міста в Криму, що символізувало зв’язок з класичною спадщиною. Імператриця, захоплена просвітницькими ідеями, хотіла, щоб нове місто стало “новим Херсонесом” – центром торгівлі, суднобудування та культури. Та за всім цим стояла фігура, яка втілила задум у життя.
Переходячи від загальних обрисів до конкретики, ми бачимо, як геополітика переплітається з особистими амбіціями. Війна 1768-1774 років відкрила шлях, і в 1775-му Потьомкін, фаворит Катерини, отримав завдання освоювати ці землі. Херсон став не просто містом, а символом імперської експансії, де козацька вольниця поступово витіснялася бюрократичним апаратом.
Григорій Потьомкін: Головний засновник і візіонер
Якщо шукати конкретну особу, яка заснувала Херсон, то це безсумнівно князь Григорій Потьомкін-Таврійський. У 1778 році, за його ініціативою та за указом Катерини II, було закладено Херсонську фортецю. Потьомкін, харизматичний полководець і реформатор, бачив у місті не лише військовий бастіон, але й економічний хаб. Він особисто обирав місце – правий берег Дніпра, де річка Кошова зливалася з головним руслом, забезпечуючи природний захист і зручні шляхи для суден.
Будівництво розпочалося стрімко: за проектом архітектора Михайла Вєтошнікова, фортеця виросла як земляний гігант з ровами, валами та 220 гарматами на бастіонах. Потьомкін залучав тисячі робітників – від кріпаків до іноземних фахівців, – і вже до 1788 року комплекс був здебільшого завершений. Це був не просто форпост: всередині постали адміністративні будівлі, верфі та навіть палац, що відображав розкіш імперського стилю. Потьомкін, з його пристрастю до грандіозних проєктів, зробив Херсон центром Новоросії, де суднобудування стало основою економіки.
Але чи був Потьомкін єдиним? Його роль беззаперечна, але місцеві козаки, чиї поселення існували тут з 1730-х, внесли свій внесок. Наприклад, укріплення Олександрівське, засноване запорожцями, стало основою для нової фортеці. Потьомкін уміло інтегрував ці елементи, перетворюючи козацьку спадщину на імперський наратив. Як зазначають історики, без його енергії та ресурсів, місто могло б залишитися забутим поселенням на мапі.
Роль Катерини II у заснуванні
Катерина II, часто звана “Великою”, підписала указ про заснування Херсона 18 червня 1778 року. Вона бачила в ньому інструмент для зміцнення імперії, і її візит у 1787 році став тріумфом – місто зустрічало її салютами та ілюмінаціями. Та за фасадом ховалася реальність: будівництво коштувало життя тисячам робітників через епідемії та важкі умови. Катерина, з її просвітницькими ідеалами, намагалася зробити Херсон “європейським” містом, запрошуючи колоністів з Німеччини, Греції та інших країн, що додало культурного розмаїття.
Цікаво, як імператриця використовувала назву для пропаганди: зв’язок з античним Херсонесом мав підкреслити “цивілізаційну місію” Росії. Однак сучасні дослідження, базовані на архівах, показують, що її роль була більше символічною, тоді як Потьомкін керував практичними аспектами. Це створює нюанс: засновник – не одна людина, а комбінація волі імператриці та дій князя.
Козацькі корені: Чи запорожці були справжніми засновниками?
Глибше занурюючись, ми стикаємося з козацьким слідом, який часто ігнорують офіційні наративи. Ще в XVI столітті на цих землях стояли козацькі фортеці, як Кальміус, а в 1730-х запорожці заснували поселення біля гирла Дніпра. Після ліквідації Запорізької Січі в 1775 році, багато козаків оселилися тут, формуючи основу населення. Деякі джерела, як пости на X від активістів, стверджують, що “Херсон заснували запорожці”, посилаючись на провінцію 1764 року та пікінерський полк.
Це не міф: українські історики, аналізуючи документи, підтверджують, що імперське заснування базувалося на козацьких укріпленнях. Наприклад, фортеця Олександрівська, побудована в 1770-х, стала прототипом Херсонської. Російська пропаганда, особливо під час окупації 2022 року, намагалася перебільшити “російську” роль, вішаючи банери про “ісконно русскіє города”. Але факти, з авторитетних джерел як uk.wikipedia.org, показують, що козацька спадщина – ключова, роблячи Херсон українським за суттю.
Уявіть емоційний контраст: козаки, вільні духом, будували тут свої зимівники, а імперія перетворила їх на фортецю. Це додає шарів до історії, де заснування – не разова подія, а еволюція від козацьких степів до імперського порту.
Розвиток Херсона: Від фортеці до сучасного міста
Після заснування Херсон швидко еволюціонував. У 1780-х роках тут запустили перші верфі, будуючи кораблі для Чорноморського флоту, що допомогло в війні 1787-1791 років. Місто стало торговим центром, експортуючи зерно, сіль і вовну, приваблюючи купців з Європи. До XIX століття населення зросло до 20 тисяч, з появою театрів, шкіл і церков, перетворюючи фортецю на культурний осередок.
У XX столітті Херсон пережив революції, війни та радянську індустріалізацію. Під час Другої світової війни місто героїчно опиралося нацистам, а в 2022 році, після окупації російськими військами, стало символом опору – визволене ЗСУ 11 листопада того ж року. Сьогодні, з населенням близько 289 тисяч (станом на 2019, з урахуванням втрат від війни), Херсон відновлюється, фокусуючись на порті, промисловості та туризмі. Його історія – як ріка, що несе води минулого в майбутнє, нагадуючи про стійкість.
Економічний і культурний вплив заснування
Заснування вплинуло на весь регіон: Херсон став вузлом залізниць і автошляхів, з аеропортом і морським портом. Культурно, місто пишається пам’ятками, як рештки фортеці та музеї, що розповідають про Потьомкіна та козацьке минуле. Сучасні виклики, як обстріли після 2022 року, підкреслюють його роль як “міста-героя”, визнаного указом президента України.
Цікаві факти про Херсон
- 🍇 Назва міста натхненна античним Херсонесом, але перші поселенці були козаками, які вирощували виноград на цих берегах ще до імперського указу.
- 🏰 Фортеця мала таємні тунелі, які, за легендою, вели до Дніпра, дозволяючи таємні втечі під час облоги – факт, підтверджений археологічними розкопками.
- 🚢 Перший корабель, збудований у Херсоні в 1783 році, називався “Слава Катерини”, символізуючи імперську гордість, але екіпаж складався здебільшого з українських матросів.
- 🕰 У 1907 році британський купець, приїхавши за зерном, написав дружині листівку, захоплюючись красою міста – цей артефакт зберігається в місцевих музеях.
- 🦸 У 2022 році Херсон отримав статус “Міста-героя України” за опір окупації, роблячи його сучасним символом стійкості, подібно до античних фортець.
Ці факти додають колориту, показуючи, як Херсон – не просто точка на мапі, а жива історія. Вони заповнюють прогалини в типових розповідях, де часто ігнорують культурні нюанси чи сучасні паралелі.
Міфи та суперечності навколо заснування
Історія Херсона сповнена міфів, особливо через російську пропаганду, яка намагається приписати все імперії, ігноруючи козацькі корені. Наприклад, банери під час окупації 2022 року стверджували, що Херсон – “російське місто”, але історики, як політолог Молчанов у інтерв’ю Суспільному, розвінчують це, посилаючись на козацькі поселення з XVI століття. Суперечності виникають через джерела: радянські архіви акцентують на Потьомкіні, тоді як українські – на запорожцях.
Консенсус, базований на порівнянні джерел як zaxid.net, – заснування 1778 року за указом Катерини, але на базі козацьких структур. Це робить тему багатошаровою, де правда – в нюансах, а не в чорно-білому наративі.
| Період | Ключова подія | Вплив на Херсон |
|---|---|---|
| 1730-і роки | Козацькі поселення | Формування основи для майбутньої фортеці |
| 1778 рік | Указ Катерини II | Офіційне заснування міста Потьомкіним |
| 1788 рік | Завершення фортеці | Становлення як військового та торгового центру |
| 2022 рік | Визволення від окупації | Статус міста-героя, відновлення |
Ця таблиця ілюструє хронологію, підкреслюючи еволюцію від козацьких коренів до сучасності. Дані базовані на джерелах як glavcom.ua.
Розмірковуючи про Херсон, розумієш, як історія – це не застигла картина, а динамічний потік, де засновники, від козаків до Потьомкіна, створили мозаїку, що й досі надихає. Місто продовжує жити, долаючи виклики, і його майбутнє – в руках тих, хто шанує минуле.
Залишити відповідь