В серці провінції Утрехт, серед тихих полів і каналів, височіє Замок Де Хаар – найбільший і найрозкішніший замок Нідерландів. Цей неоготичний шедевр, що постає з руїн середньовічного минулого, приваблює сотні тисяч відвідувачів щороку своєю величчю. Побудований на рубежі XIX–XX століть архітектором Пітером Кюперсом, він поєднує середньовічні традиції з передовими технологіями того часу, ніби оживаючи сторінки диснеївської казки в реальному житті.
Його історія сповнена драматичних поворотів: від перших згадок у 1391 році, руйнувань війнами та бурями, до грандіозної реконструкції коштом родини Ротшильдів. Сьогодні Замок Де Хаар – це не просто пам’ятка, а жива резиденція з пишними садами, де проводяться весілля, концерти та екскурсії. Розташований у селі Хаарцуйленс, за 15 хвилин від Утрехта, він манить своєю аурою таємничості й розкоші, де кожен камінь шепоче легенди про кохання й могутність.
Але за фасадом ховаються деталі, які роблять цей замок унікальним: 200 кімнат, 7000 дерев у парку та інтер’єри, прикрашені гобеленами й гербами. Далі ми зануримося в кожну грань цієї перлини Нідерландів, розкриваючи нюанси, що вирізняють Де Хаар серед європейських замків.
Історія Замку Де Хаар: від середньовічних руїн до ренесансу розкоші
Перші сліди укріплень на цьому місці сягають XIII століття, коли вздовж притоки Рейну звели дамбу для захисту від повеней і ворогів. Офіційна згадка датується 1391 роком – тоді Hendrik van Vianen передав маєток родині де Хаар. Ці феодали перетворили скромну вежу на потужний замок з ровом, стінами та вежами, що панували над околицями. Проте спокій тривав недовго.
У 1482 році, під час війни Крючків і Трісок – громадянського конфлікту між голландськими фракціями, – замок оточили й спалили. Залишилися лише фундамент і частини мурів. Відновлення почалося на початку XVI століття під владою родини ван Зюйлен ван Хермелен, яка успадкувала маєток через шлюб. Ці аристократи розширили комплекс, додавши житлові крила, але доля знову вдарила: у 1672–1674 роках, під час Франко-голландської війни та руйнівного торнадо, Де Хаар перетворився на руїни вдруге. До кінця XIX століття від нього лишилися лише фрагменти, порослі мохом, – сумний символ занепаду.
Поворот настав у 1890-х. Молодий барон Етьєн Гюстав Фредерік ван Зюйлен ван Нівелт ван дер Хаар успадкував руїни й закохався в Елен Хлою де Ротшильд, спадкоємицю банківської імперії. Шлюб у 1887 році приніс не лише кохання, а й кошти – мільйони гульденів на відродження. З 1892 по 1912 рік Пітер Кюперс, майстер голландської неоготики, і його син Джозеф знесли рештки старого замку, зберігши лише фундамент, і звели новий ансамбль. Роботи коштували астрономічних 5 мільйонів гульденів – еквівалент сотень мільйонів євро сьогодні.
Цікаво, що реконструйований Де Хаар оснастили сучасними зручностями: електрикою, центральним опаленням, ліфтом і промисловою кухнею на 40 осіб. Баронеса Елен, яка воліла паризькі салони, використовувала замок для балів із принцесами й аристократами. Трагедія спіткала родину 1912 року: син Хелін загинув в автогонках на Тріполі, після чого добудували поверх для нього. Під час Другої світової війни ван Зюйлени емігрували до Нью-Йорка, а замок став прихистком для біженців.
Архітектура Замку Де Хаар: неоготика у всій красі
Де Хаар – втілення неоготичного ідеалу, натхненного соборами Реймса й Шартру. Високі вежі, гострі шпиці, аркбутани й гаргульї створюють ілюзію середньовічного гіганта, хоча 90% – нова будівля. Фасад із рожевого цегли з сірого пісковика сяє на сонці, а рови з водою віддзеркалюють вежі, ніби в дзеркалі казки. Головний вхід охороняють кам’яні дракони – символи сили й захисту.
Комплекс займає 49 гектарів, з каплицею, стайнями та брамою. Всередині – 200 кімнат, з яких 11 відкрито для туристів. Великий зал вражує дубовими панелями, витражами з біблійними сценами та колонами висотою 15 метрів. Бібліотека вміщує 5000 томів у шкіряних палітурках, а їдальня – стіл на 40 персон із порцеляною Ротшильдів.
- Риддерзал (Лицарський зал): серце замку з гобеленами XVI століття, що зображують полювання й битви; стеля розписана геральдикою ван Зюйленів.
- Бalloy厅 (Бальна зала): кришталеві люстри, паркет для танців; тут гуляли королівські гості.
- Каплиця: неоготична з вітражами Рубенса, де хрестили нащадків.
- Приватні покої: баронеси – у рожевому мармуровому стилі Людовика XV, з ванною на золото.
Ці деталі підкреслюють еклектику: неоготика з ренесансними й бароковими елементами. Кожен елемент – ручна робота ремісників з Рурмонда, включно зі столами й ложками в стилі замку.
Парк і сади Замку Де Хаар: зелена оаза гармонії
Парк Де Хаар – шедевр ландшафтного дизайну площею 49 га, у англійському стилі з французькими акцентами. Жан Десприт, садівник баронеси, висадив 7000 дорослих дерев, знесши для них квартал Утрехта – легенда, що додає містики. Канали, мостики, лабіринти й оранжереї створюють ілюзію вічного літа.
- Формальні сади біля фасаду: симетричні клумби з трояндами, фонтани з німфами.
- Англійський парк: галявки для пікніків, ставок із лебедями, алеї каштанів.
- Лісова зона: дикі стежки з лавками для спогадів.
- Овочеві сади: для кухні, з екзотичними фруктами.
Парк постраждав у Другій світовій, але відновлений у 1950-х. Сьогодні тут гуляють олені, а восени – фестиваль грибів. Це ідеальне тло для фото, де замок сяє на обрії.
Цікаві факти про Замок Де Хаар
Легенда про дерева: 7000 велетнів пересаджено з урбаністичного Утрехта, щоб не руйнувати красу – витрата на перевезення сягнула 100 тисяч гульденів. Ви не повірите, але деревиння старше за саму реконструкцію!
Замок знімали для серіалів, як “Велика Британія” 2003 року. Колекція мистецтва – понад 28 млн євро, з портретами Ротшильдів.
Щороку у вересні родина “окупує” замок традиційно, нагадуючи про минуле.
Символіка та родинні історії: серце Де Хаар
Герби – душа замку. Ван Зюйленів – три червоні колони на білому полі, символ стійкості. Ротшильдів – п’ять стріл у руці, зірки Давида в інтер’єрах. Кожна кімната – геральдична мозаїка, де переплітаються долі родів.
Історія Етьєн та Елен – романтичний епос. Він, бідний барон з руїнами, вона – банкірська принцеса. Шлюб врятував маєток, але Елен рідко жила тут, віддаючи перевагу Парижу. Їхні бали збирали еліту: королева Вільгельміна тут чаювала. Трагедії – смерть сина – додали меланхолії, але замок став спадщиною.
Після 2000 року фонд Kasteel de Haar взяв опіку, зберігши права родини на поховання. Thierry van Zuylen помер 2011-го, передавши колекцію.
Сучасний Замок Де Хаар: як відвідати в 2026 році
Сьогодні Де Хаар – топ-атракція, відкрита з квітня по жовтень. Замок+парк: 18 євро дорослий, 12,50 – діти 4-12, парк окремо 8 євро (dані з офіційного сайту kasteeldehaar.nl). Години: 10:00-17:00, тури англійською/нідерландською.
| Тип квитка | Дорослий | Дитина 4-12 | Примітка |
|---|---|---|---|
| Замок + парк | €18 | €12,50 | Повний тур |
| Тільки парк | €8 | €6 | Самостійно |
| Гід-тур парком | €13,50 | €8 | Сезонний |
Джерела даних: офіційний сайт kasteeldehaar.nl та Вікіпедія (станом на 2026 рік). Бронюйте онлайн, бо в сезон черги. Дістатися: поїздом до Утрехта, автобус 228 до Хаарцуйленс (30 хв від Амстердама).
Події 2026: guided tours nobility service (січень-березень), весільні пакети, концерти в парку. Для сімей – дитячі квести, для поціновувачів – нічні тури. Не пропустіть: парк оживає навесні з тюльпанами!
Замок Де Хаар кличе не лише очі, а й душу – тут кожен крок відлунює історією, де кохання переможе руїни. Плануйте поїздку, і ця казка стане вашою.